Тема 5: Макроорганізація оптової торгівлі

План лекції:

5.1 Місце та завдання оптової торгівлі у сфері товарного обігу.

5.2 Види оптової торгівлі.

5.3 Управління товарними запасами в оптовій торгівлі.

5.1 Місце та завдання оптової торгівлі у сфері товарного обігу.

Товарний обіг – це процес перетворення товарних ресурсів країни у елементи споживання для населення, шляхом багаторазового проходження елементом МП комплексу дій “товар-гроші-товар”.

Місце оптової торгівлі у сфері товарного обігу знаходиться у середині логістичного ланцюжка “виробник-роздрібний торговець”.

Завдання оптової торгівлі у сфері товарного обігу полягає у наступному:

1. створенні каналів розподілу;

2. забезпеченні товарами роздрібних ринків;

3. рекламі даного виробу;

4. створенні разом з роздрібним торговцем каналів зворотного зв’язку “споживач-виробник”.

5.2 Види оптової торгівлі.

Оптова торгівля – це вид ЛО, коли продається і купується товарна партія, розмір якої залежить від задач, що стоїть перед учасниками ЛО, кон’юктури ринку, можливостями сторін у фінансовій і організаційній частинах своєї економічної діяльності.

Оптову торгівлю можна класифікувати за ознаками:

1. Асортимент.

   1. Промислова.

   2. Споживча.

      1. Продовольча.

      2. Непродовольча.

      3. Змішана.

2. Відношення до ФП.

   1. З передоплатою.

   2. По факту отримання товару.

   3. З розрахунком після реалізації.

   4. З наданням товарного кредиту.

3. Кількість послуг і ЛО, що надаються покупцю під час торгової операції.

   1. З доставкою товару споживачу.

   2. Коли споживач самостійно формує і забирає товар (торгівля “Cash and Carry”).

4. Відстань від підсистеми збуту продавця до підсистеми постачання споживача.

5. Наявність митної ЛО.

   1. Експортна.

   2. Імпортна.

   3. З давальницькою сировиною.

Економічна діяльність підприємств, які працюють на певній території, створює конкурентне середовище, з метою зменшення тиску конкуренції підприємства: торгової, виробничої, наукової, фінансової сфер діяльності створюють об’єднання, які узгоджують їх економічну політику в правовому і адміністративному полі. До таких об’єднань належать торгово-промислові палати, які є, як правило, ТОВ.

Назва підприємства «Торговий дім» передбачає поєднання інтересів виробника і торгового підприємства, яке вкладує кошти у виробництво нових видів товарів та у збільшення обсягів випуску уже існуючих.

Таке підприємство вперше з’явилось у Японії у 1650 р., його заснувала родина Міцуї у Токіо, вони також першими почали повертати кошти за бракований товар.

Види оптової торгівлі:

1. Тендери, торги змагальницького типу, де виставляються на продаж замовлення покупця на партію елементів постачання для власного виробництва та роботи ( наприклад, комунальні роботи по упорядкуванню міста). Організатори торгів повинні визначити правила і умови, місце і час їх проведення. Ці відомості повинні бути опубліковані у ЗМІ.

2. Оферти, коли виробник продає елементи збуту через надання потенційному покупцю інформації про обсяг оптової партії, час і місце поставок. Розрізняють оферти:

   1. Тверда, яка мітить у зверненні до потенційного покупця (листування на фірмових бланках, договори) чіткі пропозиції щодо поставок у певний проміжок часу. Невиконання таких умов постачальником може передбачати настання господарської відповідальності перед покупцем.

   2. Вільна – не містить у собі чітких пропозицій і відповідальності (факсимільний і інтернет зв’язки, коли, наприклад, посилається прайслист).