Kirienko_C_Logika_prakt_ta_samost

3.Деякі (а можливо, і всі) беркути — не ластівки.

1.21.Усі прямокутники — не еліпси.

2.Деякі прямокутники — квадрати.

3.Деякі (а можливо, і всі) квадрати — не еліпси.

1.31.Усі квадрати — прямокутники.

2.Усі прямокутники — не еліпси.

3.Усі еліпси — не квадрати.

Приклад

1.Усі самозакохані балакуни — нудні співрозмовники.

2. Деякі люди — самозакохані балакуни.

3.Деякі люди — нудні співрозмовники. Це міркування відповідає модусу АІІ 1.

Більшим терміном є предикат висновку (у нашому прикладі — слова “нудні співрозмовники”).

Меншим терміном є суб’єкт висновку (у нашому прикладі — слово

“люди”).

Середнім терміном є той термін, який входить лише у засновки й якого немає у висновку (у нашому прикладі — слова “самозакохані балакуни”).

Більшим засновком ПКС є той засновок, що містить більший термін, у нашому прикладі — перший.

Меншим засновком ПКС є той засновок, що містить менший термін, у нашому прикладі — другий.

2. Наведіть приклад конкретного міркування, яке б відповідало такому правильному модусу простого категоричного силогізму

(ПКС):

1.1ЕАЕ 1

1.2АОО2

1.3АЕО4

Приклад Модус ІАІЗ Третя фігура має таку структуру: М- Р

М- S

S-Р

90

Отже, структура модусу ІАІЗ матиме такий вигляд: Деякі М є Р

Всі М є S

Деякі S є Р

Підставимо в цю структуру замість символів конкретні значення: Деякі студенти є спортсменами.

Усі студенти є людьми Деякі люди є спортсменами

3. Наведіть приклад:

1.1Ентимеми

1.2Епіхейреми

1.3Сориту

1.4Полісилогізму

Приклад Епіхейремою може бути наступний умовивід: 1.Усі хто думають , - існують .

2. Усі ті, хто існують, - сподіваються 3.Я сподіваюся.

Якщо розкрити епійхерему в повний силогізм, то отримаємо таке міркування:

1.Усі, хто думають, - існують.

2. Я думаю.

3.Я існую.

4.Усі ті, хто існують, - сподіваються. 5. Я сподіваюсья.

4. Наведіть приклад конкретного міркування, яке б відповідало схемі:

1.1Простої деструктивної дилеми

1.2Складної конструктивної дилеми

1.3Складної деструктивної дилеми . Приклад Проста конструктивна дилема

1. А В

2 . А→С

3 . В→С

4. С

Наприклад:

1 . Сьогодні або субота, або неділя.

2 . Якщо сьогодні субота, то можна відпочити.

91

3. Якщо сьогодні неділя, то можна відпочити.

4. Сьогодні можна відпочити.

5. Наведіть приклад конкретного міркування, яке б відповідало схемі:

1.1Другої фігури (modus tollens )

1.2Третьої фігури (modus ponens )

1.3Четвертої фігури (modus tollens)

Приклад Перша фігура (modus ponens)

Схема першої фігури (modus ponens) така:

№ 1 (m. p.) 1) А→В

2) А

3) В

Маємо, наприклад, таке міркування:

1 . Якщо ФК “Динамо Київ” стане чемпіоном України, то гратиме у Лізі чемпіонів.

2 . ФК “Динамо Київ” став чемпіоном України. 3 . ФК “Динамо Київ” гратиме у Лізі чемпіонів.

Теми доповідей

1.Структура простого категоричного силогізму.

2.Фігури і модуси простого категоричного силогізму.

3.Скорочено-розподільні силогізми (ентимеми).

4.Розділово-категоричні умовиводи.

5.Розілово-умовні умовиводи.

6.Умовно-категоричні умовиводи.

Теми рефератів

1.Простий категоричний силогізм (ПКС).

2.Складні і складноскорочені силогізми (полісилогізми, сорити).

3.Характеристика розділових і умовних силогізмів.

92

Література

1.Арутюнов В.Х., Кирик Д.П.,Мішин В.М. Логіка: навч. посіб. для економістів. Вид.2- ге , допов. і перероб.- К.:КНЕУ, 2000.-С.66 – 105.

2.Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник.-5-е вид., стер.- К.: Т- во

„Знання”, КОО,2002.- С.115-140.

3.Ірина Хоменко. Логіка:- Підручник для вищих навчальних закладів.- К.: Абрис 2004.- С.142-150.

4.Конверський А.Є. Логіка: Підручник для студентів юридичних факультетів.- К.: Центр навчальної літератури, 2004.- С.242-266.

5.Мозгова Н.Г. Логіка: навч.посіб.- К.: Каравелла, 2006.- С.135-169.

6.Орендарчук Г.О. Основи логіки. Посібник для студентів вузів. – Тернопіль:СМТ „Астон”, 2001.- 155с.

7.Повторєва С.М. Логіка. Навчальний посібник.- Львів: Магнолія Плюс, 2006.- С.96-103.

8.Титов В.Д. Логіка: Харьків: Право, 2005 – С.122-138.

9.Тофтул М.Г.Логіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів.- К.: Видавничий центр „Академія”, 2002.- С.170-202.

Правила засновків

1.З двох заперечних засновків не можна зробити однозначного висновку.

2.З двох часткових засновків не можна зробити однозначного висновку.

3.Якщо один із засновків є частковим судженням, то й висновок, якщо він можливий, має бути частковим.

4.Якщо один із засновків є заперечним судженням, то й висновок, якщо він можливий, має бути заперечним.

