6.2 Показники обсягу оптової торгівлі.

Пропозиція і попит оптового підприємства – це кількість елементів збуту, яка пропонується підприємством на ТР та кількість ЕП, що потребує ТР за певний проміжок часу.

Найбільш розповсюдженим способом обробки інформації про попит є перерахунок абсолютних показників у відносні за формулою:

де: K – відносний показник попиту;

a – попит на окремий вид товару;

b – попит на весь МП, яким торгує підприємство.

До показників обсягу оптової торгівлі можна також віднести:

1. кількість оптових закупок однією фірмою;

2. середньодобовий, середньомісячний та середньорічний обсяг продаж.

Для виявлення попиту на МП застосовується факторний аналіз, який дозволяє встановити види зв’язку, що існують між попитом і основними факторами, які визначають його рівень.

Для встановлення виду зв’язку використовують теорію кореляції, яка передбачає наступне:

• Виявлення залежності у фактичному інформаційному матеріалі і визначення форми зв’язку.

• Вимір сили і тісноти зв’язку.

Перша задача вирішується при обробці матеріала ранжуванням і виводом рівняння кореляційного зв’язку, друга – розрахунком спеціального показника тісноти зв’язку – коефіцієнту кореляції, який визначається за формулою, до якої входять наступні величини:

• значення фактору і попиту;

• середнє значення фактора і попиту;

• середнє квадратичне відхилення по показникам фактора і попиту;

• динамічний ряд.

Показник оцінки тісноти зв’язку попиту з факторами можна представити таблицею 6.1.

Показник оцінки тісноти зв’язку (табл. 6.1)

Коефіцієнт кореляції	0	0,1…0,3	0,31…0,5	0,51…0,7	0,71…0,99	1,0
Тіснота зв’язку	Відсутній	Слабкий	Помірний	Помітний	Високий	Функціональний

Фактори, що формують попит не завжди можуть бути виражені в кількісних показниках.

Для встановлення тісноти зв’язку попиту з факторами, що вираженні якістю, застосовують ранговий коефіцієнт кореляції Спірмена, який можна визначити за формулою:

де: d – різниця між рангами (порядковими номерами) в двух рядках;

n – число пар, які співставляються.

Розглянемо приклад, в якому маємо данні про попит на товар покупцями з різним рівнем освіти (табл. 6.2).

Таблиця присвоєння рангів (табл. 6.2).

Найменування освіти	Ранг, який присвоєно освіті	Попит на товар, тис. грн.	Ранг, який присвоєно попиту
Вища	1	4,9	1
Початкова	5	1,0	5
Середньо-загальна	3	2,1	4
Середньо-спеціальна	2	3,2	2
Незакінчена середня	4	2,4	3

Знаходимо відхилення рангів, використовуючи другий і четвертий стовпчик таблиці 6.2:

.

Визначаємо ранговий коефіцієнт кореляції:

У відповідності до табл. 6.1 зв’язок високий між рівнем освіти і попитом на товар.

З теорії маркетингу відомо про залежність величини попиту на товар від зміни ціни на нього, ця залежність виражається формулою:

де: Q₁; Q₂ – відповідно попит на товар при першопочатковій ціні на нього і при зміненій;

Ц₁; Ц₂ – відповідно першопочаткова і змінена ціна.

Якщо Е_d > 1, то попит вважається еластичним, якщо Е_d < 1 – не еластичний, при Е_d = 0 – одиничний.

Після аналізу споживчого попиту наступним етапом може бути прогноз попиту, для цього можна використати графічний метод (мал. 6.2).

Мал. 6.2 Графік екстраполяції кривої попиту

ΔП – прогноз зростання попиту, тис. грн.

Через точки, які відображають реальний попит за минулі роки будується елементарна функція, яка потім продовжується на період, що прогнозуються. Зрозуміло, що тенденції, які призвели до такого графічного відображення попиту, як-то: маркетингові і менеджерські рішення, ситуація на ринку, повинні зберігатись і у майбутньому.