Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте систему пенсійного забезпечення в Україні.

2. Які джерела коштів використовуються для фінансування пенсійних програм?

3. Який порядок фінансування закладів і установ соціального забезпечення?

4. Як здійснюється планування видатків бюджетів на соціальний захист та соціальне забезпечення?

5. Нагадайте порядок планування видатків на утримання будинків-інтернатів для інвалідів та громадян похилого віку?

Тестові завдання

1. З якого бюджету фінансуються програми і заходи із соціального захисту інвалідів, у тому числі програми і заходи Фонду України соціального захисту інвалідів:

а) із Державного бюджету;

б) з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення;

в) з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського АРК і міст обласного значення.

2. З якого бюджету фінансуються дитячі будинки-інтернати:

а) з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення;

б) з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського АРК і міст обласного значення;

в) з бюджету АРК та обласних бюджетів.

3. З якого бюджету фінансуються будинки-інтернати для престарілих і інвалідів:

а) із Державного бюджету;

б) з бюджету АРК та обласних бюджетів;

в) з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського АРК і міст обласного значення.

4. З якого бюджету фінансуються будинки-інтернати для дітей-інвалідів:

а) з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення;

б) з бюджету АРК та обласних бюджетів;

в) з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського АРК і міст обласного значення.

5. З якого бюджету фінансується навчання та трудове влаштування інвалідів:

а) з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення;

б) з бюджету АРК та обласних бюджетів;

в) із Державного бюджету.

Бібліографічний список до самостійної роботи [1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 22, 23, 25, 26, 27, 33, 37]

Тема 3	Фінансове планування в установах освіти
Мета заняття	Засвоєння, закріплення і систематизація знань про фінансове планування в установах освіти

План вивчення теми

1. Склад видатків бюджету на освіту. Бюджетні заклади освіти, особливості організації їх діяльності.Оперативно-сітьові показники діяльності шкіл, порядок їх визначення.

2. Особливості кошторисного планування шкіл-інтернатів.

3. Кошторисне планування закладів професійно-технічної освіти.

4. Планування видатків на утримання вищих навчальних закладів

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При вивченні першого питання слід з’ясувати склад видатків бюджету на освіту, який наведено нижче.

Видатки на освіту здійснюються за такими групами закладів і заходів:

1. Дошкільна освіта:

• дошкільні заклади освіти.

2. Загальна середня освіта:

• загальноосвітні школи (в т.ч. школа – дитячий садок, інтернат при школі), спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії, колегіуми;

• вечірні змінні школи.

3. Заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації:

• загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні школи-інтернати санаторного типу;

• загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків;

• дитячі будинки (в тому числі сімейного типу, прийомні сім’ї);

• спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, школи та інші заклади освіти для дітей з вадами у фізичному чи розумовому розвитку;

• загальноосвітні школи соціальної реабілітації;

• допомога на дітей, які перебувають під опікою, піклуванням.

4. Позашкільна освіта:

• позашкільні заклади освіти, заходи із позашкільної роботи з дітьми.

5. Професійно-технічна освіта:

• професійно-технічні заклади освіти;

• професійно-технічні училища соціальної реабілітації.

6. Вища освіта:

• вищі заклади освіти І та II рівнів акредитації;

• вищі заклади освіти III та IV рівнів акредитації.

7. Післядипломна освіта:

• заклади післядипломної освіти III – IV рівнів акредитації (академії, інститути, центри підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення);

• інші заклади і заходи в галузі післядипломної освіти.

8. Інші заклади та заходи в галузі освіти:

• придбання підручників;

• методична робота, інші заходи з народної освіти;

• служба технічного нагляду за будівництвом і капітальним ремонтом;

• централізовані бухгалтерії;

• групи з централізованого господарського обслуговування;

• інші заклади освіти.

Фінансування установ, закладів та заходів освіти здійснюється на нормативній основі за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів, галузей економіки, підприємницьких структур, а також додаткових джерел фінансування.

Далі слід розглянути порядок розрахунку основних показників, які використовуються при плануванні поточних видатків загальноекономічних шкіл, порядок їх визначення та застосування.

