3. Створення і робота з макросами.

Макрос – це записана в модулі Visual Basic послідовність дії. Макрос може бути виконаний за доп. Ком. Меню, за доп. Комбінації клавіш, і Кнопки. Для створення – Сервіс → Макрос → Начать запись; у вікні вказуємо ім’я макроса, під яким він буде зберігатися (перший символ – літера, без пробелів); з’являється панель, що називається “Остановка макроса” (містить дві кнопки: Остановить запись, Относительная ссылка, яка за умовчуванням активна); ком., які хочемо записати у макрос → Сервіс → Запись → Остановить запись. Макрос створено, для активізації потрібно: комб. Клавіш; Сервис → Макрос → Макросы, де у переліку вибираємо потрібний макрос → Выполнить; створюється кн. Панель інструментів → Формы → кн. ■ → змінюємо вказівник мишки і на роб. Полі створюємо кнопку. Цій кнопці можна надати ім’я. Для вик-я макросу – клацнути на цій кнопці. Знач-я стовпця повинно бути виділеним → вик-я макросу. Для перевірки дії макросу або повернутися, або виконати з іншим стовпцем.

4. Використання функцій: Автосума, Счет, Счетесли, Срзнач, Макс, Суммесли, Если (функція із складною умовою), Округл, Произвед.

Автосуму можна виконати по стовпцю чи рядку за доп. Кнопки ∑. Для цього ставимо курсор вкінці рядка чи стовпця і натискаємо ∑ → Enter. Всі інші функції розраховуються за доп. Мастера функції. Счет: розраховує кількість непустих комірок з чисельним значенням у заданому діапазоні. Счетесли: кількість непустих, але тих, що задовольняють поставлені умови. Ф-я матиме вигляд: встановлюємо діапазон у вільну комірку, акт. Кнопку “Вставка”, ф-ї – перелік категорії, Счетесли. Срзнач: розраховує середнє значення чисел у виділеному діапазоні. Макс: повертає макс. Значення із списку аргументів. Суммесли розраховує суму комірок, які задовольняють умову. Округл: округлює число до вказаної кількості десяткових знаків. Произвед: розраховує добуток чисел у вказаному діапазоні. Если: використовується для розрахування значень в залежності від виконання однієї із декількох поставлених умов. Если (умова, дія1, дія2).В дії 2 може бути побудована ф-я Если. Если (умова1, дія1, (Если (умова2, дія2, дія3)).Може бути 9 ф-ій. Ф-я повертає одне значення, якщо подана умова діє- значення “Истина” і інше знач., якщо “ложь”.

5. Використання абсолютної та відносної адресацій.

При внесенні формул і ф-й у комірки вони мають тільки адресу комірок (відносна адресація – яка змінюється при копіюванні), абсолютні адреси (адреса, яка при копіюванні не змінюється) або вбудовані функції. Якщо на комірці клацнути, то у вікні можна побачити адресу комірки. Для того, щоб зробити адресу А1 абсолютною треба виділити значення і натиснути F4. Адреса змінює свій вигляд на А$1$ або просто записати А$1$.

6. Робота з матрицями.

Матриця- це чисельний масив з однаковою кількістю рядків і стовпців. Напр., існує матриця А в діапазоні комірок А2:С4.Множення матриці на число3. Виділяємо область вільних комірок розміром, аналогічним поданій матриці. У рядку Формули вводиться формула: А2:С4*3, натискаємо Ctrl+Shift+Enter. Множення матриці на вектор. Використовуємо ф-ю МУМНОЖ. Умова: кількість стовбців першого масиву повинна бути така, як кількість рядків масиву2.Результати множення матриці на вектор: масив з такою ж кількістю рядків як в 1 масиві і стовбців як в 2 масиві.Множення матриці А на вектор має розмірність вектора 3*1. Ств. Вектор в діапазоні G2:G4 → виділяють діапазон комірок, де буде створена нова матриця А7:А9 → ф-я МУМНОЖ (А2:С4;G2:G4), кн. Ctrl+Shift+Enter.Переглянути ф-ю Сервіс → Параметри. Створення обернених матриць. Фія МОБР. Виділяємо діапазон вільних комірок, який відповідає діапазону первинної матриці. Акт. Ф-ю МОБР і вносять діапазон матриці → Ctrl+Shift+Enter. Створення транспонованої матриці. Створити транспоновану матрицю із значень матриці А. Ф-ія ТРАНСП і вносять діапазон матриці А. Для перевірки вірності розрахувань → МУМНОЖ.