64.Спинний мозок см. Симтоми випадіння при ураженні сірої речовини.

СМ вигляд тяжа довжиною 41- 45см, розташованого у хребтовому каналі. Починається спинний мозок на рівні першого шийного хребця, а закінчується мозковим конусом у ділянці верхнього краю другого поперекового хребця.

СМ має сегментарну будову. Сегментом називається ділянка СМ, якій відповідає одна пара передніх, рухових (еферентних) корінців та одна пара задніх, чутливих (аферентних), утворених відростками клітин спинномозкових вузлів.

Всього СМ має 31-32 сегмента: 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових, 1-2 куприкових (рудиментарних). За своїм розташуванням сегменти не відповідають однойменним хребцям, а знаходяться вище, оскільки зростання спинного мозку закінчується раніше, ніж зростання хребтового стовбура. Саме тому куприкові сегменти розташовані на рівні другого поперекового хребця.

Нервові корінці поперекової, крижової та куприкової частин СМ перш ніж підійти до відповідного міжхебцевого отвору проходять деяку відстань у спинномозковому каналі. Скупчення цих корінців називається «кінським хвостом».На розрізі спинного мозку можна побачити сіру та білу речовину.

Сіра речовина складається з клітин, елементів нейроглії та нервових волокон і утворює роги, які мають різне функціональне значення: передні – рухові, задні – чутливі, бокові – вегетативні.

Біла речовина складається з мієлінових волокон – аксонів нервових клітин, розташованих у різних відділах головного мозку (низхідні системи), аксонів нервових клітин задніх рогів і спинномозкових вузлів (висхідні системи). До складу білої речовини з кожного боку входять передній, задній та боковий канатики.

64 Будова довгастого мозку, симптоматика при його ураженні.. Довгастий мозок (medulla oblongata) у людини має довжину близько 25 мм. Він є продовженням спинного мозку. Структурно по різноманітності і будовою ядер довгастий мозок складнішее ніж спинний. На відміну від спинного мозку він не має метамерногоо повторюваного будовия сіра речовина в ньому розташований не в центріе а ядра до периферії.У довгастому мозку розташовані оливи, пов'язані зі спинним мозком, екстрапірамідної системою і мозочком - це тонка і клиновидне ядра пропріоцептивної чутливості (ядра Голля і Бурдаха). Тут же знаходяться перехрещення низхідних пірамідних шляхів і висхідних шляхів, утворених тонким і клиновидним пучками (Голля і Бурдаха), ретикулярна формація.Довгастий мозок за рахунок своїх ядерних утворень і ретикулярної формації бере участь у реалізації вегетативнихх соматичнихи смаковихы слуховихы вестибулярних рефлексів. Особливістю довгастого мозку є те що його ядра збуджуючись послідовно забезпечують виконання складних рефлексіс які потребують послідовного включення різних м'язових груп, що спостерігається наприклад при ковтанні. У довгастому мозку розташовані ядра наступних черепних нервів:VIII пара черепних нервів - преддверно-улітковий нерв складається з улитковой і переддверно частин. Улитковое ядро лежить в довгастому мозку.IX пара - язикоглоткового нерв ); його ядро утворене 3 частинами - рухової, чутливої та вегетативної. Рухова частина бере участь в іннервації м'язів глотки і порожнини ротаа чутлива - отримує інформацію від рецепторів смаку на задній третині мовик вегетативна іннервує слинні залози.пара X - блукаючий нерв (n.vagus) має 3 ядра: вегетативне іннервують гортань, стравохід, серце, шлунок, кишечник, травні залозиы чутливе отримує інформацію від рецепторів альвеол легенів та інших внутрішніх органів і рухове отак зване обопільне забезпечує послідовність скорочення м'язів глоткит гортані при ковтанні ,XI пара - додатковий нерв (n.accessorius); його ядро частково розташоване в довгастому мозку;XII пара - під'язиковий нерв (n.hypoglossus) є руховим нервом мовиа його ядро здебільшого розташоване в довгастому мозку. Сенсорні функції, провідникові, рефлекторні, захисні, підтримання пози, центр слиновиділення, дихальний центр, судинноруховий центр.