50.Економічна думка України кінця XIX - початку XX сторіччя. Погляди і. Туган-Барановського.

Розвиток політичної економії в пореформений період відбувався в умовах, коли феодальна формація в Росії та Україні поступалася місцем капіталістичному ладу. Цим пояснюється антикріпосницька спрямованість економічної думки, що спиралася на деякі положення класичної школи, теорії К. Маркса та інших шкіл політекономії. Легальний марксизм виник як ідерлогія російської та української ліберальної буржуазії й був відображенням специфічного становища цього класу наприкінці XIX ст. У боротьбі з народниками він керувався положеннями історичного матеріалізму, передусім висновками про історичну прогресивність капіталістичного ладу, але не сприймав революційного змісту марксизму. Аргументація легальних марксистів Петра Струве (1870—1944), Михайла Туган-Барановського (1865— 1919), Сергія Булгакова (1871—1944) ґрунтувалася на вивченні сучасної економічної дійсності, реальних процесів капіталістичного розвитку. На початку XX ст. лідери легального марксизму відкрито стали пропагувати ідеї буржуазного лібералізму, підтримуючи ряд демократичних вимог і деякі елементи економічного вчення марксизму. Постійно віддаляючись від політичної та ідеологічної позиції марксизму, вони прагнули подати науковий аналіз економічної дійсності з іншого погляду. У теорії вартості поступово стала панівною суб'єктивно-психологічна школа, у питаннях розподілу — так звана соціальна теорія, у теорії економічних циклів і криз — концепція економічної кон'юнктури. Усі ці проблеми знайшли найбільш яскраве відображення у творах М. Туган-Барановського, ученого зі світовим ім'ям, громадського й державного діяча України, міністра фінансів за часів Центральної Ради. Спираючись на теоретичні настанови А. Сміта й Д. Рікардо, теорію К. Маркса, досягнення інших шкіл політекономії, він першим серед українських економістів виступив за об'єднання трудової теорії вартості з теорією граничної корисності. Ще в 1890 р. М. Туган-Барановський писав, що вчення про граничну корисність благ не тільки не заперечує теорії Д. Рікардо й К. Маркса, а навпаки, у правильному розумінні підтверджує її. Стверджуючи, що теорія граничної корисності лише суб'єктивна, а трудова теорія лише об'єктивна, він робив висновок про їх взаємодоповнюваність. Пізніше він обґрунтував закон, згідно з яким граничні корисності вільно відтворюваних господарських благ пропорційні їх трудовим вартостям. Ця політекономіч-на формула стала основою багатьох досліджень російських, українських, а потім радянських економістів-математиків; її сприйняли й зарубіжні вчені. Цей факт ще раз підтверджує, що в економічній теорії мають право на існування всі концепції та погляди, неприпустимим є упереджений підхід до досліджуваних явищ. В основі господарства (у тому числі й соціалістичного), на думку М. Туган-Барановського, лежать потреби та інтереси людини. Обґрунтування необхідності переходу до соціалізму вчений здійснив у двох аспектах: етично-правовому й матеріалістичному. Ідея верховної цінності людської особистості та права на свободу поєднується в нього з думкою про необхідність встановлення "господарської системи найвищої продуктивності" — соціалістичної. Мета соціалістичного суспільства також сформульована вченим двоїсто: "З одного боку, воно повинно прагнути до найбільш повного задоволення всіх суспільних потреб; з іншого боку, воно повинно найбільш повно забезпечувати свободу кожного" [53, с. 95]. Для вирішення першого завдання потрібен централізм на основі планомірності, другого — максимальний демократизм виробничого процесу та контроль над ним з боку безпосередніх виробників. Трансформацію насильницького колективістського начала у більш вільне начало кооперації, передусім у сільському господарстві, М. Туган-Барановський трактував як тенденцію до еволюційного розвитку соціалізму (це питання висвітлено в розділі "Про кооперативний ідеал" книги "Соціальні основи кооперації" (1918). Великий вплив на сучасну політекономію справила теорія економічних циклів і криз М. Туган-Барановського, яка стала панівною на початку XX ст. в Росії. Автор її вважав, що ні класична школа А. Сміта й Д. Рікардо, ні концепція С. Сісмонді не розкривають справжніх причин криз. Він звернув увагу на тісний зв'язок між зміною цін на засоби виробництва та рухом процесу нагромадження грошового капіталу, який іде або на збільшення інвестицій, або на утворення фонду заощаджень. Цими ідеями М. Туган-Барановський передбачив сучасну інвестиційну теорію циклу, центром якої є ідея "заощадження — інвестиції" як головна пружина циклічних коливань. Не погоджуючись із популярною теорією недоспоживання, М. Туган-Барановський виходив з того, що недостатній споживчий попит може компенсуватися розширенням інвестиційного (виробничого) попиту. Інвестиційні можливості зменшуються внаслідок обмеженості банківських ресурсів, установлення невигідних умов застосування позичкового капіталу, а головне — диспропорційності розподілу вільних коштів між сферами економіки. Останнє є вирішальним чинником циклічних коливань і появи економічних криз.

