- •Міністерство фінансів України
- •Передмова
- •Модуль 1. Державне регулювання економіки як чинник економічного розвитку Укоаїни
- •Моделі державного регулювання економіки
- •1.2. Державне регулювання економіки як функція держави
- •Методи державного регулювання економіки
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 2. Стратегія соціально-економічного розвитку країни
- •2.1.Соціально – економічне прогнозування
- •2.2. Макроекономічне планування
- •2.1. Соціально – економічне прогнозування
- •2.2. Макроекономічне планування
- •I. За часом:
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 3. Фінансова політика
- •3.1. Державний бюджет як головний засіб управління соціально-економічним розвитком країни.
- •3.2. Грошово - кредитна політика держави.
- •3.1. Державний бюджет як головний засіб управління соціально-економічним розвитком країни.
- •3.2. Грошово - кредитна політика держави
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 4. Структурна та інвестиційна політика
- •4.1. Структура економіки як об'єкт державного регулювання
- •4.2. Державне регулювання інвестиційних процесів
- •4.1. Структура економіки як об'єкт державного регулювання
- •1. За масштабом (широтою охоплення економічних процесів):
- •2. За вимірниками:
- •1. Американський шлях:
- •2. Японський шлях:
- •4.2. Державне регулювання інвестиційних процесів
- •1. Внутрішні інвестиції:
- •2. Зовнішні іноземні інвестиції:
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 5. Науково-технічна та інноваційна політика
- •5.1. Державна науково-технічна політика
- •5.2. Державна інноваційна політика
- •5.1. Державна науково-технічна політика
- •2. Програмно-цільове фінансування (на конкурсній основі):
- •5.2. Державна інноваційна політика
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 6. Державне регулювання підприємництва
- •6.1. Підприємництво як об'єкт державного регулювання
- •6.2. Механізм державного регулювання підприємництва
- •6.1. Підприємництво як об'єкт державного регулювання
- •6.2. Механізм державного регулювання підприємництва
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 7. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •7.1. Необхідність та принципи зовнішньоекономічної політики України
- •7.2. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •7.1. Необхідність та принципи зовнішньоекономічної політики України
- •7.2. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •4. Баланс золотовалютних ресурсів відображає:
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 8 Державне регулювання цін та інфляції
- •8.1. Необхідність та методи державного регулювання цін
- •8.2. Антиінфляційна політика
- •8.1. Необхідність та методи державного регулювання цін
- •8.2. Антиінфляційна політика
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 9. Регіональна економічна політика
- •9.1. Регіональна політика Української держави
- •9.2. Прогнозування та планування комплексного розвитку регіонів
- •9.1. Регіональна політика Української держави
- •Основні аспекти регіонального управління
- •9.2. Прогнозування та планування комплексного розвитку регіонів
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 10. Суспільний сектор економіки як об’єкт державного
- •10.1. Суспільний спосіб виробництва
- •10.2. Народногосподарські комплекси виробництва
- •10.1. Суспільний спосіб виробництва
- •10.2. Народногосподарські комплекси виробництва
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 11. Соціальна політика
- •11.1. Сутність і мета соціальної політики
- •11.2. Основні завдання та проблеми соціальної політики
- •11.1. Сутність і мета соціальної політики
- •11.2. Основні завдання та проблеми соціальної політики
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •12.2. Механізм регулювання еколого-економічних процесів в економіці України
- •2.У межах екологічного моніторингу здійснюються:
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури
- •Опорний конспет лекцій Державне регулювання економіки
2.У межах екологічного моніторингу здійснюються:
- нагляд за якістю повітря, води, ґрунту;
- радіаційний моніторинг;
- нагляд за біологічними ресурсами і т. п.
3. Державна екологічна інспекція здійснює контроль за впровадженням законодавчих актів, що регулюють питання захисту довкілля, раціонального використання природних ресурсів та ядерної безпеки.
До обов'язків інспекції віднесено:
контроль за використанням землі, наземних і ґрунтових водних ресурсів;
- захист біологічних видів і морських екосистем;
контроль за дотриманням норм ядерної та радіаційної безпеки.
Одним із інструментів охорони навколишнього середовища є стандартизація й нормування.
Державні стандарти у сфері охорони навколишнього природного середовища є обов'язковими до виконання.
Вони містять:
поняття й терміни, режим використання та охорони природних ресурсів;
методи контролю за станом навколишнього природного середовища;
вимоги щодо запобігання шкідливому впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я людей;
інші питання, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів.
Регулювання охорони навколишнього природного середовища забезпечується системою екологічних нормативів, яка включає:
- нормативи екологічної безпеки (гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі, гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного, радіаційного та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище, гранично допустимий вміст шкідливих речовин у продуктах харчування);
- гранично допустимі норми викидів і скидів у навколишнє природне середовище забруднювальних хімічних речовин, рівні шкідливого впливу фізичних і біологічних факторів.
Екологічні нормативи розробляються й запроваджуються в дію Міністерством екології та природних ресурсів України, Міністерством охорони здоров'я України та іншими вповноваженими на це державними органами.
Найважливішим засобом розв'язання екологічних проблем є програмно-цільове планування, розроблення та реалізація екологічних ДЦП.
