- •Удк 316.1
- •Соціологія у (пост)сучасності зміст
- •Хі Міжнародна конференція студентів та аспірантів «Соціологія в (пост)сучасності»
- •Запрошуємо до співробітництва! Оргкомітет вітає учасників хi Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів «Соціологія у (пост)сучасності»!
- •Korostii Denys
- •Respondent-Driven Sampling in Social Work
- •Social attitudes of Belarusian youth regarding donation of blood and blood components
- •Intergenerational Mobility of Value Orientations in Ukrainian Society
- •Факторы внутриуниверситетской академической мобильности студентов
- •«Виртуальное» как системообразующий концепт национальной идентичности
- •Молодежь и молодежная политика в современной России
- •Феномен информационного терроризма: социологическая перспектива
- •Краудсорсинг – новая модель маркетинговых коммуникаций
- •Качество человеческого капитала как индикатор эффективности российской социальной политики
- •Национальные образы мира в современной рекламе
- •Практики (само)включения молодежи в пространство науки: латурианский взгляд
- •Снижение интереса украинской молодежи к чтению книг: социальная проблема или нормальное явление?
- •Диагностика качества высшего образования: синергетический подход
- •Национальная идентичность как продукт структурирования мультикультурализма
- •Профессиональная адаптация молодых специалистов в условиях современной украинской экономики
- •Освіта та ринок праці в умовах трансформації українського суспільства
- •Факторы актуализации исследования риска в современной социологии: теоретические основания и социальные проявления
- •Жизнь и адаптация студентов-первокурсников в вуЗах
- •Анализ разговора в концепциях г. Гарфинкеля и и. Гофмана
- •Абитуриент на рынке высшего образования: украинская специфика
- •Роль коммерческой рекламы в формировании потребительского поведения различных социальных групп украинского общества
- •Підходи до вивчення сучасного вуличного мистецтва як соціокультурного феномену
- •Репрезентація особистісних диспозицій молодих подружніх пар соціальною мережею «Вконтакте»
- •Смерть и бессмертие Харьковского приборостроительного завода имени т.Г. Шевченко
- •Причини нетривалості молодіжних шлюбів
- •Професійна девіантність митця
- •Эмпирический анализ социализации современных российских школьников в условиях распространения сети Интернет
- •Использование кросс-культурного метода при изучении ценностных ориентаций студенчества
- •Корпоративна культура як вища форма культури організації
- •Флешмоб як соціальний феномен
- •Особенности онлайн-игровой аддикции
- •Актуальность культурсоциологии Макса Вебера в контексте развития постнеклассической науки
- •Ультраправі рухи в Україні у контексті трансформаційних процесів
- •Коррупция в постсоветской России: возможное средство модернизации?
- •Активизация потенциала добровольчества как ресурса развития общества
- •Типология уровня доверия политическим институтам граждан Украины и Польши
- •Социологическое осмысление феномена толерантности
- •Игровой компонент в деятельности человека: становление социологии игры
- •Роль ретрадиціоналізаціі в процесі політичної трансформації (на прикладі України)
- •Дослідження ставлення молоді до військової служби
- •Роль молодежных субкультур в процессе социализации
- •Легкобит Ірина Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- •Соціологія соціології як «новітній» напрям в соціологічній науці
- •Высшее образование в «обществе знания»
- •Жизненные ценности слушателей курсов пожарной безопасности как представителей современной молодежи России
- •Матягіна Ольга
- •Публічна сфера в Україні: особливості функціонування та перспективи розвитку
- •Социальная работа с молодежью по подготовке к семейной жизни
- •Ценностные ориентации и компетенции как факторы адаптивности работника
- •Лобізм в умовах трансформаційних процесів
- •Професійна ідентичність особистості
- •Нурматова Юлия Национальный исследовательский университет Белгородский государственный университет
- •Молодёжный суицид как проблема современного общества
