Питання для самоконтролю

1. Які види безробіття найбільш визначають його стан в Україні?

2. Чому суспільство повинно дотримуватись певних відтворювальних пропорцій?

3. Який тип відтворення, на вашу думку, більше підходить для сучасного відтворення робочої сили?

4. Що таке система соціального захисту населення?

5. Обґрунтуйте суперечливість кризи як фази економічного циклу; визначить, по –перше, наслідки, які характеризують її руйнівний характер; по-друге, ті, що обумовлюють конструктивну роль в економічному розвитку.

Бібліографічний список до теми

1.1.[§79-82]; 1.2.[T.19-20]; 1.3.[гл.24,29]; 1.4.[Т.16,20-21]; 1.5.[р.23,25,36]; 1.7.[Т.15,19-20]

Тема 13. Господарський механізм у системі суспільного відтворення. Держава та її економічні функції.

Мета роботи: пошук та розширення знань про місце та роль держави в системі суспільного виробництва.

План вивчення теми

1. Структура та функції господарського механізму.

2. Основні напрями державного регулювання суспільного відтворення.

3. Проблеми удосконалення механізму господарювання в Україні.

Методичні рекомендації

Організаційно-економічні відносини виступають головною ознакою господарського механізму. Вони виникають з приводу: трудової діяльності, спеціалізації і кооперації, розподілу і обміну засобів виробництва, грошового обігу, ціноутворення, менеджменту. Сутність господарського механізму проявляється в його функціях. До основних функцій відносять: відносини пануючого типу власності, взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин, забезпечення економічних інтересів суб’єктів ринку. Реалізація цих функцій відбувається на основі принципів функціонування господарського механізму: збалансованість, соціальна спрямованість, ефективність.

Господарський механізм України, яка прийшла до ринкових відносин, поєднує в собі елементи адміністративно-командного і ринкового механізму. Який з механізмів переважить – залежить від політичних сил в країні, а також підтримки їх міжнародним співтовариством.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть та обґрунтуйте напрями формування господарського механізму в Україні.

2. Визначте роль державного бюджету в регулюванні суспільного відтворення.

3. Сформулюйте сутність і методи фінансової політики держави.

Бібліографічний список до теми

1.1.[§98-101]; 1.4.[Т.26] 1.5.[р.34]; 1.7.[Т.27]

Змістовий модуль 4. Закономірності розвитку економічних систем

Тема 14. Закономірності та етапи розвитку капіталістичної економічної системи. Соціалістична економічна система

Мета роботи: пошук та розширення знань про природу та причини виникнення капіталістичного товарного виробництва та особливостей його сучасного розвитку. Поглиблення знань про виникнення та еволюцію соціалістичної економічної системи.

План вивчення теми

1. Закономірності еволюції капіталістичної економічної системи.

2. Революція в управлінні в відносинах власності на сучасному етапі розвитку економічної системи капіталізму.

3. Соціалістична економічна система.

4. Причини загальної кризи і розпаду світової системи соціалізму.

5. Закономірності формування змішаної економіки та її переваги.

Методичні рекомендації

Наприкінці ХІХ ст. ринок зіткнувся із складними проблемами. Виникла реальна загроза для функціонування конкуренції - істотні перепони у вигляді монополістичних утворень. Почали з'являтися й теорії монополій. Історія монополії сягає сивої давнини. Згадки про неї вже знаходимо у творах Аристотеля.

Монополістичні тенденції у різних формах і неоднаковою мірою проявляються на всіх етапах розвитку ринкових процесів, супроводжують їх. Новітня історія їх починається в останній третині ХІХ ст., особливо під час економічної кризи 1873 року. Найбільш розвинутих і зрілих форм ринкова система конкурентного типу надбала за умов капіталізму. Капіталізм почав розвиватися у Західній Європі в XVI ст. Пригадайте деякі історичні особливості розвитку капіталізму в різних країнах Європи. За кілька століть еволюції капіталізму тривали суттєві зміни не тільки в межах продуктивних сил, але й у системі приватнокапіталістичної власності.

З точки зору розвитку продуктивних сил відрізняють такі етапи еволюції капіталізму (в деяких джерелах етапи розвитку капіталізму в промисловості):

а) ручна праця як основа виробництва, кінець XV –XVII ст. Для цього періоду характерні проста кооперація, розвиток мануфактури з внутрішньовиробничим поділом праці;

б) машинне виробництво, кінець XVII –початок XIX ст., робітник стає придатком машини;

в) промислова революція, кінець XIX ст. – сер. 50-х років XX ст. Розвиток машинного виробництва, автоматизована праця;

г) “інформаційна цивілізація”, друга половина XX ст., використання інформаційних ресурсів, виробництво і споживання інформаційних цінностей, виробництво інформаційного обладнання: ЕОМ, мережі ЕОМ, мікропроцесорів тощо.

