5.Зв’язок невропатології із спеціальною педагогікою.

Невропатологія - розділ медичної науки, який вивчає хвороби нервової системи.

Предметом вивчення невропатології є: дослідження причин захворювання (етіологія); механізми розвитку хвороб (патогенез); дослідження симптомів і синдромів ураження центральної і периферичної нервової системи (семіотика); вивчення поширеності захворювань;

Спеціальна педагогіка займається вивченням особливостей фізіологічного і психічного розвитку дітей з різними відхиленнями, їх вихованням, навчанням і освітою. Спеціальна психологія виконує роль психологічного фундаменту у навчанні, вихованні дітей, корекційній роботі з ними. Невропатологія і педагогіка знаходяться в постійній, безперервній взаємодії, спільними зусиллями ці дві науки вирішують багато проблем спеціальної освіти. Невропатологія допомагає діагностувати різноманітні дефекти, знаходити іх причини, а також найефективніші методи лікування. Отже, невропатологія значно збагачує сутність спеціальної педагогіки, розширює і поглиблює її можливості.

6.Клінічна хар-ка псевдобульбарної дизартрії .

Псевдобульбарна дизартрія є наслідком перенесеного в раннім дитинстві, під час пологів або у внутрішньоутробному періоді органічної поразки мозку в результаті енцефаліту, родових травм, пухлин, інтоксикації й ін. У дитини виникає псевдобульбарний параліч або поріз, обумовлений поразкою провідних шляхів, що йдуть від кори головного мозку до ядер язикоглоточного, блукаючого і під’язичного нервів. По клінічних проявах порушень в області мімічної й артикуляційної мускулатури він близький до бульбарного.

У результаті псевдобульбарного паралічу у дитини порушується загальна й мовленева моторика. Маля погано ссе, поперхається, захлинається, погано ковтає. З рота тече слина, порушена мускулатура лиця.

Виділяють три ступені порушення мовної або артикуляційної моторики псевдобульбарної дизартрії:

1)Легкий ступінь псевдобульбарної дизартрії характеризується відсутністю грубих порушень моторики артикуляційного апарата. Труднощі артикуляції поляг. у повільних, недостатньо точних рухах язика, губ.

2)Середній ступінь. Для них ха-рна відсутність рухів лицьових м’язів.

3)Важкий ступінь псевдобульбарної дизартрії ― анартрія ― х-ся глибокою поразкою м’язів і повною бездіяльністю мовної апарат. Лице дитини, що страждає анартрією, маскообразне нижня щелепа відвисає, рот постійно відкритий. Язик нерухомо лежить на дні ротової порожнини, рухи губ різко обмежені. Утруднено акти жування й ковтання. Мова відсутня повністю, іноді є окремі нечленороздільні звуки.

7.Класифікація інфекційних захворювань нервової системи.

Інфекційні захв. НС трапляються досить часто, це – енцефаліт, менінгіт, арахноїдит, поліомієліт.

Класифікація енцефаліту: 1)За перебігом: гострий, підгострий, хронічний, прогредієнтно-ремітуючий. 2)За клінікою: типові форми, асимптомні, абортивні, блискавичні. 3)Первинні енцефаліти: арбовірусні (кліщовий, комарині), з невідомим вірусом (летаргічний), ентеровірусні, у разі сказу. 4)Вторинні енцефаліти: параінфекційні (у разі кору, краснухи, епідемічного паротиту, вітряної віспи, грипу), некротичні (герпетичний, цитомегаловірусний), післявакцинальні, сироваткові, спричинені мікробами, рикетсіями, токсоплазмою).

Класифікація менінгіту: 1)За патогенезом - первинні та вторинні, 2)За характером запального процесу і змін у лікворі - гнійний, серозний, серозно-фібринозний, геморагічний,3)За перебігом - блискавичний, гострий, підгострий, хронічний,4)За локалізацією процесу - базальний, конвекситальний,5)За ступенем тяжкості - легкий, середньої тяжкості, тяжкий, надто тяжкий, 6)За етіологією - бактеріальні, вірусні.

Класифікація арахноїдитів: 1)За морфологічними змінами: злипчасті, кістозні,2)За локалізацією: церебральні, спінальні, 3)конвекситальні, основи мозку: оптико-хіазмальний, задньої черепної ямки, мосто-мозочкового кута.

Класифікація поліомієліту: 1) Без ураження ЦНС:іннапарантна,абортивна чи вісцеральна; 2) З ураженням ЦНС:непаралітична форма – серозний менінгіт ,паралітичні форми: а) спінальна б) бульбарна в) спонтанна г) змішана.

Гострі інфекційні захворювання нервової системи – менінгіти, енцефаліти, мієліт.