А.Сміт (1723-1790) – зас-к ЕК.ї науки. Вч-ня про баг-во нації."Досл-ня про при­роду і прич. Б-ва націй" (1776 р.)19

А.Сміт (1723-1790) про капітал, застосування. Вч-я про продукт. та непрод. працю.23

А.Сміт (1723-1790) про розподіл праці, прич. Вин-ня та його обме­ж., про пох-ня грошей.20

А.Сміт (1723-1790) про склад.і част-и ціни товару. «Догма» Сміта. Фак­тори..22

В.Петті (1623-1687) – засн-к англ. клас. політ-ої економії. 13

Витоки марж-му. З-ни Г. фон Госсена (1810-59). О. Курно (1801-77) про попит,. .. Й. Тюнен (1783-1850) про ефек. Комб. Вир-их ф-в.32

Вч-ня А.Сміта (1723-1790) про дійсну і номін. ціну товару.21

Вч-ня Д.Рікардо (1772-1823) про зем. ренту, зар. платню та прибуток.25

Вч-я Ф.Кене (1694-1774) про суп.е відтв-ня. «ЕК. табли­ця» (1758) 17

Д.Рікардо (1772-1823) – ЕК-ст епохи пром-го пер-ту, "Початки пол.-ої ЕК-мії та опод-ня" (1817).. Вч-ня про вартість.24

Дж. Ст. Мілль (1806-1873) – систем-р та класиф-тор вч-ня клас. школи. Закони вир-ва та розподілу. Шляхи реф-ня сус-т­ва.28

Ек. думка Ст.-ої Гр.-ї. Ксенофонт (430-355/4 до н.е.), Платон (427-347 до н.е.), Аристотель (384-322 до н.е.).6

Ек. думка У.кінця XIX - початку XX сторіччя. Погляди І. Туган-Барановського.50

Ек. ідеї феодалізму в арабських країнах. Ібн Хальдун (1332-1406).9

Ек. погляди Ст.-го итаю. Конфуцій (550-429 до н.е.) та конф-во. Легізм, Шан Ян (390-339 до н.е.) Трактат «Гуань-цзи» (ІV в. до н.е.)5

Ек. погляди Ст.-го Риму. Катон (234-149 до н.е.), Тиберій (163-132 р.р. до н.е.) та Гай (153-121 р.р. до н.е.) Гракхи, Варрон (116-27 р.р. до н.е.), Колумелла (І ст. н.е.)7

Ек.і погл. Р. Кантільона (1680-1734). Перший погл.на оборот суп-го кап-лу.15

ЕК.і погляди євр-го сер-ччя. Вч-я каноністів про „справ-ву ціну". Ф. Аквінський (1225-1274).10

Задані, залежні і незалежні величини в моделі Дж. М. Кейнса (1883-1946). Т-я ефек. попиту.40

Зародж. сист. Нац-ї пол.-ої ЕК-ії в Німеч. (Ф. Ліст.). Осн.розбіж-ті між клас.ПЭ та істор. шко­лою. Етапи розв.та осн. полож.29

Засн. кембр. шк. «Принципи економікс» (1890) А. Мар­ш. (1842-1924). Нове визн. Предм. ЕК.науки.36

Іст. умови виник. Кейн-тва. Праця Дж. М. Кейнса (1883-1946) "Заг- т-я зайнятості, відсотка і грошей" (1936). Критика..39

Іст-і умови виник. фізіократизму та його наук. здобутки. Принцип "Laissez faire,.". АН-з кап-лу., чис­того..16

К.Менгер (1840-1921) – засн. Авст. школи марж. Ви­зн. цінності блага. Табл. Менгера. Теорія вмінення. Ф. Візера та О. Бем-Баверка.34

Критика кейн-тва та наступ консерви.. Нова австр. шк: Ф. Хайек (1899-1992), Л. Мізес (1881-1973).42

