43. Класифікація розладів мовлення. Клінічна суть дизартрії.

Моторна афазія виникає при ураженні центру Брока і характеризується втратою мовленнєвої здатності при відсутності паралічу м’язів, які забезпечують відтворення звуків.

Сенсорна афазія являє собою втрату здатності розуміти слова, звернене мовлення.

Семантична афазія виникає при ураженні скронево-тім’яно-потиличній ділянці великого мозку і характеризується двома основними дефектами – забуванням слів і утрудненням у використанні складних логіко-граматичних структур.

Алалія – відсутність або недорозвиток мовлення у дітей при нормальному слуху і первинно збереженому інтелекті.

Дизартрія – порушення вимови внаслідок недостатньої іннервації мовленнєвого апарату, яке виникає внаслідок ураження заднєлобних і підкоркових відділів мозку. При дизартрії обмежена рухомість органів мовлення, внаслідок чого утруднена артикуляція. Мовлення змазане, глухе, часто з носовим відтінком. Дизартрія є одною з ознак бульбарного та псевдобульбарного паралічу.

Форми дизартрії залежать від місця ураження. Розрізнюють такі форми:

-Бульбарна - обумовлена периферичним парезом або паралічем м’язів, які приймають участь в артикуляції, внаслідок ураження язикоглоткового, блукаючого та під’язичного нервів та їх ядер. Часто супроводжується порушеннями ковтання.

-Коркова – обумовлена ураженням відділів кори головного мозку, пов’язаних з функцією м’язів, які приймають участь в артикуляції, характерні розлади вимови слів при збереженні правильної структури слова.

-Мозочкова – обумовлена ураженням мозочка або його провідних шляхів, характеризується розтягнутим, скандованим мовленням з порушенням модуляції та зміною гучності.

-Екстрапірамідна– пов’язана з ураженнями стріопаллідарної системи, підкоркових вузлів та їх нервових зв’язків. Мовлення змазане, невиразне з носовим відтінком, різко порушена просо дика, інтонаційно-мелодична структура мовлення, його темп.

-Паркінсонічна – вид екстрапірамідної дизартрії, який спостерігається при паркінсонізмі. Характеризується уповільненим невиразним мовленням, порушеннями модуляції голосу.

-Псевдобульбарна – обумовлена центральним паралічем м’язів, які іннервуютьсяязикоглотковий, блукаючим та під’язичним нервами, внаслідок двобічного ураження рухових корково-ядерних шляхів, проявляється монотонністю мовлення.

-Стерта форма – порушення вимови свистячих та шиплячих звукв.

-Холодова - симптом при міастенії, який проявляється порушенням артикуляції при пониженні температури у приміщенні

44. Струс мозку і його особливості у дітей.

Струс – це найлегша форма ЧМТ, яка характеризується наявністю загальномозкових неврологічних симптомів та нестійких, транзиторних вогнищевих симптомів ушкодження нервової системи. Диференціально-діагностичними ознаками є порушення свідомості (часткове) та амнезія (конградна амнезія). Відразу після травми – нудота і блювання. головний біль, запаморочення, слабкість, шум у вухах, порушення сну, вегетативні розлади (підвищення АД, тремор. пітливість). Характерні окорухові порушення – нестійкий дрібно розмашистий ністагм, нетривалий парез погляду доверху та вбік.

При струсах мозку у дітей короткочасно виникає втрата (порушення) свідомості по типу збудження, приглушення, сомноленції. Загальний стан задовільний або середньої тяжкості. Апатія, адинамія можуть змінюватись психомоторним збудженням, безсонням, ейфорією. Галюцинаціями, дратівливістю. Діти надзвичайно чутливі до стуку, шуму.