Запитання і завдання для самоконтролю

1.Що передбачає фінансово-бюджетне регулювання?

2. За якими показниками можна оцінювати стан бюджету країни?

3. Які засоби та інструменти ДРЕ належать до грошово-кредитних?

4. Яким чином зміна облікової ставки впливає на економічне становище країни?

5. Що таке політика "дорогих грошей" та політика "дешевих грошей"?

6. Назвіть інструменти державного регулювання діяльності кредитних організацій.

7. Що передбачає такий захід держави, як операції на відкритому ринку?

8. З якою метою використовуються облігації внутрішньої державної позики?

9. Назвіть основну мету та види цінового регулювання.

Тема 4. Структурна та інвестиційна політика

4.1. Структура економіки як об'єкт державного регулювання

4.2. Державне регулювання інвестиційних процесів

Ключові поняття

Структура економіки. Відтворювальна, галузева, територіальна, зовнішньоекономічна, соціальна структура економіки. Коефіцієнти прямих витрат.. Структурне реформування. Державна інвестиційна політика. Механізм реалізації інвестиційної політики. Державне регулювання інвестиційної діяльності. Пряме управління інвестиціями. Проектний аналіз. Ефективність інвестиційних проектів.

4.1. Структура економіки як об'єкт державного регулювання

Структура економіки — це співвідношення різних елементів економічної системи, що відображають народногосподарські пропорції та стан суспільного поділу праці.

Критерії визначення структури економіки:

- обсяги виробленої продукції та наданих послуг (абсолютні чи відносні);

- чисельність зайнятого населення;

- обсяг спожитого капіталу (вартість основних фондів).

Показники структури економіки:

- натуральні;

- вартісні.

Основні види структури економіки: відтворювальна, галузева, територіальна, соціальна, зовнішньоекономічна.

Відтворювальна структура характеризує:

- використання ВНП (ВВП) на відновлення основного капіталу, споживання та нагромадження;

- співвідношення між виробничим та особистим споживанням.

Галузева структура виражає пропорції розвитку окремих галузей, підгалузей, видів діяльності, виробництв, сфер національної економіки.

За класифікатором галузей економіки виділяють такі великі галузі: промисловість, сільське господарство, лісове господарство, транспорт, зв’язок, будівництво, торгівля і громадське харчування, матеріально-технічне забезпечення і збут, заготівля, інформаційно-обчислювальне обслуговування, операції з нерухомістю, загальна комерційна діяльність щодо забезпечення функціонування ринку, геологія та розвідка надр, геодезична та гідрометеорологічна служби.

Класифікаційною одиницею галузі є підприємство, яке має самостійний баланс та банківський рахунок. (Якщо підприємство займається різноманітними видами діяльності, то воно належить до відповідної галузі за переважаючою частиною його діяльності.)

У складі галузей виділяють підгалузі — сукупність підприємств, що випускають однорідну продукцію чи виконують однорідні послуги.

Наприклад, у сільському господарстві — тваринництво і рослинництво, на транспорті — його окремі види (автомобільний, залізничний, водний, повітряний, трубопровідний) тощо.

За міжнародною галузевою класифікацією ООН до сфери економічної діяльності належать такі її види:

- сільське господарство, мисливство, лісове господарство і рибальство;

- гірничодобувна промисловість;

- обробна промисловість;

- електроенергетика, газо- і водопостачання;

- будівництво;

- оптова і роздрібна торгівля, ресторани, готельне господарство;

- транспорт, складське господарство і зв'язок;

- фінанси, страхування, операції з нерухомим майном, комерційні послуги;

- комунальне, суспільне та особисте обслуговування.

Територіальна структура відображає розміщення виробництва в окремих економічних районах, що визначаються певними умовами (наявністю природних ресурсів, географічним положенням, кліматичними та іншими умовами).

Соціальна структура характеризує співвідношення між:

- організаційно-правовими формами підприємництва з урахуванням рівня концентрації й централізації виробництва (між великими, середніми та малими підприємствами) та на основі форм власності (між приватними, державними та колективними підприємствами);

- групами населення за рівнем доходів (диференціація доходів різних груп населення).

Зовнішньоекономічна структура відображає пропорції між експортом та імпортом товарів, послуг, капіталів тощо. Міжгалузевий баланс виробництва та розподілу продукції, його роль у державному регулюванні економіки

Міжгалузевий баланс виробництва та розподілу продукції (МГБ) — це економіко-математична структурна модель, яка відображає існуючі функціональні зв'язки між галузями і сферами економіки, а також взаємозв'язок між загальноекономічними пропорціями та пропорціями розвитку окремих галузей.

В основу МГБ покладена модель американського економіста В. Леонтьєва "витрати — випуск".

Класифікація МГБ: