32. Виробництво і обіг

(Виробництво і обіг : визначення, взаємозв'язок, відмінності (10); витрати обігу : визначення, види ( додаткові витрати та їх відшкодування (5); чисті витрати, джерело покриття, тенденції (10))

Виробництво — процес створення матеріальних і cycпільних благ, необхідних для існування і розвитку.

Обіг – форма обміну продуктів праці та інших об'єктів власності в процесі купівлі – продажу за допомогою грошей.

Обіг і виробництво не можуть існувати окремо. По – перше саме у сфері обігу капіталіст може придбати засоби виробництва і робочу силу. По – друге, саме у сфері обігу капіталіст продає вироблений товар і реалізовує додаткову вартість, яка міститься у товарі.

Відмінність процесів виробництва та обігу полягає, по – перше, в тому, що виробництво створює продукт, а це неможливо в обігу, і, по – друге, в тому, що в процесі виробництва змінюється величина вартості товару, вона, як правило, зростає. У процесі ж звернення відбувається лише зміна форми вартості, тобто грошова форма вартості перетворюється в товарну і, навпаки, товарна – в грошову.

Капіталіст несе витрати на створення товарів – він купує засоби виробництва і робочу силу. Створений товар повинен надійти у сферу обігу. Щоб продати товар, треба також понести певні витрати – витрати обігу.

Виділяють чисті та додаткові витрати обігу.

Додаткові витрати пов’язані з продовженням процесу виробництва у сфері обігу.

До витрат обігу слід віднести витрати, зумовлені транспортуванням, зберіганням, пакуванням, сортуванням, розфасовкою продукції. Всі ці операції також обумовлені певними витратами. Перераховані процеси, пов'язані з транспортуванням, упаковкою, сортуванням, зберіганням продукту носять продуктивний характер. Це означає, що працівники, які виконують зазначені операції, своєю працею створюють нову вартість, що включає додаткову вартість. Всі ці витрати відшкодовуються за рахунок цієї нової вартості.

Інший вид витрат обігу, який називають чистими витратами, пов'язаний з операціями, що обслуговують сам процес обігу, тобто зміна форми вартості товару, перетворення товару в гроші і навпаки. До них відносяться: купівля – продаж товарів, зміст торгових працівників, ведення бухгалтерії, канцелярські витрати, реклама і т. д. Всі ці витрати мають непродуктивний характер, оскільки вони не створюють нову вартість, але їх відшкодування здійснюється за рахунок нової вартості, створюваної в процесі виробництва.

Оскільки чисті витрати обігу є вирахуванням з додаткової вартості, остільки і окремі підприємці і суспільство в цілому зацікавлені в їх скороченні.

33. Оборот капіталу

(Визначення обороту капіталу (5); особливості обороту різних частин капіталу (10); основний оборотний капітал: визначення, який критерій покладено в основу ділення капіталу на основний оборотний (15)).

Кругообіг капіталу, що розглядається не як окремий акт, а як процес, що здійснюється періодично називається оборотом капіталу.

На швидкість обороту капіталу впливають різноманітні обставини, з яких вирішальною є склад продуктивного капіталу. Продуктивний капітал, як відомо складається з постійного і змінного капіталу, тобто з вартості функціонуючих засобів виробництва і робочої сили. Оборот цих різних частин продуктивного капіталу відбувається не однаково. Капітальна вартість, авансована на засоби праці (фабричні будівлі, споруди, машини, обладнання і т.д.) зберігає в процесі виробництва свою певну натуральну форму в якій вона виступає впродовж усього періоду функціонування. Наприклад, кам'яні фабричні будівлі можуть служити 50 років і більше, не перестаючи бути фабричними спорудами; машини не перестають бути машинами навіть після 10 – 20 років служби і т.д.

Таку особливість цієї частини продуктивного капіталу зумовлює той факт, що засоби праці вступають в обіг поступово, по частинах, в тій мірі, в якій їхня вартість (у вигляді амортизаційних відрахувань) переноситься у вартість того товару, що виробляється. Завдяки такій особливості ця частина капіталу набуває форми основного капіталу.

Інакше обертається капітальна вартість, авансована на предмети праці. Вартість придбаної сировини, допоміжних матеріалів і палива входить повністю у вартість товару, що виробляється і при реалізації повністю повертається у грошовій формі до підприємця. Ця частина постійного капіталу набуває форми оборотного капіталу. До оборотного капіталу відноситься і змінний капітал, тобто та частина капіталу, яка авансується на придбання робочої сили.

Поділ продуктивного капіталу на основний і оборотний обумовлюється відмінностями обороту його складових частин.

Основний капітал – це та частина продуктивного капіталу, яка бере участь в кількох виробничих циклах, свою вартість переносить на створюваний продукт частинами і в процесі виробництва не змінює своєї натуральної форми (будівлі, споруди, машини, обладнання і т.д.).

Оборотний капітал – це та частина продуктивного капіталу, яка бере участь лише в одному виробничому циклі, свою вартість переносить на створюваний продукт відразу повністю і в процесі виробництва змінює натуральну форму (сировина, матеріали, паливо і робоча сила). Правда, робоча сила не переносить свою вартість на продукт, вона створює нову вартість.

Поділ капіталу на основний та оборотний властивий лише продуктивному капіталу. Грошовий і товарний капітали функціонують лише в сфері обігу і тому на основний і оборотний не поділяються.