- •1.Залишкові явища після перенесених вторинних енцефалітів.
- •2, Симптоми при ураженні білої речовини спинного мозку.
- •3. Тім’яна доля кори мозку, функція, патологія.
- •4.Клінічна сутність дизартрії. Класифікація.
- •5.Зв’язок невропатології із спеціальною педагогікою.
- •6.Клінічна хар-ка псевдобульбарної дизартрії .
- •7.Класифікація інфекційних захворювань нервової системи.
- •8.Сутність анамнезу і його значення для педагога-дефектолога.
- •9. Сіра речовина спинного мозку. Функції.
- •10. Методи дослідження нс в умовах допоміжної і спеціальної школи.
- •11. Х-ка окремих видів розладів рухів (парези, паралічі, гіперкінези, тремор)
- •14. Класифікація найпоширеніших наслідків чмт у дітей за Сухаровою.
- •16. Периферичні і центральні розлади слуху.
- •17. Виникнення та причини дитячого церебрального параліча.
- •18. Будова, функція і патологія заднього мозку
- •20. Будова та фунції довгастого мозку.
- •21. Будова, функція і патологія мозочку
- •29. Гідроцефалія. Клінічна картина.
- •22. 5-12 Пари черепно-мозкових нервів.
- •23. .Класифікація менінгітів, енцефалітів.
- •25. Спинний мозок. Патологія білої речовини спинного мозку.
- •27. Дцп. Класиф. Клінічна картина кожної форми.
- •28. Класифікація Черепно-мозкових травм (чмт)
- •30.Будова і функції проміжного мозку.
- •31 Сегментарна будова спинного мозку та ознаки його ураження.
- •34. Патологія мозочка
- •35. Клінічна храктеристика функції та патологія проміжного мозку.
- •36. Симптоми при ураженні проміжного мозку.Дисфункція гіпофізу у дітей
- •41,(31)
- •42. Клінічна картина і профілактика поліомієліту.
- •43. Класифікація розладів мовлення. Клінічна суть дизартрії.
- •45. Будова середнього мозку і ознаки випадіння при ураженні.
- •46. Лікувально-пелагогічні заходи при епілепсії.
- •50. Рефлекс, рефлекторна дуга, аналізатор, функціональна система.
- •51, Ознаки ураження кінцевого мозку.
- •52. Класифікація енцефалітів.
- •57 Великий епілептичний судомний напад.
- •64.Спинний мозок см. Симтоми випадіння при ураженні сірої речовини.
- •66.Лікувально-педагогічні заходи при епілепсії.
- •67.Клінічна характеристика кліщового енцефаліту. Залишкові явища.
- •68.Анатомія потиличної долі головного мозку, функція.
- •69.Характеристика закритої чмт, залишкові явища наслідків чмт
36. Симптоми при ураженні проміжного мозку.Дисфункція гіпофізу у дітей
До проміжного мозку належать таламус і гіпоталамус. При порушенні функції таламуса на першому плані стоїть погіршення чутливості, перш за все глибокою, на контралатеральной половині тіла. Послідовність і точна локалізація тактильних імпульсів сприймаються пацієнтом нечітко. При дотику, а іноді й спонтанно, спостерігаються пекучі болі (гіперпатія). До руховим порушень належить патологічна установка кисті, коли пальці зігнуті в п'ястно-фалангових суглобах і переразогнути в міжфалангових суглобах (таламічна кисть). У більшості випадків виникають також дискретні мимовільні хореоатетоїдні руху і невпевненість при інтенційний рухах. В залежності від напрямку поширення вогнища можуть з'являтися геміанопсія і в більшості випадків - минущий геміпарез з гіпотонією м'язів.
Нейроциркуляторна дисфункція гіпофізу у дітей:
• Нейроциркуляторний синдром – постійний головний біль, запаморочення.
• Психоемоційні розлади – психоемоційна лабільність, недовірливість, схильність до нав’язливих станів, тривоги тощо.
• Синдром дизадаптації – млявість, підвищена стомлюваність, зниження працездатності, неадекватність до фізичних навантажень, метеочутливість, підвищена чутливість до гіпоксії.
• Гіпоталамічний синдром – порушення терморегуляції, ожиріння, порушення сну тощо.
Синдром порушення транскапілярного обміну – набряклість обличчя, кінцівок, поліартралгії
37 38(46) 39.(7) 40-87
41,(31)
42. Клінічна картина і профілактика поліомієліту.
Захворювання ЦНС вірусного походження, вхідними воротами інфекції являються дихальні шляхи та ШКТ.
Абортивна форма перебігає із загальними неспецифічними симптомами (катаральні явища, шлунково-кишкові розлади, загальна слабкість, підвищення температури тіла тощо.); ці випадки найнебезпечніші у епідеміологічному відношенні.
Менінгіальна форма прояв. у вигляді серозного менінгіту.
При найбільш частій з паралітичних форм поліомієліту — спинальній — після загальноінфекційних симптомів появляються паралічі м’язових груп, які іннервуються руховими клітинами спинного мозку; на ногах частіше усього вражаються: чотириголовий мяз, розгиначі стопи; на руках: дельтовидна, триголова и супінатори передпліччя. Особливо небезпечний параліч діафрагми, який призводить до тяжкого порушення дихання. Бульбарна форма обумовлена ураженням різних відділів довгастого мозку, а понтинна — ураженням ядра лицевого нерва.
При не паралітичних формах захворювання звичайно закінчується повним видужанням, при паралітичних формах в деяких випадках функції уражених м’язів відновлюються неповністю, дефект зберігається тривало, іноді все життя. Наибільш тяжкі випадки, особливо з ураженням дихальних центрів довгастого мозку, можуть привести долетального наслідку. Діагноз поліомієліту становлять на підставі клінічних, епідеміологічних ілабораторних даних.
Симптоми: Гарячка,Катаральні явища,Розлади випорожнень, Пітливість, Висип, Розлади сечовипускання, Біль у м’язах, парестезії, Гемодинамічні порушення, похолодання кінцівок, ціаноз, Коливання артеріального тиску,Задишка, ядуха,Парези, паралічі, Безладність парезів, паралічів, Порушення ковтання і фонації,Параліч мімічних м’язів ,Стійкість паралічів,Менінгіальний синдром.
Клінічна картина. Інкубаційний період складає 2-35 днів, але частіше 10-12 днів. Перебіг хвороби ділиться на 4 періоди: 1) препара-літичний, 2) паралітичний, 3) відновний і 4) резидуальний.
Хвороба починається гостро; з'являються температура, нездужання, анорексія, відмічається катар верхніх дихальних шляхів. З перших днів приєднуються симптоми подразнення нервової системи: головний біль, млявість, розлад сну, блювота, у грудних дітей нерідко судоми. Подібна клінічна картина, утримується від 1 до 6 днів. Загальмозкові і менінгеальні симптоми з'являються в момент другого гарячкової хвилі.
Профілактика . Основним, надійним засобом попередження поліомієліту є щеплення, котрі проводяться в Україні дітям згідно з діючим Календарем в 3, 4, 5, 18 місяців та в 6 і 14 років.