- •3. Повинен існувати клас, який має засоби виробництва і потребує робочу силу, щоб приводити їх до дії.
- •23. Сутність заробітної плати
- •24. Основні форми і системи заробітної плати
- •25. Номінальна та реальна заробітна плата.
- •26. Зміст і типи відтворення. Просте та розширене відтворення індивідуального капіталу.
- •27. Нагромадження капіталу
- •28. Процес централізації та концентрації
- •29. Технічна, вартісна та органічна будова капіталу.
- •30. Нагромадження капіталу і утворення промислової армії зайнятих. Основні форми безробіття
- •31. Кругообіг капіталу.
- •32. Виробництво і обіг
- •33. Оборот капіталу
- •34.Фізичне і моральне зношення основного капіталу. Амортизація.
- •35. Час обороту капіталу і складові частини
- •36.Вартість та витрати виробництва.
- •37.Сутність прибутку. Маса і норма прибутку. Фактори, які визначають норму прибутку.
- •38.Внутрішньогалузева конкуренція та утворення ринкової вартості.
- •39.Міжгалузева конкуренція та утворення середньої норми прибутку.
- •40. Утворення ціни виробництва
- •41.Закон тенденції норми прибутку до зниження та протидіючі фактори.
- •42.Торговий капітал. Сутність та особливості
- •43. Торговий прибуток
- •44.Позичковий капітал: сутність, джерела та особливості. Відмінність від лихварського капіталу
- •48. Акционерный капитал
- •49. Акции
- •55. Відтворення індивідуального та суспільного капіталу.
- •62. Економічні кризи
- •63. Концентрація і централізація
- •64. Сутність і форми монополістичних об’єднань
- •65. Финансовий капітал
- •66. Міграція капіталу: сутність, можливість, необхідність, основні форми, наслідки. Сучасні явища міграції капіталу.
27. Нагромадження капіталу
(Необхідність та сутність відтворення (10); сутність нагромадження капіталу (5); фактори нагромадження, їх розкриття (10); наслідки нагромадження капіталу (5))
На всіх етапах економічного розвитку об'єктивна необхідність відтворення зумовлена необхідністю виробництва матеріальних благ – економічної основи життя людського суспільства. Щоб жити, треба споживати матеріальні блага, а щоб споживати їх, треба виробляти суспільний продукт.
Отже, якщо споживання є безперервним, то й виробництво в його постійному зв'язку повинно безперервно відновлюватися, тобто відтворюватися. Іншими словами, відтворення є не що інше, як безперервність, повторюваність виробництва.
Процес виробництва розглядається не як окремий акт, а як постійно повторюваний і відновляється процес, є відтворення. В цьому процесі відтворюються як речові умови виробництва, так і робоча сила. При цьому вони відтворюються в певній соціально – економічній формі, а в умовах капіталістичного суспільства – у формі капіталу.
Розширене капіталістичне відтворення – це щорічне відновлення процесу виробництва в збільшеному розмірі, коли частина прибав. вартості приєднується до діючого капіталу, тобто використовується капіталом на розширення виробництва, тобто накопичення. Додаткова вартість ділиться на капітал, капіталізовану додаткову вартість і дохід, що йде на особисте споживання.
Якщо частина додаткової вартості знову перетвориться на капітал, то це буде називається нагромадженням капіталу, під яким розуміється приєднання додаткової вартості до капіталу. Цей процес утворює основу розширеного відтворення, тобто зростання індивідуального капіталу в рамках окремих підприємств.
Конкретно на розміри нагромадження впливають такі фактори.
ступінь експлуатації робочої сили. Чим вищий ступінь експлуатації робочої сили, тим більші розміри нагромадження;
зростання продуктивності праці. Зростання продуктивності праці, знижуючи вартість засобів виробництва, а також засобів відтворення робочої сили, дозволяє, навіть не збільшуючи розмірів капіталу, експлуатувати більшу масу робочої сили і використовувати більше засобів виробництва;
розміри авансованого капіталу. Чим більший авансований капітал тим швидше він нагромаджується;
різниця між застосовуваним і споживаним капіталом. Частина постійного капіталу, що представлена засобами праці, бере участь у багатьох виробничих циклах, а свою вартість на створюваний продукт переносить поступово, частинами, повертаючись до капіталіста у формі фонду амортизації. Виходить, що різниця між застосовуваним і споживаним капіталом служить ніби дармовою силою природи.
В ході нагромадження відбуваються не тільки кількісні, а й структурні зміни в капіталі, що виражаються в зростанні його органічної будови. Нагромадження при незмінному органічному будові капіталу супроводжується зростанням потреби в додатковому змінному капіталі, тобто зростанням попиту на робочу силу. У цьому випадку може мати місце збільшення заробітної плати. Але зі збільшенням заробітної плати буде зменшуватися та частина нової вартості, яка являє собою додаткову вартість. Це скорочення може на певному етапі створити загрозу накопичення капіталу, тобто скорочення частини додаткової вартості, що капіталізується. А це, в свою чергу, призведе, в кінцевому рахунку, до скорочення попиту капіталу на додаткову робочу силу. Таким чином, той самий процес нагромадження, що веде до зростання попиту на робочу силу при інших обставинах, коли це загрожує розмірам нагромадження, призводить до скорочення цього попиту.
Зростання органічної будови капіталу означає більш швидке зростання постійної частини капіталу в порівнянні зі змінною. Це призводить до того, що в міру накопичення капіталу попит на додаткову робочу силу скорочується. Але, з іншого боку, в той же самий час здійснюється і процес виштовхування робочої сили з виробництва. Отже, безробіття є не випадковим явищем, а закономірним результатом процесу нагромадження капіталу.