Розмір витрат на утримання шкіл визначається кошторисом доходів і видатків. Вихідною базою для визначення розміру асигнувань за основними статтями кошторису школи є кількість учнів і класів, їх відображають у кошторисі на дві дати: на 1 січня і 1 вересня планового року. Кількість учнів і класів на 1 січня беруть за фактичним станом на останню звітну дату. Кількість учнів на 1 вересня планового року визначають відповідно до плану прийому і випуску учнів, а кількість дітей, що підуть до школи в наступному навчальному році, – за даними спеціального обліку, який веде школа.

Кількість учнів на 1 вересня планового року розраховують по І – IV і V – XI класах відповідно до кількості учнів, яких планується прийняти, та наповнення класів, а по інших класах – на основі плану переходу учнів з класу до класу. Граничне наповнення для І – IX класів становить 30, для X – XI – 25 осіб.

Наприклад, у школі на 1 січня планового року є 21 клас, де навчається 805 учнів. За даними вивчення кількості дітей дошкільного віку, у новому навчальному році до першого класу підуть 80 осіб. Разом з тим 35 учнів після закінчення IX класу вступлять до інших навчальних закладів (професійно-технічних училищ, коледжів і т. ін.) З XI класу буде випущено 35 учнів. З урахуванням цього на 1 вересня в школі навчатимуться 815 осіб (прийнято 80 і випущено 70 учнів), а кількість класів залишається незмінною (2 прийнято, 2 випущено). Розрахунок цих показників додають до кошторису.

Клас	На 1 січня		На 1 вересня
	Класів (груп)	Учнів	Класів (груп)	Учнів
І	2	80	2	80
II	3	120	2	80
III	3	118	3	120
IV	3	115	3	118
Разом по 1 ­ IV	11	433	10	398
V	2	76	3	115
VI	2	76	2	76
VII	2	75	2	76
VIII	2	74	2	75
IX	1	36	1	39
Разом по V ­ IX	9	307	10	383
X	1	35	1	36
XI	1	36	1	35
Разом по X ­ XI	2	71	2	71
Всього по школі	22	811	22	752

Після складання кошторису розраховують кількість педагогічних ставок по школі за трьома показниками: кількості класів, кількості годин навчальних занять, норми навчального навантаження учителів на тиждень.

Передбачається така кількість обов’язкових навчальних годин на тиждень: для І – IV класів – 24; для V – IX – 36; для X – XI – 32. Для окремих класів кількість оплачуваних годин занять на тиждень може бути більшою, ніж передбачено навчальним планом. Так, учителям І – IV класів, які не можуть проводити уроки фізичного виховання і співу за станом здоров’я та з інших причин, виплачується повна місячна ставка за умови довантаження їх іншою навчально-виховною роботою.

При визначенні кількості оплачуваних годин на тиждень для V – XI класів слід брати до уваги, що на заняттях з трудового виховання та іноземної мови клас може бути поділений на дві групи, якщо в ньому більше ніж 25 учнів.

Є й інші умови збільшення кількості навчальних годин на тиждень. У підсумку додаткова кількість годин може становити для І – IV класів – 3, для V – XI – 6 годин.

Загальну кількість годин для кожного класу беруть при складанні директором школи тарифікаційного списку за станом на 1 вересня кожного року. За даними про кількість класів і навчальних годин на тиждень для кожного класу, а також за нормою навчального навантаження учителя визначають кількість педагогічних ставок для груп класів: І – IV, V – IX, X – XI і на один клас. Норма навчального навантаження учителя на тиждень становить 18 годин.

До категорії «Оплата праці працівників бюджетних установ» включають заробітну плату учителів, оплату за перевірку зошитів, заробітну плату навчально-виховного і адміністративно-обслуговуючого персоналу, додаткові види оплати та інші види заробітної плати. Заробітна плата становить приблизно 70 відсотків загальних витрат на утримання школи. Рівень заробітної плати учителів залежить від освіти, категорії і тарифного розряду.

