- •3. Повинен існувати клас, який має засоби виробництва і потребує робочу силу, щоб приводити їх до дії.
- •23. Сутність заробітної плати
- •24. Основні форми і системи заробітної плати
- •25. Номінальна та реальна заробітна плата.
- •26. Зміст і типи відтворення. Просте та розширене відтворення індивідуального капіталу.
- •27. Нагромадження капіталу
- •28. Процес централізації та концентрації
- •29. Технічна, вартісна та органічна будова капіталу.
- •30. Нагромадження капіталу і утворення промислової армії зайнятих. Основні форми безробіття
- •31. Кругообіг капіталу.
- •32. Виробництво і обіг
- •33. Оборот капіталу
- •34.Фізичне і моральне зношення основного капіталу. Амортизація.
- •35. Час обороту капіталу і складові частини
- •36.Вартість та витрати виробництва.
- •37.Сутність прибутку. Маса і норма прибутку. Фактори, які визначають норму прибутку.
- •38.Внутрішньогалузева конкуренція та утворення ринкової вартості.
- •39.Міжгалузева конкуренція та утворення середньої норми прибутку.
- •40. Утворення ціни виробництва
- •41.Закон тенденції норми прибутку до зниження та протидіючі фактори.
- •42.Торговий капітал. Сутність та особливості
- •43. Торговий прибуток
- •44.Позичковий капітал: сутність, джерела та особливості. Відмінність від лихварського капіталу
- •48. Акционерный капитал
- •49. Акции
- •55. Відтворення індивідуального та суспільного капіталу.
- •62. Економічні кризи
- •63. Концентрація і централізація
- •64. Сутність і форми монополістичних об’єднань
- •65. Финансовий капітал
- •66. Міграція капіталу: сутність, можливість, необхідність, основні форми, наслідки. Сучасні явища міграції капіталу.
40. Утворення ціни виробництва
Міжгалузева конкуренція і утворення середньої норми прибутку (10); утворення ціни виробництва визначення, формула, економічний зміст (10); ціна виробництва як перетворена форма вартості (10).
Міжгалузева конкуренція – боротьба, яку ведуть капіталісти різних галузей за більш прибуткове прикладання своїх капіталів.
На перший погляд здається, що не може бути конкуренції між виробниками різних товарів, тобто між капіталістами різних галузей.
Проте в дійсності вона існує і ведеться шляхом переливу капіталу з одних галузей в інші, з менш прибуткових у більш прибуткові. Більш прибутковими є ті галузі, в яких нижча органічна будова капіталу і швидший оборот капіталу.
Перелив капіталу приводить до зміни свіввідношення між попитом і пропозицією товарів певних галузей, а це в свою чергу викликає відхилення цін товарів від їх вартостей в той чи інший бік. Масовий приплив капіталу, а разом з ним і праці в більш прибуткові галузі викличе перевищення пропозиції даного виду товару над попитом на нього і призведе до відхилення цін вниз від вартості й до зменшення норми прибутку. Масовий відплив капіталу, а заодно і робочої сили з менш прибуткових галузей загальмує розвиток виробництва, призведе до відставання пропозиції від попиту, викличе відхилення цін вгору від вартості товару й забезпечить зростання норми прибутку.
Переливання капіталу буде відбуватися доти, доки норма прибутку в усіх галузях виробництва не вирівняється в середню, або загальну, норму прибутку.
Середня норма прибутку визначається як відношення всієї створеної в суспільстві додаткової вартості до всього вкладеного У виробництво капіталу.
Перетворення прибутку в середній прибуток приводить до того, що товари починають продаватися не по вартості, а по ціні виробництва.
Ціна виробництва - це сума витрат виробництва товару плюс середній прибуток на авансований капітал, тобто C+V+Pc.
Оскільки рівновеликі капітали приносять власникам рівний прибуток незалежно від сфери їх додатки; міжгалузева конкуренція веде до формування рівня ринкових цін, що забезпечує відшкодування витрат виробництва і здобуття середнього прибутку кожному функціонуючому капіталістичному підприємству. Цією середньою ринковою ціною в умовах домонополістичного капіталу виступає ціна виробництва. Вона служить центром, довкола якого вагаються ринкові ціни товарів.
Ціна виробництва виражає класові стосунки між класом капіталістів і робочим класом в цілому. Розміри середнього прибутку, який міститься в ціні виробництва залежать не лише від умов експлуатації в даній галузі, але і від умов експлуатації у всьому капіталістичному суспільстві в цілому. Кожен капіталіст об'єктивно зацікавлений в посиленні експлуатації всього робочого класу. Але всі капіталісти прагнуть здобути максимальний прибуток, і усередині класу капіталістів йде нещадна конкуренція за велику частку в додатковому продукті. Тому ціна виробництва виражає не лише міжкласові протиріччя капіталістичного суспільства, але і протиріччя усередині класу капіталістів.
Створюється видимість, ніби обмін за ціною виробництва суперечить закону вартості. Ц. в. відрізняється від вартості як по структурі, так і по величині. Вартість товару визначається витратами праці, Ц. в. — витратами капіталу. Величина прибутку, що реалізовується в Ц. в., не збігається, як правило, з масою прибутку, що створюється в галузі. Проте між вартістю і Ц. в. існує внутрішній органічний зв'язок. Міжгалузева конкуренція приводить лише до перерозподілу сукупної вартості і додаткової вартості. Одна частина капіталістів реалізує товари за цінами вище за вартість, інша — за цінами нижче за вартість, але зрештою виграші і втрати взаємно врівноважуються. Клас капіталістів в цілому не може привласнити прибутку більше, ніж її вироблено класом робітників. Тому в масштабах всього суспільства сума Ц. в. дорівнює сумі їх вартостей.