Питання для самоконтролю студентів

1. Поясніть у чому полягає сутність CVP-аналізу?

2. Поясніть які передумови передбачає CVP-аналіз?

3. Назвіть показники, що обчислюються та аналізуються в процес CVP-аналізу.

4. Поясніть у чому полягає сутність маржинального прибутку і як він обчислюється?

5. Поясніть економічну сутність і роль коефіцієнта маржинального прибутку.

6. Дайте графічну інтерпретацію лінійної динаміки витрат і виручки та визначте точку беззбитковості за графічним методом.

7. Покажіть як аналітично визначити беззбитковий обсяг продукції в однопродуктовому виробництві?

8. Виведіть формулу для обчислення беззбиткового обсягу продукції у грошовому вимірі.

9. Покажіть у чому полягає сутність готівкової беззбитковості і як обчислюється відповідний обсяг виробництва?

10. Поясніть сутність безпеки операційної діяльності і методику обчислення її рівня.

11. Покажіть як визначається обсяг виробництва, що забезпечує цільовий прибуток підприємства?

12. Поясніть що являє собою операційний ліверидж (важіль) і як він обчислюється?

13. Поясніть, чому операційна залежність (ліверидж:) визначається відношенням маржинального та операційного прибутку.

14. Покажіть як структура витрат впливає на величину операційного лівериджу?

Бібліографічний список

1, 3, 4, 6, 12, 14, 15, 18, 19, 23

Тема 8. Адаптація операційної системи до зміни її завантаження за критерієм витрат

Мета роботи: ‑ засвоєння основних понять, що характеризують сутність і форми адаптації;

- розуміння механізму впливу різних форм адаптації машин на експлуатаційні витрати;

- засвоєння процесу мінімізації витрат під час здійснення адаптації операційної системи.

Питання для самостійного вивчення

1. Сутність і практичне значення адаптації опе­раційної системи до зміни її завантаження за критерієм витрат.

2. Вплив різних форм адаптації машин на експлуатаційні витрати

3. Кількісна адаптація і довгострокова мінімізації витрат під час її здійснення.

Методичні рекомендації

Нерівномірне завантаження окремих ділянок виробничого апарату підприємства може бути зумовлене зміною обсягу виробництва, модернізацією виробів, зміною їх конструкції, освоєнням нової продукції та ін. Тому необхідне пристосування виробничої системи до зміни її завантаження.

Виробничі процеси, а отже, виробнича робота, виконуються на технологічному устаткуванні (машинах). Тому пристосування операційної системи на виробничих підприємствах зводиться до пристосування їх основного устаткування щодо певного обсягу роботи (виробництва).

У загальному вигляді обсяг виконуваної роботи певного призначення визначається формулою

N = λ*t*m (2.26)

де N – обсяг роботи у відповідному вимірі;

λ – інтенсивність роботи (продуктивність машини за одини­цю часу);

t – час роботи (як правило, годин);

m – кількість машин одного функціонального призначення, що виконують дану роботу.

При цьому параметри λ, t, m можуть змінюватись у заданих інтервалах. Один і той самий обсяг роботи N може бути вико­наний за різної комбінації параметрів λ, t, m у межах їх мінімаль­них і максимальних величин. Ці параметри називають парамет­рами адаптації, а їх варіацію в процесі пристосування до певно­го обсягу виробництва – адаптацією. Залежно від того, який параметр змінюється в процесі адаптації, виокремлюють форми адаптації: за інтенсивністю, за часом роботи і кількісну.

Як зазначалось, адаптація машин до виконання пе­вного обсягу роботи за умов динамічного вироб­ництва – об'єктивна необхідність. Критерієм адаптації є витрати підприємства. Треба так поєднати форми адаптації, щоб витрати були мінімальні. Коротко розглянемо, як впливають окремі фор­ми адаптації на величину виробничих витрат. До уваги візьмемо релевантні витрати, пов'язані з роботою машин.

Інтенсивність роботи машини, за якої відносні витрати на ній мінімальні, називається оптимальною

Загальна закономірність процедури адапта­ції така: за руху від N₁ до N₇ середні експлуатаційні витрати, які переважно є змінними, дещо зростають за рахунок роботи машин з підвищеною інтенсивністю (вищою за оптимальну інтенсивність) і в другу, менш сприятливу, зміну. Але виробнича, а тим більше повна собівартість продукції знижуються внаслідок відносного зниження постійних витрат за збільшення обсягу виробництва.

Зростання обсягу виробництва понад N₇ з тривалою перспек­тивою потребує кількісної адаптації з введенням нових машин. Така адаптація виходить за межі поточної організаційно-еконо­мічної роботи і більшою мірою має довгострокове, стратегічне спрямування.

За довгострокового відхилення об­сягу виробництва від виробничої потужності пев­ної системи машин виникає потреба кількісної її адаптації за ра­хунок зміни наявної кількості машин, тобто вилучення їх з вироб­ництва або додаткового введення

Якщо обсяг роботи в перспективі суттєво зменшується, ста­виться питання про вилучення з виробничої системи частини машин.

Може бути щонайменше два напрями використання вивільне­ного устаткування:

- продаж його на ринку;

- здавання у лізинг.

Для кількісної адаптації більш типовою є ситуація, коли кількість машин зростає внаслідок збільшення обсягу виробництва Залучення додаткових машин призводить до зростання постійних витрат. Конкретний зміст останніх залежить від фінансової фор­ми придбання машин. Такими формами є

- купівля за власні кошти;

- лізинг;

- купівля за рахунок кредиту.