Посада	Тарифний розряд
Вчителі всіх спеціальностей, викладачі, вихователі, логопеди, методисти, педагоги-організатори, концертмейстери, соціальні педагоги, психологи з вищою освітою
спеціаліст вищої категорії	12
спеціаліст 1 категорії	11
спеціаліст II категорії	10
спеціаліст без категорії	8-9

Для кожного тарифного розряду є тарифний коефіцієнт множенням якого на мінімальну заробітну плату (оклад 1 тарифного розряду) визначають ставку заробітної плати. Аналогічно визначають заробітну плату інших працівників.

Конкретну величину заробітної плати педагогічного працівника розраховують, виходячи із ставки заробітної плати і фактичного обсягу педагогічної роботи, доплат і надбавок.

Навчальне навантаження між учителями, викладачами та іншими педагогічними працівниками розподіляє керівник установи залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності відповідних педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склалися в школі. Обсяг навчальної та іншої педагогічної роботи для вчителя за основним місцем роботи граничними розмірами не обмежується.

Ставку заробітної плати кожного учителя визначають за тарифікаційним списком. На його основі розраховують середню ставку заробітної плати для груп класів. Для цього місячний фонд заробітної плати за години навантаження учителів для кожної групи класів, зазначеної в тарифікаційному списку, ділять на відповідну кількість педагогічних ставок.

Фонд заробітної плати адміністративно-господарського і навчально-допоміжного персоналу розраховують, виходячи з типових штатів, що затверджуються в установленому порядку, та посадових окладів.

За категорією «Оплата праці працівників бюджетних установ» обчислюють додаткові види оплати і надбавки: за перевірку зошитів, класне керівництво, завідування кабінетами, навчально-дослідними ділянками, виконання обов’язків майстра навчальних майстерень, за бібліотечну роботу, ведення діловодства і бухгалтерського обліку, вчений ступінь, звання «Заслужений учитель», «Учитель-методист» тощо.

Категорія «Нарахування на заробітну плату» включає відрахування бюджетних установ, нараховані на оплату праці у вигляді Єдиного соціального внеску (ЄСВ) в розмірі 36,3%.

До категорії «Придбання предметів і матеріалів» відносять закупівлю матеріалів, канцелярського приладдя, предметів для поточних господарських потреб та потреб, безпосередньо пов’язаних з діяльністю школи, устаткування з терміном служби до 1 року, довідкової офіційної періодичної літератури.

Видатки на канцелярське приладдя, придбання класних журналів, бланків свідоцтв, медалей, грамот, придбання або передплата періодичних, довідкових, інформаційних видань (крім придбання книг для бібліотечних фондів) розраховуються прямим розрахунком з розшифруванням витрат на конкретний клас або виходячи з фактичних витрат на одного учня, що склалися у школі за минулий звітний період.

Видатки на придбання матеріалів та інвентарю для господарських цілей: щіток, мастики, миючих засобів тощо, як правило, зберігаються на рівні який фактично склався за минулі роки.

До складу навчальних витрат відносяться витрати на придбання сировини і матеріалів що використовуються в навчальному процесі, придбання і тиражування методичних матеріалів, витрати на реактиви, хімікати, спеціальний посуд, витрати на виготовлення карт, схем, макетів, що носять тимчасовий характер, наприклад, для організації виставок. Ці види витрат розраховуються за нормами на один клас, затвердженими у встановленому порядку.

Витрати на харчування учнів в школах передбачаються для учнів подовженого дня, всіх учнів 1 – 4 класів, учнів з малозабезпечених сімей та учнів пільгової категорії. Ці витрати визначаються за встановленими грошовими нормами на одного учня, залежно від середньорічної кількості учнів, та кількості днів харчування, які розраховуються на основі фактичних даних за минулі роки.

Витрати на придбання книг, періодичних видань для бібліотечних фондів розраховуються, виходячи із затверджених норм на один клас.

Витрати на придбання м’якого інвентарю, спецодягу розраховуються відповідно до чинних норм, враховуючи при цьому наявність інвентарю згідно з переліком Міністерства освіти і науки, а також можливість його придбання за рахунок позабюджетних коштів.

Категорія «Видатки на відрядження» включає видатки на оплату проїзду, добових, квартирних під час службових відряджень, відряджень на курси в навчальні заклади на сесії, семінари, наради, конференції, їхній розмір визначається виходячи із фактичних даних, що складалися в минулі роки з урахуванням необхідності жорсткої економії бюджетних коштів.

