Змістовий модуль і

Тема 1: Сутність і роль політики та політології як науки у житті суспільства. План

1. Предмет політології.

2. Закони, принципи та категорії політичної науки.

3. Система методів політології.

4. Основні завдання та функції політології.

1. Предмет політології як науки.

Поняття «політологія» утворюється з двох гречеських слів politiсe – державні справи і logos – вчення. Автором першого поняття вважається давньогрецький філософ Аристотель (530 – 480р. до н.е.). Саме поняття «політика» походить від грецького слова polis, що буквально означає «місто». Грецьке поліс – місто – утворення, що володіє класичними ознаками держави: територію, населення, державну владу.

Політична наука як самостійна галузь знань виникає на рубежі Середньовіччя і Нового часу, коли дослідники почали пояснювати політику не релігіозно – міфологічними, надприродними причинами, а «земними».

Відомі мислителі цього періоду (Макіавеллі, Боден, Гоббс, Локк, Монтеск’є) опирались на досягнення еллінської і римської античності, давньосхідної політичної думки, заклали основи наукової політичної теорії.

У XVI ст. Макіавеллі звільнив політичну науку від релігійно – етичної форми. Творчість Макіавеллі ознаменувала значний крок на шляху перетворення політології в самостійну науку, сприяла зближенню теорії і політичної практики. У цей час спеціальна галузь називається ars politica – «політичне мистецтво» (Альберт Великий), scientia politica – «політична наука» (Фома Аквінський), «найбожествена громадянська наука» (С.Брант).

Аристотель назвав «політичну науку» «Королевою всіх наук».

У марксистській літературі панує точка зору, відповідно до якої політична наука виникла в 40 і роки XIX ст., заслуга в її створенні належить К.Марксу (1818 – 1883).

Маркс і Енгельс звернули свої погляди до пролетаріату, як до єдиного класу. На їх думку, здатного не тільки звільнити себе, але й вирішити задачу «загальнолюдської емансипації».

Політологія як самостійна навчальна дисципліна почала складатися в другій половині XIX ст.

У 1857р. Ф. Лейбер починає читати цей курс в Колумбійському коледжі, пізніше перейменованому в університет.

У 1880р. у цьому ж коледжі відкривається перша школа політичної науки.

У 1903р. заснували Американську асоціацію політичних наук.

Тому деякі дослідники стверджують, що політологія як навчальна дисципліна є «американською за походженням».

Наприкінці XIX – початку XX ст. політична наука одержує широке поширення в Європі.

У 1896р. італійський політолог Т.Моска видає свою працю «Елементи політичної науки», визнану класичним твором в галузі політичних досліджень.

У 1948р. Юнеско – організація ООН з питань освіти, науки і культури – рекомендувала всім країнам, членам цієї організації, курс політології для вивчення в системі вищої освіти в якості обов’язкової навчальної дисципліни.

З цього часу вивчення політології запроваджується у країнах Заходу, ряді країн Центральної і Східної Європи. Під егідою Юнеско в 1949р. утворилась Міжнародна асоціація політичної науки (МАПН). Напркінці XIX ст. – початку XX ст. політична наука інтенсивно розвивалась в Україні. Політичний внесок у світову політичну думку внесли В.Липинський, Д.Донцов, І.Франко.

У радянський період розвитку України політичні проблеми вивчалися у вищих навчальних закладах в курсах історичного матеріалізму, політичної економії, наукового комунізму, історії КПРС, теорії держави і деяких інших навчальних дисциплінах.

В середині 80-х років почався процес демократизації радянського суспільства. В 1989р. у головних вузах України та інших республік Радянського Союзу починає викладатися новий навчальний курс – політологія. В даний час , ця навчальна дисципліна вивчається в усіх вищих навчальних закладах СНД.

У 1991р. в Київському Національному університеті ім. Т.Г.Шевченко була створена кафедра політології. Випускники вузу працюють в апараті парламенту, політичних партіях, комерційних структурах та інших установах.

