Запитання і завдання для самоконтролю

1. Які основні напрямки впливу держави на механізм ціноутворення?

2. Охарактеризуйте методи державного регулювання цін..

3. Які основні завдання держави стосовно ціноутворення в Україні?

4. Що таке державний сектор економіки, його показники?

5. Охарактеризуйте механізм антиінфляційної політики.

6. Назвіть основні форми державного регулювання цін.

Тема 9. Регіональна економічна політика

9.1. Регіональна політика Української держави

9.2. Прогнозування та планування комплексного розвитку регіонів

Ключові поняття

Регіональна політика держави. Об'єкти та суб'єкти державної регіональної політики. Принципи державної регіональної політики. Цілі державної регіональної політики. Механізм державного регулювання розвитку регіонів. Місцеве самоврядування. Повноваження місцевих органів влади. Територіальні громади. Децентралізація унітарного державного устрою. Місцеві бюджети. Державна регіональна бюджетно-фінансова політика. Регіональна соціальна політика. регіонів. Державні регіональні програми.

9.1. Регіональна політика Української держави

Регіон — цілісна територіальна частина господарства країни, що характеризується комплексом притаманних їй ознак: структурою виробництва, розвиненими внутрішніми зв'язками, концентрацією населення, певною виробничою та соціальною інфраструктурою, місцевими органами територіального управління.

Регіональна політика держави — це:

- сфера діяльності держави щодо управління політичним, економічним та соціальним розвитком окремих територій країни виходячи із загальнодержавних інтересів;

- соціально-економічна політика окремих регіонів, спрямована на реалізацію певних цілей і завдань, виходячи із внутрішніх потреб і наявних ресурсів.

Оптимальне поєднання цих двох аспектів забезпечує раціональну регіональну соціально-економічну політику держави.

Державна регіональна економічна політика:

1. Органічна частина загальної соціально-економічної політики держави, що синтезує регіональні аспекти.

2. Сукупність органічно-правових та економічних заходів, спрямованих на:

а) стимулювання ефективного розвитку продуктивних сил регіонів;

б) раціональне використання ресурсного потенціалу регіонів з метою підвищення життєвого рівня населення та охорони навколишнього середовища;

в) вдосконалення територіальної організації суспільства.

Об’єкти державної регіональної економічної політики – системи територіальних утворень, у межах яких здійснюється державне управління та місцеве самоврядування:

- адміністративно-територіальні одиниці регіону;

- галузі господарського комплексу території;

- соціальна інфраструктура;

- природне середовище;

- трудові ресурси тощо.

Суб’єкти державної регіональної політики в Україні:

- центральні органи державної виконавчої влади;

- місцеві ради народних депутатів;

- місцеве самоврядування, представницькі громадські товариства, спілки регіонів, територіальна громада.

Територіальна громада — низова економічно і фінансово самодостатня адміністративна територіальна одиниця.

Місцеве самоврядування — гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів чи посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах чинного законодавства України.

Система місцевого самоврядування складається з:

1) територіальної громади;

2) сільської, селищної, міської ради;

3) сільського, селищного, міського голови;

4) виконавчих органів сільської, селищної і міської ради;

5) районних та обласних рад, що представляють спільні інтереси територіальних громад;

6) органів самоорганізації населення.

.

Особливості формування регіональної політики в Україні:

- брак досвіду щодо здійснення власної регіональної політики;

- незавершеність процесів формування дієздатних центральних органів державної влади, правового оформлення держави;

- гостра економічна криза;

- відмова від старої моделі стосунків між центральною та місцевою владою.

Вимоги до управління регіонами у межах унітарної моделі, яка діє в Україні:

- розширення повноважень місцевої влади;

- повне врахування регіонами загальнодержавних інтересів.

Напрямки децентралізації унітарного державного устрою в Україні:

- посилення ролі регіонів у політичному управлінні країною;

- розмежування повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади стосовно виконання функцій державного регулювання економічного розвитку;

- фінансова децентралізація (чітке розмежування компетенції і повноважень центральних, регіональних та місцевих органів влади у сфері фінансування).