До засобів обліку природних ресурсів належать кадастри природних ресурсів — документи, які містять відомості про стан природних ресурсів. Державний земельний кадастр ведеться за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів.
Державному обліку підлягають об'єкти, які шкідливо впливають або можуть впливати на стан навколишнього природного середовища, види та кількість шкідливих речовин, які потрапляють у навколишнє природне середовище, види та розміри шкідливих фізичних впливів на нього.
До основних важелів державного регулювання відносять:
екологічне страхування;
підвищення норми амортизації основних природоохоронних виробничих фондів;
договори на комплексне природокористування;
оренду, передачу в постійне користування природоохоронних об'єктів та ін.
У перехідний до ринкової економіки період важливе значення мають економічні заходи для забезпечення охорони навколишнього природного середовища, які передбачають:
- взаємозв'язок усієї управлінської, науково-технічної та господарської діяльності підприємств, установ та організацій з раціональним використанням природних ресурсів та ефективною охороною природного середовища;
- визначення джерел фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища;
- установлення лімітів використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та захоронения (складування) відходів;
- установлення порядку оплати та нормативів і розмірів платежів за використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, захоронения (складування) відходів та інші види шкідливого впливу;
- надання підприємствам, установам та організаціям, а також громадянам податкових, кредитних та інших пільг за впровадження ними маловідходних енерго- і ресурсозберігаючих технологій та нетрадиційних видів енергії, здійснення інших ефективних заходів з охорони навколишнього природного середовища;
- відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок державного бюджету України, бюджету АР Крим, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.
Основним джерелом надходжень до бюджетів є плата за використання природних ресурсів.
Плата за спеціальне використання природних ресурсів установлюється на основі нормативів плати і лімітів використання ресурсів. Нормативи плати за використання природних ресурсів визначаються з урахуванням їх поширення, якості, можливості відтворення, доступності, комплексності, продуктивності, місцезнаходження, можливості переробки та утилізації відходів та інших факторів. Платежі за використання природних ресурсів у межах встановлених лімітів відносять на витрати виробництва, а за понадлімітне використання та псування їхньої якості стягують з прибутку, що залишається в розпорядженні II підприємств (установ, організації) чи громадян.
Плата за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі лімітів викидів і скидів забруднених речовин у навколишнє природне середовище, захоронения (складування) відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного та іншого виробництв.
Ліміти викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище встановлюються:
- у разі, коли це призводить до забруднення природних ресурсів державного значення — Міністерством охорони навколишнього природного середовища України;
- у всіх інших випадках — у порядку, що встановлюється обласними, міськими Радами народних депутатів за поданням органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.
Порядок установлення нормативів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.
Платежі за погіршання характеристик природних ресурсів (зниження родючості ґрунту, продуктивності лісів, продуктивності водойм) у результаті володіння і користування ними встановлюються також на основі відповідних нормативів.
Платежі за використання природних ресурсів надходять до державного та місцевих бюджетів і спрямовуються на виконання робіт з відтворення цих ресурсів, підтримання їх у належному стані.
Платежі за забруднення навколишнього природного середовища надходять до місцевих, обласних і державного фонду охорони навколишнього природного середовища у співвідношенні: 70, 20 і 10 %.
Розподіл коштів за використання природних ресурсів, що надходять до державного бюджету України, здійснює Верховна Рада України.
Для фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища утворюються державний та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.
Вони формуються за рахунок:
- платежів за забруднення навколишнього природного середовища;
- грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища, санітарних норм і правил і за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, чи понадлімітне використання природних ресурсів;
цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій і громадян;
- находжень від реалізації конфіскованого відповідно до законодавства майна, яке було предметом екологічного правопорушення.
Розподіл платежів, що надходять до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, здійснюється відповідно обласними, міськими Радами народних депутатів та за поданням органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.
Республіканський фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок:
- відрахувань з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, розмір яких визначається Верховною Радою України;
- добровільних внесків підприємств, організацій, установ, окремих громадян та інших надходжень.
Стимулювання в системі охорони навколишнього природного середовища здійснюється:
- наданням пільг в оподаткуванні підприємствам, установам, організаціям і громадянам у разі реалізації ними заходів з раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища: переходу на маловідходні та безвідходні ресурсо- і енергозберігаючі технології, впровадження очисного обладнання та устаткування для утилізації забруднюючих речовин і переробки відходів, а також приладів контролю за станом навколишнього природного середовища та джерелами викидів і скидів забруднюючих речовин;
- наданням на пільгових умовах короткострокових і довгострокових позичок для реалізації заходів із забезпечення раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища;
- установленням підвищених норм амортизації основних виробничих природоохоронних фондів;
- звільненням від оподаткування фондів охорони навколишнього природного середовища;
- передачею частини коштів позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища на договірних умовах підприємствам, установам, організаціям і громадянам на здійснення заходів для гарантованого зниження викидів і скидів забруднюючих речовин;
- зменшення шкідливих фізичних, хімічних та біологічних впливів на стан навколишнього природного середовища;
- розвиток екологічно безпечних технологій та виробництв.