Питання для самоконтролю студентів

1. Поясніть сутність і практичне значення адаптації опе­раційної системи до зміни її завантаження.

2. За якими параметрами здійснюється адаптація і які її форми?

3. Що є критерієм адаптації машин і устаткування?

4. З'ясуйте вплив на експлуатаційні витрати інтенсивності роботи машин.

5. Як впливає на експлуатаційні витрати час роботи ма­шин у межах доби?

6. Поясніть, як впливає на витрати кількісна адаптація машин.

7. З'ясуйте загальний порядок адаптації машин одного технологічного призначення.

8. Як обґрунтовується альтернативне використання виві­льнених машин у процесі кількісної адаптації?

9. Поясніть методику мінімізації витрат на придбання ма­шин за кількісної адаптації.

10. Як обчислюються витрати на лізинг машин у поточній вартості?

11. З'ясуйте структуру і методику обчислення лізингових платежів.

12. Поясніть методику обчислення витрат на придбання машин за рахунок кредиту

Бібліографічний список

1, 3, 4, 6, 12, 14, 15, 18, 19, 23

Тема 9. Мінімізація витрат на створення і зберігання запасів

Мета роботи: ‑ засвоєння основних понять, що характеризують мінімізацію витрат на створення і зберігання запасів;

- засвоєння моделей системи управління товарно-матеріальними запасами;

- засвоєння процесу мінімізації витрат під час здійснення адаптації операційної системи.

Питання для самостійного вивчення

1. Вплив системи управління запасами на ефективність діяльності підприємства.

2. Визначення оптимального розміру замовлення на підставі розрахунку релевантних витрат

3. Оптимізація партій поставок за умов гнучкості цінової політики постачальника.

Методичні рекомендації

Недостатня кількість готової продукції і товарів не дозволяє забезпечити безперебійний процес їх відвантаження. Результатом є скорочення обсягів реалізації і зменшення розміру одержуваного прибутку, а отже, підприємство втрачає потенційних споживачів продукції. Для забезпечення безперервного та ефективного функціонування будь-якого підприємства необхідно створення товарно-матеріальних запасів.

Для забезпечення ефективного управління запасами необхідне надання оперативної, повної і достовірної інформації про поточний стан складських запасів, їх оборотність, перспективні потреби в різних видах товарно-матеріальних цінностей, що в свою чергу, дасть змогу приймати економічно обґрунтовані рішення щодо частоти та обсягів поставок, а також щодо ув'язки планів збуту з планами закупівель.

Управління запасами – це система прийняття рішень, націлених на економію часу і ресурсів за рахунок мінімізації витрат, пов'я­заних зі створенням і зберіганням товарно-матеріальних запасів, необхідних для своєчасного виконання виробничої програми.

Рішення відносно розміру замовлення і моменту його розміщення може прийматися на підставі мінімізації відповідної функції сумарних витрат, які включають такі пов'язані з запасами витрати:

- на придбання;

- на оформлення замовлення;

- на зберігання;

- втрати від дефіциту.

Для визначення оптимального розміру замовлення запасів не­обхідно враховувати релевантні витрати.

Релевантними є витрати, що змінюються відповідно до рівня запасів. До них відносять витрати на оформлення замовлення і його виконання; на зберігання й можливі втрати через дефіцит запасів.

Витрати, на які не впливають зміни рівня запасів, відповідно, не є релевантними. Як правило, це витрати на закупівлю, оскіль­ки витрати на придбання одиниці запасу не змінюються, за винят­ком випадків, коли під час закупівлі великої кількості матеріалів або товарів покупцеві надаються знижки.

Отже, оптимальним буде такий розмір замовлення, за якого загальні релевантні витрати на придбання й зберігання запасів будуть мінімальними.

Сьогодні можна виокремити дві основні моделі системи управління товарно-матеріальними запасами:

- модель з фіксованим розміром запасу;

- модель з фіксованим періодом.

Основна відмінність між ними полягає в тому, що в моделі з фіксованим розміром запасу чергове замовлення на поставку відбувається за зменшення наявних запасів до певного критичного рівня – точки повторного замовлення, а що стосується моделі з фіксованим періодом, то в ній чергове замовлення на поставку відбувається через визначені періоди часу. Інші моделі є різновидами цих двох систем

Одним з нових сучасних підходів до управління запасами є впровадження системи «точно за часом», за якої надходження і вибуття запасів здійснюється точно в той момент, коли в них ви­никає потреба.

Згідно з П(С)БО 9 «Запаси» оцінювання запасів під час передачі їх у виробництво, продажу та іншому вибутті здійснюється одним із таких методів:

- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

- середньозваженої собівартості;

- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

- нормативних витрат;

- ціни продажу.

Окрім перерахованих методів, у міжнародній практиці вико­ристовуються інші методи вибуття запасів: метод останніх за ча­сом надходження запасів (ЛІФО), метод обліку за трансфертними ринковими чи внутрішніми цінами, метод обліку за цінами замі­щення та ін.

Для всіх одиниць запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із на­ведених методів. Доцільність використання різних методів для визначення со­бівартості запасів визначається підприємством самостійно.