Лозаннська шк.. марж. Теор. Заг. рівноваги Л. Вальраса. Оптимум Парето.35

Марж-ізм. Пред.дослід.. Заг. Хар-ка ета­пів розв. У. Джевонс – предст. Англ.. школи марж-му, теор. Здоб..33

Метод дослід. в історії ек. думки.2

Наук. здобутки Т. Мальтуса. Закон народонас.. Розв. Вч-ня про ренту. Перше прогноз. ЕК. криз.26

Наукові здобутки Ж.Б.Сея (1776-1832). Теорія 3 факторів вир-тва. Закон ринків.27

Неоінституціоналізм. Методологічні особл.і та заг.і напр.. до­слідж.. Теорія фірми та трансакційні витрати. Теорема Р. Коуза (1910)49

«Нове індустр.е суп-во» Дж. К. Гелбрейта (1908-2008). Ринкова та планова системи. Сучасна корпорація. Теорія конвергенції.48

Осн напрямки ран. інституціоналізму (перша третина XX ст.) та його засновники: Т. Веблен (1857-1929), Дж. Коммонс (1862-1945),. В. Мітчелл (1874-1948).47

Ос-сті фор-ння ЕК-х погл. в період сер-ччя.8

Ос-ті фор-я ек. поглядів в країнах стар.світу.4

Періодизація історії ек. думки.3

Пізн. мерк-ізм. Теор. Торг. бал-су. Т. Мен, Ж. Кольбер, А. Монкретьєн.12

Поглиб-ня вчя фізіократів у працях А.Р.Ж.Тюрго (1727-1781). Класо­ва стр-ра сус-ва. З-н спадної родючості. 18

Предмет історії ек. думки.1

Прич. виникн. монетаризму у 70-х р.р. XX ст. М.Фрідмен (1912-2006). Кількісне рівняння грошей. Монетарне..43

Ран. мерк-антилізм. Теор.грош. балансу. В.Стаффорд, Г.Скаруффі.11

Розв тембр. Шк..в працях А. Пігу (1877-1959). Теор. Суп. добробуту. Зовн.і ефекти та проблема їх інтерналізації.38

Розв. А. Марш. (1842-1924) теорії попиту та проп-ії. Зрівняв. модель. Вплив фактору часу на рівнов. ціну.37

Розробка нових принц. аналізу ЕК.явищ. К.Маркс (1818-83) та Ф.Енгельс (1820-95). «Кап-л» К. Маркса Теор дод. вартості.31

Соц-ція інвестицій і т-я зайн-ті Дж. М. Кейнса (1883-1946) Т-я мультипл.. Рекомендації щодо держ регул ЕК-ки.41

Теорія «еки пропозиції». Вплив фіскальної політики на ділову активність. Крива Лаффера.44

Теорія «раціональних передбачень». Р. Лукас (1937). Теорія бізнес циклу.45

Теорія соц. ринкового госп-тва. Реформи Л Ерхарда.46

Третя хвиля іст. школи. Вернер Зомбарт (1863-1941), Макс Вебер (1864-1920).30

Фр. відгалуж. Клас. політ-ії. П. Буагільбер (1646-1714). Аналіз ЕК. стану Фр. 14

Багатогранність творчих зв'язків єі з сучасн. Соц.-екон. практикою.3

Визн. промисл. Перев-ту,..відношення до подальших етапів розв. Техн..-ек.ї бази кап-му та пробл-ка.8

Відбудова і розв. Гос-ва У.в післявоєнні роки (1945-1950 pp.).64

Вплив 2 св-ї війни на госп-во Ангї. Післявоєнні перетв-я в ЕК. 29

Вплив 1світової війни на господарство У.57

Вплив 2 св. війни на госп.о Нім. Післявоєнні перетв. в ЕК.і. Виник. ФРН та її розв. в 1945-50 pp. 32

Вплив 2ї св. війни на ЕК.США. 26

Вплив 2ї св.війни на ЕК. Фр.. Розв. Госп.Фр.в 1945-1950 pp. 35

Вплив I св. війни на ЕК. Англії, Фр., Нім. та США.19

Вплив монополій на розв.господарств У. (1900-1913).55

Гос-во У. в роки В. В. війни (1941-1945 pp.). 63

Гос-кі реформи 1957 р. та 1965 p., їх суть та соц.-ек. наслідки.66

Госп-во У. в 2 половині ХУІІ-ХУІІІ ст. С.г. Промисли. Мануфактура. Торгівля.48

Госп-во У.в роки револ. та гром. війни. Політика "військ. комунізму".58

Д. М. Кейнс, У. Ерроу і У. Паркер про творчу роль єі в системі ЕК. наук.2

Довготривалий процес закріпачення укр.. селянства. Литовські статути.45

Ек. Англії в період 1914-1939 pp.20

Ек. Нім. в період 1914-1939 pp. 22

Ек. США в період 1914-1939 pp.23

Ек. Фр. в період 1914-1939 pp. 21

Ек.і перед. і насл. великих географ. відкриттів.6

Ек.і причини та наслідки розпаду Київської Русі.42

Євр. Союз та його роль в розв.провідних західноєвропейських країн (50-90 pp. XX ст.).38

