23. Сутність заробітної плати

(Сутність відносин між капіталістом та найманим робітником (5), видимість відносин між капіталістом та найманим робітником(5), об’єктивні обставини, що зумовлюють цю видимість(5), чому праця не може бути товаром (10), висновок:сутність заробітної плати і сутність перетворення(10))

Відносини між капіталістом та найманим робітником зводяться до того, що капіталіст купує в найманого робітника специфічний товар. На поверхні речей цим специфічним товаром є праця. Цьому є декілька причин:

1. Найманий робітник отримує платню лише після того, як відпрацює деякий час, тобто віддасть певну кількість праці

2. Заробітна плата залежить від умов праці – праця у важких, шкідливих умовах оплачується вище.

3. Величина заробітної плати залежить від якості праці – більш кваліфікована праця оплачується краще.

Ці факти створюють переконаність, що заробітна плата є платою за працю, що найманий робітник продає працю, і що саме праця є товаром.

Особливістю капіталістичного виробництва є те, що воно ведеться на основі найманої праці, тобто на основі продажу і купівлі робочої сили.

Але існує декілька доказів того, що праця не є товаром:

1. Будь – який товар має вартість, товар же вартості не має

2. Товар реально існує до його продажі. Праця ще не існує в момент угоди між капіталістом та найманим робітником.

Отже, зваживши на всі докази, можна зробити висновок, що найманий робітник продає не працю, а здатність до праці – робочу силу.

Купівля – продаж робочої сили означає, що остання перетворюється на товар.

Для перетворення робочої сили на товар необхідні такі соціальні умови: по – перше, її власник має бути вільною особистістю, тобто мати змогу вільно розпоряджатися своєю робочою силою; по – друге, вільна людина має бути позбавлена засобів виробництва матеріальних благ і послуг, а отже, засобів до існування, що змушує її продавати свою робочу силу; по – третє, необхідна наявність у суспільстві осіб, які володіють засобами виробництва і грошима, а тому змушені і мають змогу купувати робочу силу з метою її використання у виробництві.

Перетворюючись на товар, робоча сила, як і будь який інший товар має дві властивості: вартість і споживчу вартість.

Споживча вартість товару "робоча сила" – це здатність робочої сили бути джерелом вартості й до того ж більшої вартості, ніж вона сама має, тобто має здатність бути джерелом додаткової вартості.

Вартість робочої сили має якісне і кількісне визначення.

Якісне визначення вартості товару "робоча сила" утворюють відносини купівлі – продажу робочої сили між найманим робітником і капіталістом.

Кількісне визначення вартості товару "робоча сила" зводиться до величини її вартості, яка визначається кількістю суспільно необхідної абстрактної праці, потрібної для виробництва життєвих засобів, що забезпечують відтворення робочої сили найманих працівників.

Визначення заробітної плати як ціни й вартості робочої сили виявляє її сутність. Звідси витікає таке визначення заробітної плати : заробітна плата – перетворена, замаскована ціна і вартість товару робоча сила.

Замасковану, оскільки на поверхні виглядає як ціна за працю, а отже приховує процес створення додаткової вартості, маскує експлуатацію капіталістом.