Категорія видатків «Оплата послуг з утримання бюджетних установ» включає послуги зв’язку, поліграфічні послуги, поточний ремонт будівель, приміщень шкіл, устаткування та інвентарю, що перебуває на балансі, оплати інших поточних ви датків, включаючи видатки на утримання в чистоті будівель, дворів, дезінфекцію, технічне обслуговуванні устаткування. Вартість цих витрат обчислюється прямий розрахунком на основі чинних тарифів, порядку розрахунку за окремі види послуг. В окремих випадках, коли прямий розрахунок зазначених витрат неможливий, вони визначаються, виходячи із середніх фактичних витрат на одного учня, що склалися в школі за минулий звітний період.

До категорії видатків «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв» належать платежі з оплати школами комунальних послуг та енергоносіїв, включаючи оплату теплопостачання, водопостачання, водовідведення, електроенергії, природного газу, оплати інших видів енергії (вугілля, дров, мазуту та ін.), а також оплати інших комунальних послуг (наприклад, ліфт, вивіз сміття, дезінфекція, дератизація тощо). Розмір цих видатків обчислюється прямим розрахунком, виходячи із зовнішньої кубатури приміщень шкіл, площі будівель, встановлених норм витрат, чинних цін та тарифів, порядку розрахунку за електроенергію, газ, воду, паливо. Вартість інших комунальних послуг визначають виходячи із середніх витрат, які склалися за минулі роки на одного учня.

До капітальних видатків на утримання шкіл відноситься придбання транспортних засобів, приладів, верстатів, а також столів, стільців, інших канцелярських меблів, спеціальних меблів для бібліотек, комп'ютерної та розмножувальної техніки, устаткування для їдалень, буфетів та ін. Розмір цих витрат визначає вища організація за кошторисом школи в межах асигнувань, передбачених бюджетом для цієї мети. При цьому враховують наявність інвентарю згідно з переліком Міністерства освіти і науки та можливість придбання його за рахунок позабюджетних коштів.

Важливим етапом планування витрат на загальноосвітні школи є зведене планування в масштабах району, міста тощо. Фонд заробітної плати учителів при зведеному плануванні розраховують, виходячи із середньорічної кількості класів, педагогічних ставок на один клас і середньої ставки заробітної плати, обчисленої за зведеними даними тарифікаційних списків. Витрати на заробітну плату адміністративно-обслуговуючого і навчально-допоміжного персоналу визначають на основі кількості зазначених груп персоналу і середнього розміру ставки заробітної плати.

При зведеному плануванні розмір господарських і канцелярських витрат визначають, виходячи із середньої суми витрат на клас і середньорічної кількості класів, а навчальні витрати – з установлених норм на один клас окремо за групами класів.

При вивченні другого та третього питання слід відзначити, що школа-інтернат – це навчально-виховний заклад, який надає допомогу у навчанні і вихованні дітей сім’ям, які не мають для цього належних умов. Ці заклади сприяють реалізації потреб суспільства і держави у загальній середній освіті відповідно до інтересів, здібностей та нахилів особистостей.

Згідно із бюджетною класифікацією виділяються такі типи шкіл-інтернатів:

• загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні санаторні школи-інтернати;

• загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків;

• дитячі будинки;

• спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, школи та інші заклади освіти для дітей з вадами у фізичному чи розумовому розвитку;

• загальноосвітні школи соціальної реабілітації.

Фінансово-господарська діяльність загальноосвітньої школи-інтернату здійснюється на основі єдиного кошторису доходів і видатків. Доходи і витрати за більшістю статей кошторису школи-інтернату плануються так само, як і в загальноосвітній школі, але є і деякі особливості. Так, при плануванні заробітної плати додатково передбачається штат вихователів з розрахунку дві одиниці на кожну групу вихованців І-х класів та одна одиниця на групу вихованців X – XI класів. Ставка заробітної плати вихователя встановлена за 5 годин роботи на день.

У штаті адміністративно-господарського і навчально-допоміжного персоналу додатково передбачаються посади лікаря, медсестри, працівників кухні та інші залежно від кількості учнів у школі-інтернаті.

