8.Створення і робота з макросами

Макрос – визначена послідовність дій, яка виконується автоматично після активізації макросу. Для створення Вкладка- Макроси, кнопка Создать вікно макросів: верхня частина – список макрокоманд, нижня частина- вибираємо відповідні аргументи до макрокоманд. Відкрити таблицю, “На запись”,аргументи макрокоманди вміщує такі каманди: Тип-Таблиця,ім”я – таблиця1,Заись. В аргументах макрокоманди встановлюємо додаткові команди. Пр.:Необхідно створити макрос, що відкриває таблицю в режимі таблиці і активізує останній запис, виконуємо такі дії. В списку макрокоманда вибираємо команду Открить таблицю, в розділі аргументи встановлюємо параметри, ім”я таблиці(у режимі таблиці). В списку макрокоманди вибираємо “На запис”(тип об”єкта, таблиця,ім”я об”єкта – Товар,запис- последняя). Активізують кнопку закритіє макроса, вводять ім”я макросу. Для перевірки роботи М.необхідно, залишаючись у вкладці М.активізквати кнопку запис.

9. Експортування інформації у файли exel та html.

Експорт. Інформації використовується з метою обміну даними між додатками Windows,а також для автоматичного створення Web-сторінок на базі інформації Access. Для експорт. Файлів Html:1) Активізують потрібний об”єкт в основу вікні БД (наприклад таблицю Товар)2) Файл – Сохранить как – Експорт 3) У вікні сохраненія об”єкта вибираються параметри в зовнішньому файлі або БД. В наст.вікні “Сохраненія об”єкта” активізують диски і папку, де буде збережено файл. Тип файлу вибираємо Html. Активізуємо параметри Сохраніть формат для збереження існуючого формату таблиць, активізуємо параметри автозагрузка у випадку, коли необхідно відразу завантажити браузер Internet, натискаємо кнопку “Експорт”. З”являється вікно “Параметри ввода в форматі HTML”, де поле “шаблон HTML” можна залишити пустим або після активації кнопки обзор вибрати один з форматів. Аналогічно експортують файл в Excel.

10. Імпорт

Імпорт данних використовується для перетворення таблиці будь-якого додатка в таблиці бази даних. Для цього:відкривають вікно бази даних, активізують команду File-Внешние данные-Импорт. З’являється вікно імпорту, де в полі Тип файлов вибирають потрібний тип( наприклад Microsoft Excel), натискають Импорт, у наступному вікні вибирають діапазон значень. З’являється таблиця Microsoft Excel , вибирають поля, у наступному вікні визначають, чи заголовок полів Excel будуть заголовкамит полів таблиці Access, визначають місце збереження даних у новій таблиці чи існуючій, визначають наявність і тип ключового поля, кнопка Готово. Далі з’являється повідомлення про успішне завершення імпорту. У режимі конструктора можна перевірити тип поля.

Мережи.

1.Поняття мереж, програмні та апаратні засоби мереж.