- •Публичная социология в Украине – реализация миссии социологии
- •Теоретичне підґрунтя вивчення соціалізації дітей у мультикультурних сім’ях
- •Знання, інтелектуальний капітал і бізнесова освіта
- •Порівняльний аналіз сприйняття хабарництва в Україні, Польщі та Естонії
- •Ринок праці в Україні: особливості сучасного стану
- •Результативность внутрикорпоративной социальной политики
- •Евро-2012 как карнавал в интерпретации м. Бахтина
- •Влияние ценности карьеризма на процесс инкорпорации культурного капитала
- •Ультраправі ідеї в субкультурі футбольних фанатів
- •Соціальне саботування як аутопоезіс
- •Достижение счастья как социальная и социологическая проблема
- •Потребление информации в современном мире как инструмент конструирования личности
- •Смысл жизни как основа жизнетворчества
- •Соціологія медицини в умовах сучасного технологічного розвитку
- •Сычевский Виктор Восточноукраинский национальный университет им. В.И. Даля
- •Референдум: применение социологических методов
- •Споживацька поведінка у рамках комунікативного підходу
- •Візуальна аналітика внутрішньосімейної комунікації
- •Дозвілля як компонента вільного часу студентства
- •Ритуальное пользование социальными сетями
- •Интернет как новая среда реализации потребительского поведения
- •Теневая экономика в экономико-социологическом измерении
- •Повседневность в социологических исследованиях
- •Таможенный союз: социологический аспект
- •Вивчення дитинства: соціологічний аспект
- •Корупція в правоохоронних органах як девіантне явище
- •Соціальна мобільність сільського населення Південного регіону України
- •Шаева Ольга Московский государственный лингвистический университет
- •Военная организация и национальная безопасность в мире постмодерна
- •Дигіталізація вищої освіти: шлях до «освіти 2.0»?
- •Шевелєва Оксана Запорізький національний університет
- •Українське поле літератури: автономія під загрозою?
- •Типы этнической идентичности цыганских субэтносов
- •Шевченко Дар’я Східноукраїнський національний університет імені в.Даля
- •Економічні аспекти української євроінтеграції
- •Образ России как врага в агитационных плакатах нацистской Германии и стран демократической Европы
- •Особливості соціальної диференціації за критеріями моди
- •Личностная типология студентов как условие содействия процессам развития студенческого самоуправления в вузе
- •Сучасна українська молодь: «за» і «проти» життя в Радянському Союзі
- •Социальная фотография: чудовищность проявления
Особливості соціальної диференціації за критеріями моди
В сучасному глобалізованому суспільстві саме мода стає дуже поширеним соціальним феноменом, який, і об’єднує, і роз’єднує людей, соціальні групи, великі спільноти тощо. Мода – це «глобальність глобальності», адже для неї немає ані кордонів, ані обмежень її об’єкту.
Очевидно, що мода – це не лише речі, які ми купуємо, її вплив відбивається на кожній сфері нашого життя. Ще А. Сміт в "Теорії моральності почуттів" (1759) відзначав моду не тільки на одяг і меблі, але й на моральність, музику, архітектуру і т.д., підкреслюючи особливе значення елітарних прошарків як об'єкта наслідування для іншого населення, що було пов'язане зі зростанням ролі буржуазії у сучасному йому суспільстві (раніше, при пануванні феодально-станового ладу, подібне наслідування було неможливе) [1].
Нерозривний зв'язок моди із поняттям престижу ще більше розширює можливості її впливу на життєдіяльність людини. ЗМІ транслюють інформацію щодо «престижних можливостей», наприклад, престижного відпочинку, престижної освіти, престижного магазину одягу, престижного автомобілю тощо. Престиж і, відповідно, можливість/неможливість слідувати за модою стає складовою соціальної диференціації. Під соціальною диференціацією нами розуміється «поняття, за допомогою якого в соціології позначається нерівномірний розподіл матеріальних благ, владних функцій і соціального престижу між індивідами й соціальними групами в сучасному суспільстві, обумовлене особливостями функціонування останнього» [2].