Видатки на харчування розраховують, виходячи з установлених норм харчування одного учня, кількості днів харчування на рік та кількості учнів, що проживають в інтернаті. Навчальні видатки визначають за нормами на одного вихованця на рік.

При вивченні другого питання слід мати на увазі, що на відміну від загальноосвітніх шкіл, у школах-інтернатах значні видатки передбачаються на придбання м’якого інвентарю та устаткування. Ці видатки розраховуються за нормами на одного вихованця, які диференціюються за роками перебування вихованців у школах-інтернатах. По закінченні загальноосвітньої школи-інтернату вихованцям видається безплатно комплект літнього одягу і взуття, яке було в користуванні під час навчання в школі-інтернаті, а за бажанням батьків та осіб, які їх замінюють, із урахуванням матеріального стану сім’ї може безплатно видаватися також комплект зимового одягу і взуття, що було в їхньому користуванні під час навчання.

За утримання дітей у загальноосвітніх школах-інтернатах батьки вносять плату, розмір якої залежить від їхнього доходу та кількості дітей у сім’ї. Плата надходить до того бюджету, за рахунок якого фінансується школа-інтернат. За рахунок плати батьків покривається незначна частина витрат на утримання дітей. Місцеві державні адміністрації можуть звільняти батьків від плати за навчання дітей залежно від матеріальних умов сім’ї.

Плата за утримання дітей у санаторній школі-інтернаті з батьків не береться. Діти, що не мають батьків, утримуються в школі-інтернаті на повному державному забезпеченні. Знижується плата батьків за утримання вихованців, які проживають у сім’ях, але одержують харчування й одяг.

При вивченні третього питання слід відзначити, що професійно-технічний навчальний заклад – це заклад освіти, що забезпечує реалізацію прав громадян на професійно-технічну освіту, оволодіння робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їхніх інтересів, здібностей, стану здоров’я.

Фінансування професійно-технічних навчальних закладів у межах обсягів державного замовлення здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Професійно-технічні навчальні заклади недержавної форми власності утримуються за рахунок коштів відповідних замовників.

Чисельність навчальних груп у професійно-технічних навчальних закладах для теоретичного навчання становить 25 – 30 учнів, для виробничого навчання – 12 – 15 учнів.

Кількість годин викладацької роботи на групу приймається, виходячи із встановлених навчальним планом годин обов'язкових занять. У професійно-технічних закладах, де навчання здійснюється за кількома спеціальностями, розрахунок кількості годин занять складається окремо за кожною спеціальністю. Фонд заробітної плати визначається, виходячи із середнього числа педагогічних годин на групу, середньорічної кількості груп і розміру оплати за педагогічну навчальну годину.

У кошторисі доходів та видатків передбачаються витрати на харчування, обмундирування учнів, а також на виплату стипендій. Витрати па харчування розраховуються за кількістю учнів, які отримують його, денною нормою витрат на харчування та кількістю днів харчування на рік. Витрати на обмундирування визначають за встановленими нормами на одного учня.

За іншими статтями кошторису видатки розраховують так само, як і по інших бюджетних установах.

При вивченні четвертого питання необхідно звернути увагу на те, що для планування видатків на утримання вищого навчального закладу III – IV рівнів акредитації розраховують контингент студентів, аспірантів за формами навчання. Ці показники обчислюють як середньорічні. Виходячи з розрахованих середньорічних контингентів, визначають чисельність професорсько-викладацького складу за нормами студентів та аспірантів різних форм навчання на одного викладача.

Фонд заробітної плати по вищих навчальних закладах планується за групами персоналу: професорсько-викладацького складу, навчально-допоміжного, адміністративно-допоміжного, адміністративно-господарського та іншого персоналу. Фонд заробітної плати професорсько-викладацького складу розраховують, виходячи із кількості посад і середньої ставки заробітної плати. Ставки заробітної плати залежать від посад, вченого звання (професор, доцент), вченого ступеня (доктор, кандидат наук) і стажу педагогічної роботи. Фонд заробітної плати інших груп персоналу визначають згідно з типовими штатами і затвердженими посадовими окладами.

