4.3 Маркетингові посередників ітр.

Маркетингові посередники утворюють ланцюжок в ІП, за допомогою якого підприємство взаємодіє з ринком збуту, вони виконують роботу по напрямкам:

• Дослідження ринку збуту і його конь’юктури.

• Просувають товар на ринок.

Дослідження ринку збуту переслідує і головну ціль: прогнозування обсягів збуту товару при визначеній ціні, якості та термінах реалізації.

Просування товару – це процес донесення переваг товару, фірми до споживача маркетинговими посередниками. Цей процес здійснюється рекламою товару і PR-діяльністю, і займаються ним рекламні посередники.

В ІТР діапазон рекламних посередників можна класифікувати за ознаками:

1. Залежно від спектру наданих послуг.

1.1 Рекламні агентства.

1.2 BTL – агентства (before the line – під рисою).

Історія: Ввела в обіг компанія “Procter & Gamble”, коли компанії знадобилось проаналізувати свій рекламний бюджет менеджер провів риску, що розбило список витрат на дві частини: угорі ті витрати, що пов’язані з пресою, радіо, телебаченням і зовнішньою рекламою, унизу – витрати на всі інші заходи. Таким чином верхня половина отримала назву ATL (above the line, тобто над рискою, а нижня - BTL).

BTL-агенства спеціалізується на наданні послуг:

• демонстрація і дегустація продуктів (sampling);

• масові заходи (events: презентації, семінари, прес-конференції, вечірки та інш.);

• лотереї, конкурси;

• стимулювання продажу (sales promotion);

• спонсорство;

• розробка і виготовлення сувенірної продукції;

• заходи PR (public relation);

• мерчандайзинг (оформлення місця продажу);

• реклама в інтерактивних засобах комунікації (internet);

• розробка, виготовлення і використання нетрадиційних рекламних носіїв.

1.3 Агентства з директ-маркетингу.

З усіх методів директ-маркетингу найчастіше застосовується “direct mail”, – пряме поштове розсилання за конкретними адресними списками, – і безадресне поширення – розкидання листівок по поштових скриньках житлових будинків, роздача листівок на вулицях, поширення рекламних матеріалів на виставках.

1.4 Виробники рекламних засобів.

1.5 ЗМІ.

2. Залежно від масштабу діяльності.

2.1 Холдингові компанії, що володіють декількома мережами агентств.

2.2 Загальнонаціональні та міжнародні мережі.

2.3 Регіональні.

2.4 Місцеві.

3. Залежно від повноти наданих послуг.

3.1 Посередники, що надають повний перелік послуг.

3.2 Посередники, що спеціалізуються на наданні окремих послуг.

4. Залежно від орієнтації на клієнтів-рекламодавців.

4.1 Посередники, орієнтовані на промисловість.

4.2 Посередники, орієнтовані на торгівлю.

4.4 Консалтингові та фінансові посередники в ітр.

Під консалтингом розуміють такий вид інтелектуальних послуг, який пов’язаний з вирішенням складських питань у сфері управління підприємством та організаційного розвитку. Перші такі фірми з’явилися 100 років тому. Зростання невизначеності і складності бізнесу зумовило збільшення попиту на консалтингові послуги в світі.

Консалтинг ґрунтується на науковій організації праці, системному аналізі, науково обґрунтованих методах прийняття рішень.

У Європейському довіднику-вказівнику консультантів з менеджменту виділено 84 види консалтингових послуг, які об’єднані у вісім груп: загальне управління, діяльність адміністрації, фінансове управління, управління кадрами, маркетинг, виробництво, інформаційна технологія, спеціалізовані послуги (повчальне консультування, управління електроенергетикою, інженерний, економічний, юридичний консалтинги і т. ін.).

В Україні особливого значення набуває консультування з питань антикризового управління, де розглядаються проблеми: стратегічний менеджмент, антикризова маркетингова політика, управління ризиком, забезпечення безпеки компанії, реінжиніринг та інш. Процес консультування має п’ять фаз: підготовка, діагностика, планування дій, впровадження, завершення.

Реінжиніринг – фундаментальне переосмислення і радикальна перебудова бізнесу з метою покращення показників: собівартість, якість, рівень сервісу та інш.

Значним попитом на ТР користуються послуги рекруітменту, консультанти рекруітери займаються добором персоналу, аналізом ринку праці.

Мета фінансового консультування – підвищення економічної ефективності управління ресурсами, насамперед, активами підприємства за допомогою заходів:

1. формування дохідного і неризикового інвестиційного портфелю;

2. максимально раціональне використання тимчасово вільних коштів у найбільше дохідних сегментах фінансового ринку;

3. зменшення невиробничих витрат.

Фінансовими консультантами виступають інвестиційні банки, фінансово-інвестиційні компанії.

Мета аудиторського консультування – методологічні консультації щодо поліпшення фінансово-господарського становища підприємства, наведення належного порядку у бухгалтерському обліку і звітності, зменшення податкових ризиків. Аудиторські фірми можуть захищати інтереси своїх клієнтів перед податковими органами у суперечливих випадках тлумачення чинного законодавства, навіть під час судочинства. На схемі (мал. 4.2) в ІТР фінансові посередники – це банківсько-кредитна система, що забезпечує рух ФП від підприємства на ринок закупок, і від ринка збуту до підприємства.