- •1.Залишкові явища після перенесених вторинних енцефалітів.
- •2, Симптоми при ураженні білої речовини спинного мозку.
- •3. Тім’яна доля кори мозку, функція, патологія.
- •4.Клінічна сутність дизартрії. Класифікація.
- •5.Зв’язок невропатології із спеціальною педагогікою.
- •6.Клінічна хар-ка псевдобульбарної дизартрії .
- •7.Класифікація інфекційних захворювань нервової системи.
- •8.Сутність анамнезу і його значення для педагога-дефектолога.
- •9. Сіра речовина спинного мозку. Функції.
- •10. Методи дослідження нс в умовах допоміжної і спеціальної школи.
- •11. Х-ка окремих видів розладів рухів (парези, паралічі, гіперкінези, тремор)
- •14. Класифікація найпоширеніших наслідків чмт у дітей за Сухаровою.
- •16. Периферичні і центральні розлади слуху.
- •17. Виникнення та причини дитячого церебрального параліча.
- •18. Будова, функція і патологія заднього мозку
- •20. Будова та фунції довгастого мозку.
- •21. Будова, функція і патологія мозочку
- •29. Гідроцефалія. Клінічна картина.
- •22. 5-12 Пари черепно-мозкових нервів.
- •23. .Класифікація менінгітів, енцефалітів.
- •25. Спинний мозок. Патологія білої речовини спинного мозку.
- •27. Дцп. Класиф. Клінічна картина кожної форми.
- •28. Класифікація Черепно-мозкових травм (чмт)
- •30.Будова і функції проміжного мозку.
- •31 Сегментарна будова спинного мозку та ознаки його ураження.
- •34. Патологія мозочка
- •35. Клінічна храктеристика функції та патологія проміжного мозку.
- •36. Симптоми при ураженні проміжного мозку.Дисфункція гіпофізу у дітей
- •41,(31)
- •42. Клінічна картина і профілактика поліомієліту.
- •43. Класифікація розладів мовлення. Клінічна суть дизартрії.
- •45. Будова середнього мозку і ознаки випадіння при ураженні.
- •46. Лікувально-пелагогічні заходи при епілепсії.
- •50. Рефлекс, рефлекторна дуга, аналізатор, функціональна система.
- •51, Ознаки ураження кінцевого мозку.
- •52. Класифікація енцефалітів.
- •57 Великий епілептичний судомний напад.
- •64.Спинний мозок см. Симтоми випадіння при ураженні сірої речовини.
- •66.Лікувально-педагогічні заходи при епілепсії.
- •67.Клінічна характеристика кліщового енцефаліту. Залишкові явища.
- •68.Анатомія потиличної долі головного мозку, функція.
- •69.Характеристика закритої чмт, залишкові явища наслідків чмт
23. .Класифікація менінгітів, енцефалітів.
Менінгіт – гнійне або серозне запалення оболонок головного і спинного мозку, спричинене бактеріями, вірусами, іншими причинами. Виникає як самостійне захворювання, так і як ускладнення іншого процесу.
Класифікації менінгітів:
За патогенезом: первинні та вторинні;
За х-ром запального процесу і змін у лікворі : гнійний, серозний, серозно-фібринозний, геморагічний;
За перебігом : блискавич, гострий, підгострий, хронічний;
За локалізацією процесу : базальний, конвекситальний;
За ступенем тяжкості : легкий, середньої тяжкості, тяжкий, надто тяжкий;
За етіологією: бактеріальні, вірусні;
Енцефаліт-запальне захворювання ЦНС, яке розвивається при попадання нейротропних вірусів і бактерій у речовину головного або спинного мозку. Збудником є віруси, бактерії, рикетсії, грибки.
Класифікація:
За перебігом: гострий, підгострий, хронічний, прогредієнтно-ремітуючий;
За клінікою: типові форми, асимптомні, абортивні, блискавичні;
Первинні енцефаліти: арбовірусні (кліщовий, комарині), з невідомим вірусом (летаргічний), ентеровірусні, у разі сказу.Вторинні енцефаліти: параінфекційні (у разі кору, краснухи, епідемічного паротиту, вітряної віспи, грипу), некротичні (герпетичний, цитомегаловірусний), післявакцинальні, сироваткові, спричинені мікробами, рикетсіями, токсоплазмою.