Значну частку у витратах вищих навчальних закладів становлять стипендії. Стипендії – це грошове забезпечення, що регулярно надається особам, які навчаються па денних відділеннях за рахунок бюджетних коштів, а також особам, які проходять підготовку в аспірантурі та докторантурі. Стипендія призначається студентам, які мають середній бал успішності 4 і вище, за особливі успіхи у навчанні та науково-технічній творчості; можуть встановлюватися персональні стипендії у межах стипендіального фонду.

Стипендії студентам виплачуються в межах доведених лімітів стипендіального фонду. В межах доведених лімітів навчальні заклади вирішують питання призначення стипендій, забезпечуючи їх виплату насамперед студентам з числа дітей-сиріт, дітей, що залишилися без опіки батьків, та з малозабезпечених сімей.

За іншими статтями кошторису вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації видатки планують так само, як і по інших бюджетних установах.

Основними виробничими показниками вищих навчальних закладів освіти І та II рівнів акредитації є число студентів і груп різних форм навчання. Ці показники розраховують як середньорічні.

Найбільшими є видатки па заробітну плату, що включають заробітну плату педагогічного, навчально-допоміжного, адміністративно-господарського та іншого персоналу. Основою для планування фонду заробітної плати викладачів є кількість груп навчальною закладу, кількість оплачуваних годин на одну групу та середня вартість педагогічної навчальної години.

Кількість груп визначають, виходячи з кількості учнів і норми наповнення груп, яка для денної форми навчання становить 20 – 30, а заочних відділень – 15 – 20 чоловік. Кількість оплачуваних навчальних годин на одну групу розраховують за навчальним планом. Вартість однієї години обчислюється, виходячи з норми викладацької роботи 720 годин на рік і ставки заробітної плати. Остання залежить від освіти та кваліфікації, її розмір визначають за тарифікаційним списком.

Крім тою, до фонду заробітної плати включають доплату за перевірку письмових робіт, керівництво предметними комісіями, завідування лабораторіями та кабінетами. Інші види видатків плануються так само, як і в навчальних закладах III – IV рівнів акредитації.

При вивченні другого – четвертого питання необхідно звернути увагу на те, що посадові оклади керівним та педагогічним працівникам гімназій, ліцеїв, колегіумів, коледжів, гімназій-інтернатів, ліцеїв-інтернатів, колегіумів-інтернатів, вищих професійно-технічних навчальних закладів, вищих художніх професійно-технічних училищ підвищуються на 10 відсотків.

Керівним працівникам, діяльність яких безпосередньо пов’язана з навчально-виховним процесом, педагогічним працівникам, помічникам вихователів шкіл-інтернатів і інтернатів загального типу, інтернатів – ліцеїв, інтернатів-гімназій, інтернатів-колегіумів, училищ фізичної культури – підвищуються на 10 відсотків.

Педагогічним працівникам та помічникам вихователів у дитячих будинках, дитячих будинках-інтернатах, школах-інтернатів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, будинках дитини (класах, групах) з контингентом дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку чи тривалого лікування; у протитуберкульозних установах, закладах відділення для дітей хворих н активні форми туберкульозу – підвищуються на 30 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Посадові оклади керівних працівників, діяльність яких безпосередньо пов’язана з навчально-виховним процесом, підвищуються:

• у загальноосвітніх навчальних закладах для дітей і підлітків, які потребують тривалого лікування або особливих умов виховання, у приймальниках-розподільниках для неповнолітніх, у загальноосвітніх навчальних закладах при виховних колоніях та при виправних установах, спеціальних професійно-технічних навчальних закладах, професійно-технічних навчальних закладах при виховних та виправних установах, у дитячих будинках, дитячих будинках – інтернатів, школах-інтернатах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. У дошкільних навчальних закладах для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку чи тривалого лікування, – на 20 відсотків;

• у дитячих будинках, дитячих будинках – інтернатах, школах-інтернатах для дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування, з контингентом дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку чи тривалого лікування. – на 30 відсотків.

Керівним працівникам, діяльність яких безпосередньо пов'язана з навчально – виховним процесом, педагогічним працівникам та помічникам вихователів загальноосвітніх, вищих I–II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладів (або за наявності в них груп) для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, посадові оклади (ставки заробітної плати) підвищуються на 25 відсотків.