11.2 Основи біржової діяльності.

Біржовій діяльності характерні категорії:

1. Центральна ціна – ціна на біржовий товар, яка вважається основною (центральною) в торгівлі даним видом товару і визначається на певній біржі.

2. Флуктуація ціни – коливання ціни в даній місцевості на даний вид товару в порівнянні з центральною ціною.

3. Нормальний і інверсний ринки. Яким відповідно притаманні ситуації “контанго” і “беквордейшн”.

Флуктуація ціни в ЗМІ подається в табличній формі (табл. 11.1).

Інформаційне повідомлення про ціни за рік на біржовий товар “К”.

Табл. 11.1

Місяць Назва біржі	Січень	Лютий	Березень	…	Грудень
А	±10	+9	-8	…	±2
Б	-6	+12	±2	…	-4
В	-4	+3	±1	…	±3

В таблиці числа: ±10; -6… - це коливання ціни у відсотках до центральної ціни, яка публікується окремим рядком.

З точки зору організаційно-правової форми, біржі формуються, головним чином, у вигляді акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю.

Членами біржі може стати юридична і фізична особа, яка відповідає вимогам статута біржі і має достатній стартовий капітал, щоб сплатити пайовий внесок або купити дороге брокерське місце на біржі. Членом біржі можна стати тільки за рішенням біржового комітету.

Управління біржею, структура і функції органів управління будується, як це і прийнято в акціонерних товариствах. Вищим органом управління є загальні збори членів біржі, які затверджують статут, вибирають біржовий комітет, відкривають філіали біржі, затверджують річний звіт.

Вищим виконавчим органом біржі є біржовий комітет. Для оперативного управління щоденною адміністративно-господарською діяльністю біржовий комітет призначає дирекцію, в функції якого входять організація виконання рішень біржового комітету.

На біржах працюють:

1. Брокери, які виступають якості посередника між покупцем і продавцем, вони мають свої стаціонарні місця на біржах і належать до брокерських контор.

2. Дилери (“джоббери”), які проводять торгові операції в ролі учасників угод.

Стратегія дилерів – отримувати дуже малий відсоток прибутку з дуже великих обсягів угод. Як правило, на кінець біржового дня дилери не залишають за собою ніяких позицій.

Стратегія брокерів – укладати якомога більше щодобових контрактів. За кожний контракт вони отримують відсоток від кількості укладених угод.

У процесі формування правил ведення біржових торгів і правил поведінки на них сформувалась особлива мова – біржова мова жестів. Суть їх полягає у зміненні положень долонь і пальців брокерів, торканні підборіддя і лоба, щоб у такий спосіб позначити вид, ціну і кількість товару.

Є жести, характерні для окремих бірж, але є й універсальні, такі як: долоня закрита пальцями – нуль, підняті пальці – кількість до п’яти, долоня горизонтально – викидання пальців – рахунок від п’яти. Якщо ціна зафіксована, тоді брокер показує зігнутою в лікті горизонтально розміщеною рукою долонею вниз. Брокер також може підняти ціну, що подана маклером, це робиться підняттям великого пальця вгору.

Біржове котирування – це система методів, які дають змогу виявити середні об’єктивні ціни для всього асортименту біржових товарів на основі цін укладених угод.

Дані офіційного котирування оголошують на біржі у встановлений день після проведення торгів. Рішенням котирувальної комісії біржа має право встановлювати граничні рівні коливання цін на товари, що офіційно котируються на біржі, відхилення від яких дає підставу для припинення торгу за даним видом товару.

Інформація про котирування цін розміщується у бюлетені товарної біржі. Кожний наступний біржовий бюлетень включає результати котирувань, проведені на основі масиву інформації, сформованого від моменту виходу попереднього номера.

Біржові котировки публікуються в ЗМІ і слугують орієнтиром в економічному житті суспільства.

Барометром економіки слід вважати фондові біржі. Існує декілька показників, які дають змогу визначити котирування цінних паперів, наприклад:

1. Індекс Доу-Джонса. Заснований журналістами Чарльзом Доу і Джонсоном у 1884 р. Це сума цін акцій точно фіксованих акціонерних компаній, поділений на деякий коректуючий дільник, який враховує «спліт» (подрібнення акцій) і приблизно дорівнює кількості акціонерних компаній.

де: A_i – вартість акції i-ої компанії;

K – коректуючий дільник;

n – кількість компаній.

2. Індекс “Стандарт енд Пурз”

де: P_i – ціна акції i-ої компанії;

Q_i – кількість акцій i-ої компанії;

n – кількість компаній.

3. Індекс “Файненшинал тайм”

де: P_i^t – ціна акції i-ої компанії в період t;

P_i⁰ – ціна акції i-ої корпорації в базовий період;

n – кількість компаній.

Основна задача валютної біржі – мобілізація тимчасово вільних грошових ресурсів і їх перерозподіл з однієї галузі економіки в іншу, і в встановленні дійсного ринкового курсу національної валюти . На українській валютній біржі в валютних торгах приймають участь тільки банківські установи, які виконують замовлення своїх клієнтів на продаж і покупку валюти. Центральним гравцем на біржі є Національний банк України, який своїми валютними резервами істотно впливає на котировки національної валюти.

Розвиток тенденції на глобалізацію призводить до зниження ролі національних валютних бірж, їх місто поступово займає кругло добовий міжнаціональний валютний ринок “Форекс” (Foreign exchange-FX, англ. – закордонний обмін).