Лейкоенцефаліт (ураження білої речовини головного мозку) - підгострі прогресуючі енцефаліти Ван Богарта, Шільдера.
Поліоенцефаліт (ураження сірої речовини) - епідемічний енцефаліт Економо.
Паненцефаліт (ураження білої і сірої речовини) -кліщовий енцефаліт.
24.
47. Чутлива сфера і методи її дослідження. Класифікація видів чутливості. Чутливість поділяють на загальну (просту) та складну.
Загальна чутливість, залежно від місця розташування рецепторів поділяється на:
1.поверхневу (екстероцептивна) — шкіра, слизові. (1.больова чутливість. 2.температурна (теплова, холодова) чутливість. 3.тактильна чутливість.)
2. глибоку (пропріоцептивна) — м'язи, зв'язки, суглоби (1. м'язово-суглобове відчуття. 2.відчуття тиску і ваги. 3.вібраційна чутливість. 4.кінестетичне відчуття — визначення напрямку руху шкірної складки)
3.внутрішню (інтероцептивна) — внутрішні органи
До складних видів чутливості належать:
1.стереогноз — здатність пізнавати предмети шляхом обмацування
2.двомірно-просторове відчуття — здатність із заплющеними очима розпізнати фігуру (буква, цифра), що накреслюється на шкірі
3.відчуття дискримінації — здатність сприймати відокремлено два подразника, що наносяться одночасно
25. Спинний мозок. Патологія білої речовини спинного мозку.
Спинний мозок має вигляд тяжа довжиною 41- 45см, розташованого у хребтовому каналі. Починається спинний мозок на рівні першого шийного хребця, а закінчується мозковим конусом у ділянці верхнього краю другого поперекового хребця.
Спинний мозок має сегментарну будову. Сегментом називається ділянка спинного мозку, якій відповідає одна пара передніх, рухових (еферентних) корінців та одна пара задніх, чутливих (аферентних), утворених відростками клітин спинномозкових вузлів.
Всього спинний мозок має 31-32 сегмента: 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових, 1-2 куприкових (рудиментарних). За своїм розташуванням сегменти не відповідають однойменним хребцям, а знаходяться вище, оскільки зростання спинного мозку закінчується раніше, ніж зростання хребтового стовбура. Саме тому куприкові сегменти розташовані на рівні другого поперекового хребця.
Нервові корінці поперекової, крижової та куприкової частин спинного мозку перш ніж підійти до відповідного міжхребцевого отвору проходять деяку відстань у спинномозковому каналі. Скупчення цих корінців називається «кінським хвостом».На розрізі спинного мозку можна побачити сіру та білу речовину.
Сіра речовина складається з клітин, елементів нейроглії та нервових волокон і утворює роги, які мають різне функціональне значення: передні – рухові, задні – чутливі, бокові – вегетативні.
Біла речовина складається з мієлінових волокон – аксонів нервових клітин, розташованих у різних відділах головного мозку (низхідні системи), аксонів нервових клітин задніх рогів і спинномозкових вузлів (висхідні системи). До складу білої речовини з кожного боку входять передній, задній та боковий канатики.
Порушення спостерігаються з рівня нижче патологічного вогнища і бувають, як правило, двосторонніми. Деякі захворювання можуть переважно вражати окремі канатики спинного мозку. Найбільш часто при ураженні канатиків розвиваються два клінічних симптому:
• Порушення глибокої чутливості (відчуття положення в просторі - м'язово-суглобовий почуття, вібраційна чутливість), яке супроводжується атаксією, особливо при ходьбі, і арефлексією, пов'язаної з ураженням задніх канатиків.
• Спастичность, насамперед у нижніх кінцівках, зі спастичним парапарезом, в більшості випадків за відсутності порушень функції сфінктерів, з гиперрефлексией і фасцікуляціі - мімовільні скоречення Такоже наявні паралічі.
26.