1. Загальні положення

1.1. Відповідно до статті 61 Кримінального кодексу України та статті 56 Кримінально-виконавчого кодексу України особи, засуджені до покарання у виді обмеження волі, відбувають покарання у виправних центрах, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх постійного місця проживання до засудження.

1.2. Направлення до місця відбування покарання осіб, засуджених до обмеження волі, які на час винесення вироку не перебували під вартою, покладається на підрозділи інспекції за місцем проживання засуджених осіб. Засуджені особи прямують до місця відбування покарання самостійно за рахунок держави /стаття 57 Кримінального кодексу України/.

1.3. Підставою для направлення засудженої особи до місця відбування покарання у виді обмеження волі є копія вироку /постанови, ухвали/ суду, що набрав законної сили /завірені підписом судді та печаткою суду/.

1.4. Підрозділи інспекції для виконання покладених на них функцій використовують гербову печатку та штамп, а працівники інспекції мають право підпису документів, які учиняються під час направлення до місця відбування покарання осіб, засуджених до обмеження волі.

 

2. Порядок оформлення матеріалів

2.1. У день надходження до інспекції копії вироку /постанови, ухвали/ суду стосовно особи, засудженої до покарання у виді обмеження волі, дані про таку особу заносяться до журналу обліку осіб, засуджених до покарання у виді обмеження волі /додаток 45 до цієї Інструкції/, на неї заводиться особова справа за порядковим номером реєстрації в журналі обліку. Протягом десяти днів з дня отримання копії вироку /ухвали, постанови/ інспекція надсилає повідомлення до суду, який постановив вирок.

2.2. Направлення засуджених осіб до виправних центрів здійснюється не пізніше п’ятнадцятиденного терміну з дня проведення працівником інспекції бесіди із засудженими особами.

2.3. Після реєстрації копії вироку /постанови, ухвали/ суду в журналі обліку, засуджена особа негайно викликається до інспекції для оформлення матеріалів особової справи. Після того, як засуджена особа прибула до інспекції, установлюється її особа, вона дає підписку /додаток 46 до цієї Інструкції/, заповнюється анкета та видається їй на руки повідомлення /додаток 47 до цієї Інструкції/ для власника підприємства, на якому працює засуджена особа. Засуджена особа надає дві фотокартки розміром 4 х 6 см, одна з яких наклеюється в лівому куті анкети.

2.4. Інспекція вручає засудженій особі припис /додаток 48 до цієї Інструкції/ про виїзд до місця відбування покарання, роз’яснює їй порядок виконання вироку суду, відповідальність за ухилення від відбування покарання та за несвоєчасний виїзд до виправного центру. Корінець припису з підписом засудженої особи долучаються до її особової справи.

2.5. Інспекція направляє повідомлення /додаток 49 до цієї Інструкції/ адміністрації виправного центру про вручення засудженій особі припису та до військкомату /додаток 50 до цієї Інструкції/ щодо військовозобов’язаних про дату відправлення та місце відбування покарання засудженою особою.

2.6. В особовій справі мають бути такі документи:

копія вироку /ухвали, постанови/ суду;

довідка суду про набрання вироком законної сили;

анкета засудженої особи з фотокарткою;

копії повідомлень до суду, виправного центру та військкомату;

підписка про відповідальність за ухилення від одержання припису та несвоєчасний виїзд або неприбуття до місця відбування покарання;

корінець припису.

2.7. Особа, засуджена до обмеження волі, прямує до виправного центру за рахунок коштів, наданих Державним департаментом України з питань виконання покарань, а в разі слідування до місця відбування покарання за власний рахунок після прибуття до місця відбування покарання адміністрацією виправного центру протягом трьох робочих днів їй компенсуються витрачені кошти на проїзд у загальних вагонах залізничного транспорту, автобусах /крім автолюксу/, а у разі слідування водним транспортом - у каютах третього класу згідно з представленими проїзними квитками.

2.8. У разі відсутності в особи, засудженої до обмеження волі, коштів на проїзд до місця відбування покарання бухгалтерія територіального органу управління Державного департаменту України з питань виконання покарань за рапортом працівника інспекції видає необхідні кошти, про що в приписі засудженої особи робиться запис про забезпечення проїзними квитками. До звіту про використання коштів, який подається до бухгалтерії, додається копія проїзного квитка.

2.9. Не пізніше трьох діб з дня отримання припису засуджена особа зобов’язана виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку. Засуджена особа при собі повинна мати документ, який засвідчує особу /паспорт, військовий квиток тощо/.

2.10. Строк покарання обчислюється з дня прибуття і взяття засудженої особи на облік у виправному центрі /частина 1 статті 58 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

2.11. Після прибуття /неприбуття/ засудженої особи до місця відбування покарання у установлений строк адміністрація виправного центру протягом трьох днів зобов’язана повідомити відповідну інспекцію.

2.12. Підрозділи інспекції протягом трьох днів з дня отримання повідомлення про прибуття засудженої особи до місця відбування покарання через територіальний орган управління Державного департаменту України з питань виконання покарань передає особову справу засудженої особи до виправного центру.

2.13. Після отримання повідомлення з виправного центру підрозділ інспекції робить відмітки в журналі обліку засуджених до покарання у виді обмеження волі про дату прибуття засудженої особи до виправного центру та про дату отримання повідомлення, яка і є датою зняття засудженої особи з обліку.

2.14. Засуджені особи, яким обмеження волі призначено відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України і які не взяті під варту в залі суду, направляються інспекцією до місця відбування покарання у вищезазначеному порядку /частина 3 статті 57 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

2.15. Засуджені особи, які ухиляються від одержання припису про виїзд або не виїхали у установлений строк до місця відбування покарання, за поданням /додаток 51 до цієї Інструкції/ інспекції затримуються органом внутрішніх справ для встановлення причин порушення порядку слідування до місця відбування покарання /частина 4 статті 57 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

Після затримання таких засуджених осіб працівник інспекції встановлює причини ухилення та порушення порядку слідування до місця відбування покарання.

2.16. У разі невиїзду осіб, засуджених до обмеження волі, без поважних причин, або ухилення від одержання припису, працівник інспекції надсилає до суду подання /додаток 52 до цієї Інструкції/ про направлення таких засуджених осіб до місця відбування покарання в порядку, установленому для осіб, засуджених до позбавлення волі /частина 4 статті 57 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

2.17. Органи внутрішніх справ за постановою суду здійснюють заходи, передбачені законодавством щодо направлення засуджених осіб до місця відбування покарання в порядку, установленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.

2.18. У разі неприбуття засудженої особи до місця відбування покарання, або якщо місцезнаходження засудженої особи невідоме, тобто вона ухиляється від отримання припису, підрозділ інспекції, на обліку якого вона перебуває, здійснює першочергові розшукові заходи щодо такої засудженої особи протягом п’ятнадцяти днів з часу отримання повідомлення адміністрації виправного центру про неприбуття до місця відбування покарання.

2.19. Якщо після здійснення зазначених заходів місцезнаходження засудженої особи не встановлено, за поданням інспекції органом внутрішніх справ оголошується її розшук та до суду надсилається подання про направлення засудженої особи після затримання до виправного центру в порядку, установленому для осіб, засуджених до позбавлення волі /частина 5 статті 57 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

Подальші розшукові заходи здійснюють відповідні органи внутрішніх справ.

2.20. При наданні особі, засудженій до обмеження волі, дозволу на короткочасний виїзд за межі виправного центру органи внутрішніх справ здійснюють контроль за місцем її проживання з метою недопущення учинення нею злочинів та своєчасного повернення засудженої особи до виправного центру.