30. Нагромадження капіталу і утворення промислової армії зайнятих. Основні форми безробіття

(Визначте поняття нагромадження капіталу (5); безробіття як закономірний результат процесу нагромадження капіталу, його вплив на зайняту у виробництві робочу силу (10); форми безробітгя: текуча, прихована, застійна (10); особливості сучасного безробіття(5)).

Якщо частина додаткової вартості знову перетвориться на капітал, то це буде називається нагромадженням капіталу, під яким розуміється приєднання додаткової вартості до капіталу. Цей процес утворює основу розширеного відтворення, тобто зростання індивідуального капіталу в рамках окремих підприємств.

В ході нагромадження відбуваються не тільки кількісні, а й структурні зміни в капіталі, що виражаються в зростанні його органічної будови. Нагромадження при незмінному органічному будові капіталу супроводжується зростанням потреби в додатковому змінному капіталі, тобто зростанням попиту на робочу силу. У цьому випадку може мати місце збільшення заробітної плати. Але зі збільшенням заробітної плати буде зменшуватися та частина нової вартості, яка являє собою додаткову вартість. Це скорочення може на певному етапі створити загрозу накопичення капіталу, тобто скорочення частини додаткової вартості, що капіталізується. А це, в свою чергу, призведе, в кінцевому рахунку, до скорочення попиту капіталу на додаткову робочу силу. Таким чином, той самий процес нагромадження, що веде до зростання попиту на робочу силу при інших обставинах, коли це загрожує розмірам нагромадження, призводить до скорочення цього попиту.

Зростання органічної будови капіталу означає більш швидке зростання постійної частини капіталу в порівнянні зі змінною. Це призводить до того, що в міру накопичення капіталу попит на додаткову робочу силу скорочується. Але, з іншого боку, в той же самий час здійснюється і процес виштовхування робочої сили з виробництва. Отже, безробіття є не випадковим явищем, а закономірним результатом процесу нагромадження капіталу.

Існують наступні види безробіття:

Текуче безробіття. До цієї форми належать тимчасово безробітні робітники й службовці. Безпосередньою причиною їх незайнятості є недостатній попит на працю порівняно з пропозицією, викликаний нерівномірністю розвитку різних галузей та економічних районів. Ця форма безробіття є найважливішим резервом для залучення додаткової робочої сили.

Приховане безробіття. Ця форма безробіття характеризується тим, що робітників відправляють у неоплачувану відпустку, встановлюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, відповідно знижуючи заробітну плату.

Застійне безробіття – створює та частка працездатного населення, яка хронічно не має постійної роботи, перебиваючись випадковими підробітками та живе на соціальну допомогу.

До теперішнього часу рівень безробіття коливається в тих же межах, що і в попередні десятиліття, але склад безробітних значно змінився. В структурі безробітних переважають

1) молоді люди, для яких підвищення гнучкості зайнятості означає зменшення шансів на отримання високооплачуваної роботи на постійній основі;

2) робочі низького (а іноді й середнього) рівня кваліфікації, вивільнені з галузей промисловості, які переживають швидке технологічне оновлення, оскільки одним з найважливіших структурних змін є зниження частки малокваліфікованої праці у високотехнологічних галузях.

Таким чином, склалася структура безробіття все більш нагадує структуру зайнятого населення. Серед безробітних присутні представники всіх вікових категорій при деякому переважанні молоді, в рівній мірі представлені і чоловіки і жінки, в професійно – кваліфікаційному розрізі спостерігається перевага середньо – і малокваліфікованих робітників немеханізованого праці.

Зміни торкнулися не тільки структури безробіття, але і її середньої тривалості.

Подовженню термінів середньої тривалості безробіття сприяє розширення масштабів вторинного ринку праці та гнучкості зайнятості. Наприклад, для молоді стає проблемою не тільки знайти роботу після закінчення школи або професійних навчальних закладів, а й утриматися на робочому місці як можна довше. Але навіть і для працівників високого рівня кваліфікації в разі втрати місця роботи період працевлаштування стає все більш тривалим, оскільки сфера їхньої можливої ​​зайнятості в умовах підвищення частки периферійних робочих місць звужується.