Комп’юторна мережа—це сукупність комп’юторів, що зв’язані засобами передачі даних, використовуючи зв’язок, один комп’ютор отримує доступ до таких ресурсів як пам’ять, модем, факс, принтер. В залежності від розташування комп-ів в мережі, мережі поділ. на глобальні та локальні. Глобальна М. може включ. інші мережі (локальні) або окремі комп-и. Глобальні поділ. на міські, регіональні, транснаціональні, національні. Локальні мережі об’єднують ком-пи ,що розташовані на відстані не більше декількох кілометрів. Локальна мережа з’єднується за допомогою швидкісних ліній зв’язку і спільно використовує програмні та апаратні ресурси. Мережі ,що створюються в мережі однієї організації наз. корпоративними або мережами. Фізична одиниця мереж –це вузол. Вузлом може бути комп’ютер, принтер. Комп’ютерні мережі діляться на 2 категорії : 1) на робочі станції, де працюють користувачі; 2)сервери, які обслуговують, і використовуються для об’єднання і розподілу ресурсів у мережі. Сервером може бути або достатньо потужний комп-р , або декілька , один з яких є головний. Сукупність сервера і підключених до нього комп-ів наз доменом. Існують файлові сервери , принтерні сервери, сервери зв’язку. Комп-и, які одночасно виконують функції файлового сервера і робочої станції в мережі утворюють однорангову мережу. Однорангова мережа—це така, де всім комп-м наданий однаковий пріоритет, а ресурси кожного вузла доступні всім іншим вузлам . Мережа типу клієнт-сервер, в якій одні комп-ри викон. роль серверів , а інші клієнтів. Суперсервер—це система взаємодублюючих дискових накопичувачів , в яких файли , що записані на одному диску, автоматично дзеркально відображуються на резервному. Послуги комп-а з великими обсягами оперативної і дискової пам’яті виділяють у проксі—сервер, що виконують декілька функцій:1) функція кешування—ця функція полягає в тому, що сервер зберігає веб-сторінку, до якої часто звертаються, на своєму диску, при запуску – інформація читається з диску;2) функція обмеження доступу користувачів до визначеної сторінки---фільтрація;3) функція ведення журналу реєстрації, де зберігається дата, ім’я користувача, сайта. Для об’єднання двох окремих однотипних мереж використовуються мости, які складаються з апаратних та програмних засобів і є необхідним елементом для підвищення ефективності безпеки та дальності мереж. Мости можуть з’єднати дві аналогічні мережі, але з різними швидкостями передач, використовуються в роботі мереж з різними топологіями і середовищами передач. Для великих мереж з метою вибору найбільш оптимального шляху для передачі інформації використовуються маршрутизатори, в яких маршрут вибирається із попередньо створеного адміністратором мереж маршрутних таблиць . Динамічні маршрутизатори працюють за допомогою спеціальних алгоритмів( вибирають найбільш оптимальний шлях, аналізують стан каналу зв’язку, самі коректують маршрутні таблиці.

Протоколи і інтерфейси мереж. Мережеві адаптери. Підключення комп-а до кабеля мережі за допомогою мереженого адаптера. Вони викон. такі основні операції:1) передача даних із оперативної пам’яті в адаптер або навпаки;2) Буферизація—під час обробки в мереженому адаптері дані зберігаються в буфері;3)формування пакетів –при передачі даних мережевий адаптер розділяє дані на частини(при прийомі з’єднує ), додає до пакетів заголовок і кінець;4) доступ до кабеля –за допомогою адаптера перехоплюється вільна лінія зв’язку;5)перетворення даних із попереднього виду у послідовний. Пакет даних має такі обов’язкові елементи:1)унікальна адреса відправника , унікальна адреса отримувача---ознака ,яка характеризує тип пакета;2)дані або повідомлення;3)контрольна сума для виявлення помилок .Вузол ,що отримує такі повідомлення , повинен виконати розрахунок цієї суми і порівняти з надісланим. Для опису взаємодії програмних та апаратних інструментів використовується протокол мережі—це сукупність правил взаємодії об’єктів одноіменного рівня, при обміні даних між станцією—відправником і станцією—отримувачем. Методика кодування. Всі існуючі протоколи розроблені на базі еталонної моделі взаємодії відкритих систем ---наз. OST.Ця модель має 7 функціональних рівнів:1—Фізичний –описує фізичне середовище мереж (кабель, міні проводи, космічний супутник), взамін він отримує дані як послідовність бітів;2---Канальний---виконує перетворення потоку бітів фізичного рівня у пакети(фрейми, кадри),які містять адресну інформацію. Тут відбувається перевірка коректності передачі даних;3---Мережевий---забезпечує передачу мережею пакетів сформованих між вузлами мереж. Тут вирішуються задачі вибору маршруту;4---Транспортний---відповідає за доставку повідомлень відповідно протоколу, виконує розбивку повідомлень в пакет мереженого розміру або їх збирання;5---Сеансовий—визначає метод встановлення зв’язку між двома системами. Тут виконується контроль отриманої інформації в повному обсязі; 6---Представлення даних---описує методи перетворення інформації( з одного формату в інший ,шифрування, кодування, стискання);7---Прикладний—відповідає за пердачу інформації від користувача до будь-якої мережі ресурсу, в залежності від параметрів встановлених протоколів цього рівня визначають продуктивність мережі вцілому.