2.Форми і види оплати праці

Відповідно до Закону України „Про оплату праці” основними формами оплати праці є відрядна і погодинна.

При відрядній оплаті праці заробітна плата робітників прямо залежить від кількості виконаної роботи і розміру розцінки. Вона складається з таких систем: прямої, прогресивної, акордної, преміальної.

При погодинній формі оплати заробіток працівника залежить від відпрацьованого часу. Вона складається з простої погодинної і погодинно-преміальної.

На підприємстві може застосовуватись оплата праці за трудовими угодами, що укладаються між підприємством і працівником для виконання конкретної роботи на договірних запасах.

Витрати підприємства на оплату праці працівників включають такі її види:

1. Основна заробітна плата – це винагорода працівникам за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, посадових обов’язків).

2. Додаткова заробітна плата – це винагорода за роботу понад встановлені норми, за особливі умови праці або виплата за невідпрацьований час відповідно до чинного законодавства (оплата відпусток).

3. Інші заохочувальні і компенсаційні виплати – оплата простоїв не з вини працівників, винагороди за підсумками роботи за рік,

3.Первинний облік оплати праці

Облік використання робочого часу, а також контроль за станом трудової дисципліни на підприємствах здійснюється шляхом табельного обліку.

При прийнятті на роботу працівникові надається табельний номер, а в трудовій книжці робиться позначка про його зарахування на основі наказу керівника підприємства.

На кожного працівника відкривають особову картку, в якій зазначають необхідні анкетні дані про працівника і всі зміни, що відбуваються в його роботі.

Облік робочого часу ведеться у табелі робочого часу. Кількість годин, які відпрацював робітник позначають цифрою. Первинними документами про виробіток є наряди, рапорти або відомості виробітку бригади.

Крім оплати відпрацьованого часу, виконуваного обсягу робіт і виготовлення продукції заробітну плату нараховують відповідно до чинного законодавства з інших умов. Так, операції, передбачені технологічним процесом, оплачуються за нарядами на відрядні роботи, а різні доплати – за листком на доплату. Оплату простоїв не з вини робітників оформляють листком обліку простоїв. На оплату виправлення браку продукції виписують окремий наряд з позначкою: „Виправлення браку”.

Розрахунки з працівниками при ручному способі обробки документів вносять у розрахункові відомості або розрахунково-платіжні відомості.

Розрахункові відомості по заробітній платі працівників за місяць складаються із розділів «Нарахування заробітної плати», «Відраховано, передано, внесено, виплачено», «Належить на 1 число сума до виплати».

Розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію: по-перше, за їх допомогою виконуються розрахунки з працюючими, по-друге, вони є формою аналітичного обліку рахунка 66.

4.Синтетичний облік оплати праці

Облік розрахунків з оплати праці здійснюється на балансовому рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці». Рахунок 66 має два субрахунки:

661 «Розрахунки за нарахованою оплатою праці»

662 «Розрахунки з депонентами»

По кредиту рахунку 661 відображаються нараховані суми. По дебету рахунку 661 відображаються суми, утримані з усіх видів оплати праці і виплата заробітної плати. Залишок по кредиту рахунку 661 відображає суму невиплаченої працівникам заробітної плати.

Аналітичний облік розрахунків із працівниками ведеться в розрахункових і розрахунково-платіжних відомостях. Нараховані суми відображаються, крім того, в особових рахунках установленої форми. Документальне оформлення операцій при переході на нові облікові принципи не змінилися. Типові форми документів з обліку праці та її оплати затверджено наказами Мінстату України від 19.10.1995 року №253 та від 22.05.1996 року №144.

Нарахування заробітної плати робітникам основного виробництва, виробництва напівфабрикатів, робітникам допоміжних виробництв відображають так:

Д-т 231”Виробництво”;

Д-т 232”Напівфабрикати власного виробництва”;

Д-т 233”Допоміжні виробництва”

К-т 661”Розрахунки за заробітною платою”.

Заробітну плату робітників, нараховану за догляд, обслуговування та ремонт обладнання цехів основного виробництва, записують:

Д-т 91”Загально виробничі витрати”

К-т 661”Розрахунки за заробітною платою”.

Заробітну плату інженерно-технічних працівників, службовців і обслуговуючого персоналу цехів відображають такими записами:

Д-т 91”Загально виробничі витрати”

К-т 661”Розрахунки за заробітною платою”.

Заробітну плату адміністративно-управлінського персоналу відносять:

Д-т 92”Адміністративні витрати”

К-т 661”Розрахунки за заробітною платою”.

Для нарахування заробітної плати, яка належить кожному працівнику, розраховують заробіток за місяць і від цієї суми здійснюють необхідні утримання.

Перелік обов`язкових відрахувань на соціальні заходи з оплати праці встановлено законодавством, в теперішнійчас це сума єдиного соціального внеску, який включає:

• збір на обов’язкове державне пенсійне страхування (збір до Пенсійного фонду);

• збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (збір у Фонд соціального страхування);

• збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття (збір у Фонд безробіття);

Склад платників, база обкладання, ставка, порядок розрахунку та перерахувань, а також штрафні санкції визначені з кожного податку та платежу відповідними законодавчими і нормативними документами.

За дебетом субрахунку 661 здійснюють утримання із заробітної плати.

Облік відрахувань на соціальні заходи здійснюється на рахунку 65”Розрахунки за страхуванням” та на таких субрахунках:

651”За пенсійним забезпеченням” – отримувач коштів, які розподіляються по фондам;

Крім відрахувань на соціальні заходи із оплати праці робітників утримується податок з доходів фізичних осіб (ПДФО), здійснення відрахувань відображають по Дебету рахунку 661 і Кредиту рахунку 641 із вказанням відповідного субрахунку.