25. Номінальна та реальна заробітна плата.

(Визначення номінальної та реальної заробітної плати (10); фактори, що впливають на рівень реальної заробітної плати (10); мінімальний рівень заробітної плати і прожитковий мінімум (10)).

Та сума грошей, яку робітник отримує за свою робочу силу називається номінальною заробітною платою. Реальна заробітна плата показує яку кількість товарів і послуг робітник може придбати на свою номінальну заробітну плату. Реальна заробітна плата є найважливішим показником реального рівня життя працівника.

Рівень реальної заробітної плати залежить від величини номінальної заробітної плати. Також рівень реальної заробітної плати визначається вартістю засобів існування працівника і його сім'ї, куди поряд з безпосередніми життєвими засобами входять і предмети, що задовольняють соціально – культурні потреби – отримання освіти, кваліфікації, медичного обслуговування, житлово – побутових умов, відпочинку і т. д. При характеристиці реального рівня заробітної плати велике значення мають умови праці, можливості зміни праці, екстенсивна та інтенсивна величина робочого часу, об'єм і розміри соціальних виплат і пільг, соціальне забезпечення та захищеність працівника, система страхування, зокрема, забезпечення охорони праці та його безпеки і, нарешті, забезпечення зайнятості.

Для визначення рівнів заробітної плати потрібно враховувати мінімальну заробітну плату. Ця проблема виникає у тому випадку, коли держава бере на себе функцію регулювання соціальних відносин. Вона стає гарантом того, що за будь – яких умов найму робочої сили кожен працівник отримує заробітну плату не нижчу и мінімального рівня. Регулюванню піддається погодинна ставка.

Основою розрахунку мінімальної заробітної плати є показник прожиткового мінімуму. Останній обчислюється виходячи з так званого «кошика споживача», який вбирає у себе певний перелік товарів і послуг, необхідних для задоволення першочергових потреб людей. Розрахований за мінімальним рівнем задоволення потреб та перемножений на рівень поточних цін, цей комплекс товарів та послуг дає змогу визначити рівень прожиткового мінімуму.

Мінімальна заробітна плата не обов'язково співпадає з прожитковим мінімумом. Вона може бути вищою, якщо фінансові можливості держави та господарських суб'єктів поліпшуються, а може бути і нижчою як це характерно для сучасного етапу кризового стану економіки України.

На величину заробітної плати (у бік її підвищення) здійснюють вплив профспілки шляхом обмеження пропозиції праці (встановлення імміграційних бар'єрів, заборона приймати на роботу не членів профспілок, лімітування навантажень за день, інтенсивності праці тощо); тиску при укладанні колективних договорів, в яких обумовлюється ставка заробітної плати; боротьби з монополізацією виробництва, що має тенденцію зниження ставки заробітної плати; сприяння зростанню тих видів виробництва, які передбачають збільшення зайнятості і ріст попиту на працю.

26. Зміст і типи відтворення. Просте та розширене відтворення індивідуального капіталу.

(Необхідність та сутність відтворення (5); види відтворення (3); просте відтворення - визначення особливості (7); розширене відтворення - визначення, джерело, речова структура (10); типи розширеного відтворення (5))

На всіх етапах економічного розвитку об'єктивна необхідність відтворення зумовлена необхідністю виробництва матеріальних благ – економічної основи життя людського суспільства. Щоб жити, треба споживати матеріальні блага, а щоб споживати їх, треба виробляти суспільний продукт.

Отже, якщо споживання є безперервним, то й виробництво в його постійному зв'язку повинно безперервно відновлюватися, тобто відтворюватися. Іншими словами, відтворення є не що інше, як безперервність, повторюваність виробництва.

Процес виробництва розглядається не як окремий акт, а як постійно повторюваний і відновляється процес, є відтворення. В цьому процесі відтворюються як речові умови виробництва, так і робоча сила. При цьому вони відтворюються в певній соціально – економічній формі, а в умовах капіталістичного суспільства – у формі капіталу.

Відтворення буває просте, розширене, а іноді і звужене. При простому відтворенні масштаби виробництва з року в рік залишаються незмінними. А це означає, що створювана в виробництві додаткова вартість йде на особисте споживання підприємців. При розширеному відтворенні справа йде інакше. Процес виробництва відновлюється і повторюється в усі зростаючому масштабі у зв'язку з тим, що частина додаткової вартості йде на зростання функціонуючого капіталу.

Просте відтворення індивідуального капіталу – це безупинне повторення творчої діяльності. При цьому масштаби виробництва, величина створюваного продукту і розмір діючого капіталу (виробничих фондів) залишається незмінним. Таким чином, капітал здійснює своєрідний круговий рух. Кругообіг капіталу – це один цикл його руху, що охоплює процес виробництва і звертання, створюваних товарів і завершується поверненням капіталу в його вихідну грошову форму.

Розширене капіталістичне відтворення – це щорічне відновлення процесу виробництва в збільшеному розмірі, коли частина прибав. вартості приєднується до діючого капіталу, тобто використовується капіталом на розширення виробництва, тобто накопичення. Додаткова вартість ділиться на капітал, капіталізовану додаткову вартість і дохід, що йде на особисте споживання. Цей тип притаманний ринковій економіці.

Капіталізму притаманне розширене відтворення. Але просте виробництво – основа, момент розширеного відтворення, тому вже вивчення простого відтворення дозволяє визначити специфічні риси капіталістичного відтворення.

Існують два типи розширеного відтворення: екстенсивний та інтенсивний. Екстенсивний передбачає зростання обсягів виробництва на незмінній основі, залучення додаткових ресурсів — трудових, матеріальних і фінансових, інтенсивний — розширення виробництва за рахунок підвищення продуктивності праці.

Тривалий час у нашій країні переважав екстенсивний тип відтворення. Нині його можливості вичерпані. Перехід до інтенсивного типу відтворення означає підвищення ефективності суспільного виробництва, поліпшення якості продукції та послуг в усіх галузях господарства країни на основі зростання продуктивності праці. Підвищення ефективності виробництва відображується у зростанні продуктивності праці на одиницю продукції. Воно ґрунтується на застосуванні досягнень науково – технічного прогресу, глибокій технічній реконструкції виробництва.