А з точки зору виробничих відносин виділять такі етапи:

• домонополістичний капіталізм (вільної конкуренції);

• монополістичний капіталізм;

• державно–монополістичний капіталізм (ДМК);

• соціально-орієнтований капіталізм.

За умов переходу до монополістичного капіталізму домінуючими формами господарювання стали синдикати, картелі, трести. Сьогодні основною формою є корпорації – акціонерні товариства. Капіталістична приватна власність модифікується у корпоративну (колективну). Здійснюється процес “диверсифікації”, тобто проникнення капіталу у галузі, які не пов'язані з основною сферою діяльності корпорації. В результаті утворилися великі корпорації, що отримали назву конгломератів. Вони були поширені у 60-х роках нашого століття і швидко розпались.

Сучасний капіталізм називають епохою панування фінансово-промислового капіталу. Вивчення цього явища почніть із з'ясування причин, що призвели до його появи.

Фінансово-промисловий капітал сформувався в результаті злиття монополістичного промислового капіталу і монополістичного банківського капіталу. Зміни в сфері виробництва під впливом концентрації і централізації капіталу викликали відповідні процеси у сфері банківської діяльності. Великим корпораціям стали потрібні великі банки.

Що являють собою на сьогоднішній день банки, чим вони займаються?

Ідея соціалізму – справедливого суспільства виникає не на пустому місці. Всі три світові релігії кличуть своїх віруючих готуватися в земному житті до загробного справедливого суспільства в якому всі будуть рівні. Ця ідея лягла в основу утопічного соціалізму. На основі якого виникло вчення К. Маркса.

Марксизм обґрунтовує соціалізм як соціальний устрій, що виникає в результаті ліквідації капіталістичного способу виробництва і встановлення диктатури пролетаріату, створення суспільної власності на засоби виробництва і розподілу за принципом „Від кожного – за здібностями, кожному – за працею”. Раціонально організувати виробництво можливо тільки на засадах плановості в межах державної (загальнонародної) і кооперативно-колгоспної форми власності на базі великою машиною виробництва, при вільній від експлуатації праці. Мета соціалізму – найбільш повне задоволення зростаючих матеріальних і духовних потреб на основі планомірного розвитку народного господарства. Економічна модель соціалізму К.Маркса і Ф. Енгельса має анти ринковий і недержавний характер. Соціалізм розглядається як устрій вільних і асоційованих робітників.

Модель, що була реалізована на практиці в СРСР – це грубе спотворення ідеї соціалізму, тому що в центрі її стала не людина, а держава. Монополізувавши власність держава стала головним суб’єктом – організатором усіх господарських процесів: виробництва, розподілу, обліку та споживання. Ця економічна модель визначається як державний соціалізм, або воєнній комунізм, казармений соціалізм ,адміністративно-командний соціалізм.

Відсутність матеріальних умов побудови соціалізму в Росії (країна сільськогосподарська, сільська) привели до масового державного примусу – модель „воєнного комунізму” при примусовій праці і трудовій повинності на виробництві, конфіскації виробленої продукції та націоналізації власності.

Ці жорстокі заходи привели до масових виступів не тільки селянства а і робітників. Тому щоб вийти із кризи змінюється економічна політика – НЕП, яка стимулювала підприємницьку діяльність, торгівлю розвиток кооперації та ін.

Однак демократичні починання ринкової економіки не були узаконені, в управлінні економікою узаконюються командні методи управління. Остаточно модель „державного соціалізму” сформувалась в роки індустріалізації і насильницької колективізації в умовах масового терору і беззаконня. Довго така економічна система існувати не може тому, що: по-перше, дана економічна система пристосована до екстенсивного типу економічного зростання ; по-друге, економіка за державного соціалізму стає не ефективною, а витратною; по-третє останньою причиною деформації соціалізму є одержавлення власності, відчуження робітника від засобів виробництва і створеного товару, управління виробництвом; по-четверте, відсутність товарно-грошових та ринкових відносин, директивний адміністративно-командний метод управління економікою.

Необхідно зрозуміти, що зазнав поразки не соціалізм, а його утопічний ліворадикальний варіант, дійсний соціалізм мабуть ще буде реалізованим світовою цивілізацією.

Головний зміст перехідного періоду – це зміни в економіці, яка повинна реформуватися з адміністративно-командної, при монополії державної власності до ринкової з різноманітними формами власності.