У 1991р. в Києві була створена Асоціація політичних наук.

Політологія – наука про політику та її взаємовідносини з людиною і суспільством, одна із складових системи наукових знань людства, його духовної культури, активний чинник суспільного процесу.

Політологія – єдина інтегральна наука про політику, її взаємодії з особистістю та суспільством.

Політологія – це наука про політику. основні тенденції та шляхи її розвитку, процеси державного життя, державну владу та владу взагалі.

Політологія – це наука про закономірності розвитку політичного процесу, про функціонування політичної системи і влади, про сутність, форми і методи діяльності суб’єктів політики.

Всю сукупність проблем, що складають предметний зміст політології як навчальної дисципліни, можна поділити на три основні групи:

1) теоретичний - рівень філософського аналізу, де предметом міркувань є загальна теорія суспільного розвитку.

Теоретичні проблеми політології:

а) фундаментальні дослідження:

- об’єктивні умови, які забезпечують розвиток суспільства та його політичної системи в цілому;

- діалектичне співвідношення кількісних і якісних переходів і взаємопереходів у політичному житті;

- закономірності виникнення, розвитку й удосконалення політичної системи

- ступінь, глибину і форми втручання політики в об’єктивний процес розвитку держави і суспільства;

- діалектика взаємовідносин держави і громадянського суспільства;

- тенденції розвитку політичної культури;

- методологія дослідження політичних систем, партій і організацій, політичної поведінки громадян;

- розробка нового типу наукових категорій і понять тощо.

б) прикладні дослідження:

- динаміка політичних процесів і систем;

- розробка концепцій і методик сучасного державного управління;

- процес прийняття політичних рішень на різноманітних рівнях управління;

- електоральний процес, політичний менеджмент і маркетінг;

- вплив політичної культури на політичні процеси і діяльність людей;

- зміст, спрямованість і ефективність політико-комунікаційних процесів у суспільстві;

- політологічна експертиза соціально-економічних і інших програм розвитку;

- тенденції політичної участі тощо.

2) практичний - рівень конкретно-теоретичного аналізу, який передбачає вивчення основних положень теорії політики, яка створює науковий образ політичної діяльності в цілому;

3) емпіричний рівень – це аналіз конкретних результатів дійсності у вигляді описів, пояснень, прогнозів.

Поряд із політологією існує ряд політичних наук, предметом вивчення яких є окремі сторони політичної дійсності, а саме:

- політична філософія

- політична соціологія

- політична географія (геополітика)

- політична історія та історія політичних вчень;

- політична психологія;

- теорія міжнародної політики;

- політико-правова наука;

- політико-економічна наука;

- політична антропологія, демографія та етнографія;

- політична етика.

Згідно з поняттям предмета політології, треба виділити такі структурні елементи як:

- основні етапи історії політичної думки;

- політична влада і механізм її функціонування;

- суб'єкти політичних відносин;

- проблеми політичних еліт і політичного лідерства;

- формування та функціонування політичних систем суспільства і її основних елементів (держави, політичних партій, суспільно-політичних об’єднань тощо);

- політичний процес, політичні конфлікти;

- національна політика та національні відносини;

- політична культура суспільства;

- взаємозв’язок політики та ідеології.

Предметом політології є, головним чином політична влада – закономірності її формування та розвитку, форми та методи функціонуванння.

Американський політолог Т.Д.Лассуелл (1902-1978) відзначав:

«Коли ми говоримо про науку у сфері політики, ми маємо на увазі науку про владу».

Висновок: політика та влада взаємопов’язані та взаємообумовлені.

М.Гровітц відзначається «У предметі політичної науки тісно переплетені ідеї, інститути, люди».

Предметом політології як науки, є дослідження тенденцій та законів функціонування і розвитку політичного життя соціальних спільнот, що відображають реальний процес включення їх у діяльність з реалізації політичної влади і політичних інтересів.

Предмет політології фіксується в її методологічних поняттях, законах, категоріях, принципах.