2.3 Етапи життєвого циклу тр.

Ринок характеризується параметрами (коньюктура ринку): співвідношення пропозиції і попиту, динамікою цін, діловою активністю, відсотками по кредитам і депозитам, курсами цінних паперів.

Динаміку розвитку системи ТР можуть задавати інвестиції в інфраструктуру.

Державними органами влади (правова система) повинні створювати умови для залучення інвестицій наприклад, створення вільної економічної зони.

Оцінити розвиток ІТР за певний проміжок часу (після проведення економіко-організаційних заходів) можна за коефіцієнтами: оснащеності основними фондами (К_ф) та зайнятості (К_з):

де: Ф₁; Ф₂ – вартість основних фондів ІТР до і після проведення заходів;

З₁; З₂ – кількість працюючих, що зайняті у структурі ТР до і після проведення заходів.

Ступінь розвитку ІТР визначається за коефіцієнтами розвитку:

де: Ф_с, Ф_іфр – вартість основних фондів всієї системи та інфраструктури.

З_с, З_іфр – кількість працюючих у всій системі та інфраструктурі.

Кожна система ТР і її інфраструктура може мати п’ять етапів свого розвитку (мал. 2.2)

Мал. 2.2 Етапи життєвого циклу системи ТР

I-V – етапи: зародження, розвитку, стагнації, спаду активності, гіпотетичного росту.

Поштовхом до етапу гіпотетичного росту можуть бути дії:

1. Якісна зміна елемента МП (торгівля новим видом товару).

2. Якісна зміна елемента системи ТР: прихід на ринок нового гравця, що має значні фінансові можливості.

3. Надходження інвестицій в ІТР.

4. Організаційні, наприклад: відкриття митниці з прискореним проходженням митного контролю; утворення нового виду торгівлі.

За оцінками експертів у країнах з перехідною економікою приватний сектор здійснює приблизно 5% інвестицій у ІТР, у розвинутих країнах – 20%.

Довготривалість етапів генезису залежить від місце розташування ТР, ролі ТР в економічних процесах регіону, політичних і економічних рішень правової системи, історичних традицій.

Основні ознака вільного ринку:

1. Наявність необмеженої кількості учасників конкуренції, абсолютно вільний доступ на ринок.

2. Абсолютна мобільність всіх потоків.

3. Надання кожному із учасників ринку певного обсягу ринкової інформації.

4. Неможливість тиску на конкурента під час прийняття ним рішення.

Тема 3: ітр: сутність, склад, проблеми.

План лекції:

3.1 Сутність та склад інфраструктури.

3.2 Системний підхід у вивченні ІТР.

3.3 Сучасні проблеми та напрямки розвитку ІТР.

3.1 Сутність та склад інфраструктури.

Infrastructure (лат. infra – під, нижче, structure – будова).

Уперше термін інфраструктура (ІФР) ввів у економічну літературу в 1961 році у статті “Теорія великого ривка” (журнал “Економічний розвиток Латинської Америки”) Розенштейн-Родан. Він розумів терміном умови оточуючого середовища, які необхідні приватній промисловості для першого ривка.

ІФР є обов’язковим компонентом будь-якої економічної системи. У вітчизняній економічній літературі (70-80рр) ІФР розглядали як комплекс галузей соціального призначення, тобто сукупність інженерно-технічних споруд і об’єктів, що забезпечують життєдіяльність на певній території.

Як показує світовий досвід, у країнах, які формують систему ринкових відносин першопочатково необхідно направляти інвестиції в ІФР, що буде сприяти зростанню національного доходу, який, в свою чергу, повинен сприяти росту інвестицій. В економічно розвинутих країнах ринок самостійно регулює напрямок і обсяг інвестицій.

Інфраструктура – сукупність видів діяльності, які забезпечують ефективне функціонування економічних об’єктів ринку.

Товарний ринок – система суб’єктів економіки, що формують свої відносини з метою раціонального оберту товарів з комплексом послуг, які доповнюють і супроводжують ці відносини.

Зобразимо ІТР схемою (мал. 3.1)

Внутрішня будова ТР – це набір елементів, які здійснюють логістичну операцію “купівля-продаж реального товару”. Зовнішнє оточення ТР утворює ІТР.

Інфраструктура товарного ринку – це елементи зовнішнього оточення ТР як системи, які впливають на параметри матеріального потоку, що надходить в систему і залишає її.

Мал. 3.1 Схема системи ТР і його ІФР

1 – Товарні біржі

2 – Торгові будинки

3 – Торгово-промислові палати

4 – Установи гуртової торгівлі

5 – Установи роздрібної торгівлі

6 – Ярмарки, виставки, аукціони, тендери

7 – Фондові біржі

8 – Валютні біржі

9 – Центри зайнятості

10 – Природо-охоронні організації

11 – Шляхи, комунікації, склади

12 – Правова система (державні установи)

13 – Юридичні фірми

14 – Аудиторські фірми

15 – Податкова система

16 – Транспорт

17 – Комунікаційна система

18 – Рекламні акції, консалтингові фірми

19 – Митна система

20 – Банківсько-кредитна система

21 – Перший власник товару

22 – Другий власник товару

23 – “n” власник товару

24 – Перший споживач товару

25 – Другий власник товару

26 – “m” споживач товару

МП_n, МП_m – матеріальний потік, що належить n-власнику і m-споживачу