Питання для самоконтролю студентів

1. Пояснить для чого складаються калькуляції на продукцію і яка їх роль в управлінні витратами?

2. Поясніть, що є об'єктами калькулювання на підприємстві.

3. Розкрийте що таке калькуляційна одиниця і як вона визначається?

4. Охарактеризуйте які види калькуляцій розробляються на промисловому підприємстві та яке їх призначення?

5. Пояснить у чому полягають сутність, переваги і вади калькулювання за повними витратами?

6. Розкрийте у чому полягають сутність, переваги і вади калькулювання за не повними витратами?

7. Пояснить в якому випадку методи обчислення собівартості продукції за повними і неповними витратами призводять до різної величини операційного прибутку за певний період часу?

8. Розкрийте як обчислюється собівартість одиниці продукції в однопродутовому виробництві?

9. Розкрийте у чому специфіка і проблема калькулювання у багатопродуктовому виробництві?

10. З'ясуйте методику обчислення прямих витрат за калькулювання.

11. Визначте які можливі бази розподілу загальновиробничих витрат за калькулювання?

12. З'ясуйте позитивні та негативні сторони методики розподілу загальновиробничих витрат пропорційно основній заробітній платі виробничих робітників ?

13. З'ясуйте сутність і позитивні сторони методики розподілу витрат на утримання та експлуатацію машин й устаткування на основі собівартості машино-години роботи.

14. Пояснить як можна розподілити адміністративні витрати і витрати на збут у разі калькулювання за повними витратами?

15. З'ясуйте можливі методи визначення собівартості окремих продуктів у сукупному (комплексному) виробництві.

16. Визначте як можна визначити орієнтовну собівартість нових виробів на етапі їх розроблення (проектування)?

17. Поясніть динаміку собівартості нових складних виробів на етапі освоєння їх виробництва.

Бібліографічний список

1, 3, 4, 6, 12, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 23

Тема 5. Облік у системі управління витратами

Мета роботи: ‑ засвоєння основних понять, що характеризують облік у системі управління витратами;

• систематизація знань щодо обліку витрат за їх видами;

• засвоєння методів обліку витрат.

Питання для самостійного вивчення

1. Облік і звітність як елементи контролю витрат.

2. Методи обліку витрат.

3. Стимулювання персоналу підприємства щодо економного використання ресурсів і оптимальних витрат.

Методичні рекомендації

Початковим елементом контролю за формуванням витрат є функція обліку. Система обліку витрат припускає поділ на три підсистеми, або види: оперативний, бухгалтерський, статистичний.

Зміст оперативного обліку завжди спрямований на управління конкретними господарськими операціями. Оперативний облік точно й докладно відображає численні якісні й кількісні характеристики господарської операції, що є несуттєвими для інших видів обліку і відповідно не фіксується в них. Виокремлюють дві відмітні риси оперативного обліку: підвищена оперативність (швидкість отримання інформації) та конкретність інформації, її спеціальний характер, обумовлений особливостями операцій, що відображаються.

У бухгалтерському обліку, в його первинному розумінні як системи рахівництва, здійснюється безперервне й взаємозв'язане відображення господарської діяльності підприємства, узагальнен­ня всіх господарських операцій у вартісному вираженні. Ці дані становлять інформаційне ядро всієї облікової системи, оскільки реєстрації підлягають усі без винятку операції. Як специфічний прийом побудови облікових регістрів у бухгалтерському обліку використовуються бухгалтерські рахунки.

Статистичний облік надає відомості про масові якісно одно­рідні господарські явища. Статистичні дослідження дозволяють отримати важливу інформацію щодо закономірностей цих явищ. В аспекті управління витратами за допомогою статистичного об­ліку отримують інформацію про використання робочого часу, виконання норм виробітку, норм витрачання матеріальних ресур­сів та ін. На відміну від бухгалтерського обліку, який є суцільним, статистичний облік може бути як суцільним, так і вибірковим. Статистичний облік використовує для своїх потреб дані бухгал­терського та оперативного обліку, а також організовує самостійні спостереження.

Поряд із конструктивними сторонами представленого погляду на систему обліку в управлінні підприємством, які не втратили своєї значущості й зараз, з погляду ринкового механізму господарювання такий підхід характеризується низкою обмежень і по­требує відповідної перебудови.