Заг. ха-ка ЕК. Зах. Європи в умовах розкладу феодалізму.7

Знач. єі в ЕК. освіті. Задачі курсу.4

Індустріалізація. її соц.-еко. наслідки (1928-1941). 61

Інтеграційні процеси в Зах.півкулі: США- Лат. Америка (50-90 pp. XX ст.).39

Колективізація с.г. У.. Голодомор. Соц.-ек.і наслідки колективізації.62

Криза 1929-.33 pp. в США. Нов. курс Рузвельта. 25

Криза 1929-.33 pp. та її вплив на госп. Англ.., Фр., Нім. США.24

Криза феодально-кріпосн. ЕК.в першій половині XIX ст. С. Г.. Промисловість. Торгівля. Фінанси.50

Незал. У. і Європейський Союз: проблеми інтеграції.69

Особл.пром. перев.у в Нім. ( к. XVIII ст. - 1870 p.).11

Первісне нагром-ня кап-лу- осн. умова форм-ня капітал. Сист-и господар-я. Джер. Перв-го нагромадж. Кап-лу в Анг.16-17ст. 5

Перед., хід та наслідки пром. перевороту у Фр.ї (к. ХУШ ст. -1870 p.).10

Передум., хід та наслідки пром. перевороту в Анг..9

Початок пром. перевороту в Україні (30-50 pp. XIX ст.).51

Предмет і метод єі.1

Пром. переворот у США.13

Реформа 1861 р. та її соціально-ек. наслідки.52

Реформи Петра І та їх вплив на госп. розвиток Лівобережної України.49

Розв. ЕК. Англії в 50-60 pp. XX ст. 30

Розв. ЕК. Англії з 1870 по 1913 pp. 15

Розв. ЕК. Нім. з 1870-1913 pp. 17

Розв. ЕК. США з 1870 по 1913 pp.18

Розв. ЕК. У. в к.XIX ст. на початку XX ст. с.г.. Промисловість. Транспорт. Торгівля. Соціальні процеси.54

Розв. ЕК. Фр. з 1870 по 1913 pp. 16

Розв. ЕК.и США в 50-60 pp. XX ст. 27

Розв. ремесла та торгівлі укр.. земель у XIII першій половині ХУІІ ст.46

Розв.господ-а У. в 60-90 pp. XX ст. с.г.. Промисловість. Транспорт. Торгівля. Фінанси. Соціальні процеси.53

Розв.ек. Англії в 70-90 pp. XX ст.31

Розв.ек. У. в 50-60 pp. XX ст.65

Розв.к ЕК. США в 70-90 pp. XX ст.28

Розв.с.г, ремесла і торгівлі Київської Русі.41

Розвиток го-ва У. в 1928-1941 pp.60

Розвиток гос-ва У.в 1921-1928 pp. НЕП та її історико-ек. досвід.59

Розвиток ЕК. незалежної України.68

Розвиток ЕК. України в 70-80 pp. XX ст. 67

Розвиток економіки Франції в 50-60 pp. XX ст. 36

Розвиток економіки Франції в 70-90 pp. XX ст.37

Розвиток економіки ФРН в 50-60 pp. XX ст. 33

Розвиток економіки ФРН в 70-90 pp. XX ст.34

С.г. України в XIII першій половині ХУІІ ст.44

Соц.-ек. Передум. Форм. К. Русі. Критика норманської теорії.40

Соц.-ек.і причини та наслідки бурж. революції в США.12

Соц.-економічні наслідки визвольної війни укр.. народу під проводом Б. Хмел.47

Соціально-ек. причини та наслідки гром.ї війни в США(1861-65 pp.)14

Столип.а аграрна реформа. її суть та соціально-ек. наслідки.56

Татаро-монг.завоювання К.ї Русі. Форми експлуатації безпосередніх виробників.43

Created by Customer