В процесі соціальної диференціації мода розглядається як особливий засіб розмежування, до якого вдається певна класова або іншого порядку спільнота, щоб відокремити себе від груп з нижчим статусом. Вона використовується також групами з більш низьким статусом для того, щоб оточуючі ідентифікували їх з групами, розташованими більш високо в суспільній ієрархії. Основним полюсом, навколо якого зосереджується соціальний символізм, є соціальні дистанції – це суспільні межі, що перешкоджають безпосереднім контактам між представниками різних соціальних груп. Соціальні дистанції можуть носити пряме фізичне (у такому разі вони виступають у вигляді відкритих просторових розмежувань і означають фізичне припинення контактів між групами) і символічне вираження.
Однією з форм символічного розмежування виступає статусне споживання, тобто привласнення кожним станом певних зовнішніх атрибутивних знаків. Мода також є однією з форм розмежування статусу. Прагнення керуватися / протиставити себе загальноприйнятим зразкам виступає мотиваційним організуючим початком проявів моди, її можна розцінювати як механізм, що вирішує конфлікт між соціальним конформізмом і індивідуальною свободою. Мода – зручний для індивіда спосіб виступати проти загальноприйнятих канонів, як пишуть Е. Басін і В. Краснов: «Не один на один, а з безліччю прихильників» [3]. Універсальність мови моди, однаково відповідної для вираження групової приналежності, ексцентричного індивідуалізму і соціального протесту, підштовхнула французьких інтелектуалів до опису «системи моди» як знакової системи. У книзі Ж. Бодрійара «Символічний обмін і смерть» читаємо: «В знаках моди немає більше ніякої внутрішньої детермінованості, і тому вони знаходять свободу безмежних підстановок і перестановок. У підсумку цієї небувалої емансипації вони по-своєму логічно підкоряються правилу шалено-неухильної повторюваності. Так, мова йде про моду, що регулює одяг, тіло, побутові речі, – всю сферу «легких» знаків» [4]. Мода забарвлюється в свідомості індивідів певним соціально-значущим змістом, що дає їй можливість закріпитися в якості систематичного феномена, існування якого підкріплюється відповідною необхідністю.
Розкол суспільства на класи став першим фактором, що змінив зовнішність моди. Панівний клас прагнув чітко позначити свою перевагу, а різностатусні групи, які утворилися всередині нього, прагнули провести чіткі межі між собою. Мода перетворилася на спосіб ілюзорного відмежування однієї спільності від іншої. «Мода, по суті, не справа смаку (адже вона може бути у вищій мірі супротивної смаком), – писав І. Кант, – а справа одного лише марнославства – (бажання) прийняти важливий вид - і суперництва, щоб в цьому перевершити один одного» [5].
Отже, можна з точністю сказати, що мода має безпосереднє відношення до соціальної стратифікації та диференціації суспільства, виступає її засобом або методом. Участь у моді позначає, демонструє й підсилює соціальну нерівність. Соціально-групові відмінності позначаються за допомогою прихильності певним модним стандартам, це позначення фіксує одночасно приналежність до одних груп і відмінність від інших.
Література: 1. Смит А. Теория нравственных чувств / Адам Смит – М. : Республіка (Серия: Библиотека этической мысли), 1997. – 352 с. 2. Словарь. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_new_philosophy/1131/ 3. Басин Е.Я. «Гордиев узел» моды. Мода: за и против / Е. Я. Басин, В. М. Краснов // Сборник научных работ под ред. Толстых В. И. – М., 1973. – 51 с. 4. Бодрияр Ж. Символический обмен и смерть – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: – URL: http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Bodr_Simv/ 5. Кант И. О вкусе, отвечающем моде. Антропология с прагматической точки зрения / Иммануил Кант – СПб. : Наука, 1999. – 358 с.
Шмурыгина Наталья
Приамурский государственный университет имени Шолом-Алейхема
(Россия, Биробиджан)