Найбільш обґрунтованим видається підхід, згідно з яким постулюється існування єдиної системи бух­галтерського обліку, в межах котрої одночасно функціонують і взаємодіють три галузі (напрями): фінансовий, управлінський, податковий облік.

За сучасною теорією і практикою фінансовий облік являє со­бою процес узагальнення фінансових даних, що отримуються на основі бухгалтерських записів, та надання їх у формі фінансових звітів підприємства. Користувачами такої інформації передусім виступають зовнішні відносно підприємства суб'єкти: акціонери, кредитні та інші фінансові інститути, органи державної статисти­ки, постачальники, потенційні інвестори тощо. В Україні фінансовий облік здійснюється на основі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звіт­ність», Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів.

Виникнення та існування податкового обліку пов'язане з не­обхідністю для підприємства формувати інформацію про нараху­вання та сплату податків. У фінансовому та подат­ковому обліку формується інформація щодо витрат, параметри якої в цілому не відповідають внутрішнім потребам підприємства в управлінні ними. Ця ніша належить галузі управлінського обліку.

Джерелом виникнення управлінсь­кого обліку слід вважати напрям у межах облікової діяльності, зорієнтований на створення самостійної інформаційної системи про витрати, пов'язані з виробництвом.

Управлінський облік це процес виявлення, вимірю­вання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, що використовується управлінською структурою для аналізу, планування та контролю діяльності підприємства.

На побудову обліку витрат впливає багато факторів, які можна об'єднати в декілька груп: загальноорганізаційні, обліково-орга­нізаційні, технологічні.

До загальноорганізаційних факторів належать: галузеві особ­ливості, широта номенклатури продукції, організаційна структу­ра (цехова, безцехова тощо), тип виробництва (індивідуальне, се­рійне, масове) та ін.

Серед обліково-організацінш факторів можна виокремити та­кі: схема організації внутрішньогосподарських відносин; методи формування собівартості продукції, оцінки об'єктів витрат, мето­ди обліку витрат та ін.

Групу технологічних факторів утворюють: характер одер­жання продукту виробництва (видобуток, перероблення); ха­рактер технологічних операцій; спектр продукції з погляду профілю підприємства і взаємного співвіднесення (основна, побічна, супутня) та ін.

Технологічні операції за своїм змістом бувають двох видів: механічні та органічні (хімічні, біологічні тощо).

У виробництвах з механічними операціями готова продукція є результатом збирання автономних механічних елементів: дета­лей, вузлів, комплектів тощо. Для цих виробництв можливе облі­кове виокремлення будь-якої ділянки виробництва, з установлен­ням кількісних та якісних параметрів.

Виробництва з органічними операціями потребують обґрунтованого виявлення технологічних операцій, за котрими є можливість вимірювати кількісні та якісні параметри і визначати собі­вартість відповідних напівфабрикатів. Якщо цього зробити не можна, облік ведеться в цілому по виробництву.

Важливим методологічним питанням побудови обліку витрат є його настроювання з погляду структури плану рахунків.

На сьогодні існує два основні підходи до організації плану ра­хунків:

- двоколовий, за яким виділяють дві автономні системи рахунків для цілей фінансового й управлінського обліку відпо­відно;

- інтегрований, коли рахунки управлінського обліку кореспон­дують з рахунками фінансового обліку в межах єдиної системи рахунків.

Деталізований облік витрат з погляду їхніх видів може здійснюватися у різних розрізах, серед яких основними є калькуляційний та елементний. Розглянемо окремі аспекти обліку деяких видів витрат з орієнтацією на їх поділ за вказаними напрямами.

Конкретна реалізація функції обліку витрат відбу­вається на основі підбору та застосування певних методів. Треба розуміти нерозривний взаємний зв'язок між облі­ком витрат і калькулюванням. По суті, ці функції становлять дві сторони єдиного процесу. Його калькуляційна складова для різ­них методів була висвітлена вище. Розглянемо тепер методи об­ліку та калькулювання, зосередившись на обліковому аспекті.

Сукупність методів обліку витрат за ознакою локалізації об'єкта обліку можна розбити на дві групи:

- методи, що базуються на обліку витрат по виробу, його час­тині або групах виробів;

- методи, сутність яких полягає в обліку витрат за технологіч­ними процесами.