5.Якщо обидва засновки ствердувальні судження, то висновок не може бути заперечним.

93

Правила фігур

Правило першої фігури:	Правило другої фігури:
1.Більший засновок має бути	1.Більший засновок має бути
загальним судженням.	загальним судженням.
2. Менший засновок має бути	2. Один із засновків має бути
стверджувальним судженням.	заперечним судженням.

Правило третьї фігури:	Правило четвертої фігури:
1.Менший засновок	1.Якщо більший засновок є стверд-
має бути стверджуваль-	жувальним судженням, то менший
ним судженням.	повинен бути загальним.
2. Висновок має бути	2.Якщо один із засновків є запереч-
частковим судженням.	ним судженням, то більший засновок
	повинен бути загальним.
	3.Якщо менший засновок є стверджуваль-
	ним судженням, то висновок повинен бу-
	ти частковим.

Правила термінів

1.Кожний простий категоричний силогізм повинен мати лише три терміни -

S, М і Р.

2.Середній термін (М) повинен бути обов'язково розподіленим принаймні в одному із засновків.

3.Термін, який не розподілений у засновку, не може бути розподіленим у висновку.

94

Опосередкавані силогістичні умовиводи

Дедуктивний умовивід, у якому з декількох категоричних суджень, що становлять засновок, виводиться наве категоричне судження (висновок),

називається опосередкованим категоричним умовиводом, або

силогізмом.

Якщо у силогізмі засновок складється лише з двох простих категоричних суджень, то він носить назву простого категоричного силогізму.

Терміни простого категоричног силогізму

Р (предикат) - більший термін

М –середній термін

S (субєкт) –менший термін

Фігури простого категоричного силогізму

Різновидність простого категоричного силогізму, що визначається позицією середнього терміну у ньому, називається фігурою силогізму

М – Р	Р – М	М – Р	Р – М
S – М	S –М	М – S	М – S
S – Р	S – Р	S – Р	S – Р
Перша	Друга	Третя	Четверта
фігура	фігура	фігура	фігур

95

Модуль 10 Правдоподібні недедуктивні міркування

▼Головні терміни і поняття, які потрібно запам'ятати

Аналогія – недедуктивний умовивід, в якому з того що два з досліджуваних предметів схожі у декількох ознаках, робиться висновок, що можливо ці ж предмети схожі й у інших ознаках.

Аналогія відношень – міркування за аналогією, в якому об'єктом уподібнювання є схожі відношення між предметами, а ознакою, що переноситься, - властивості цих відношень.

Аналогія властивостей – міркування за аналогією об'єктом уподібнювання є два схожих предмети, а ознокою, що переноситься, - властивості цих предметів.

Індукція – умовивід, у якому з одиничних або часткових суджень виводиться загальне судження.

Моделювання (модель) – це речова, знакова або уявна система, що відтворює, імітує чи відображає принцип внутрішньої організації або функціонування, певні властивості, ознаки чи характеристики оригіналу.

Правдоподібне міркування – правдоподібне міркування, в якому здійснюють пререхід від знання про окремі предмети або частину предметів певного класу до загального знання про весь клас предметів.

Неповна індукція – індуктивне міркування, в якому на підставі наявності ознаки у частини предметів певного класу роблять висновок про її наявність у всього класу предметів.

Повна індукція – індуктивне міркування, в якому на підставі наявності ознаки у кожного предмета певного класу роблять висновок про її наявність у всього класу предметів.

Популярна індукція – індуктивне міркування, в якому шляхом переліку встановлюють наявність ознаки у деяких предметів певного класу і на цій підставі роблять висновок про її наявність у всього класу предметів.

96

„Поспішне узагальнення” – логічна помилка, яка виникає в індуктивних міркуваннях при узагальненні без достатніх на це підстав.

Запитання для самоконтролю

1.Розкрити сутність правдоподібного недедуктивного умовиводу.

2.Розкрити сутність індуктивного умовиводу.

3.У чому полягає відмінність між дедуктивним і індуктивним умовиводом?

4.У чому відмінність між науковою і популярною індукціями? 5.У чому полягає зміст індукції через простий перелік?

6.У чому полягає зміст індукції через відбір фактів? 7.Що характерне для наукової індукції?

8.У чому сутність статистичних умовиводів?

9.Які характерні ознаки причинного зв'язку?

10. Розкрити зміст умовиводів за аналогією.

11.Чому аналогія дає лише імовірні висновки?

12.Які основні функції виконує аналогія?

◙Тест

1. Що таке правдоподібне міркування?

А. Міркування, в якому між засновками та висновком наявне відношення підтвердження.

Б. Міркування, в якому між засновками та висновком існує відношення логічного слідування.

В. Міркування, в якому висновок обгрунтовують за допомогою додаткових засновків.

2.Чи можуть у правдоподібних міркуваннях бути істинні засновки?

А. Так.

97

Б. Ні.

3. Які види індуктивних міркувань ви знаєте?

А. Міркування за схемою „повна індукція”, міркування за схемою „неповна індукція”.

Б. Міркування за схемою „наукова індукція”, міркування за схемою „популярна індукція”.

В. Міркування за схемою „повна індукція”, міркування за схемою „популярна індукція”.

4. Повна індукція відрізняється від неповної тим, що:

А. У першому випадку аналізують усі предмети певного класу, а у другому – лише деякі.

Б. У першому випадку між засновком та висновкам існує відношення логічного слідування, а у другому – ні.

В. У першому випадку обгрунтовують істинність висновку, а у другому – лише його хибність.

5. Чи можна за допомогою повної індукції отримати вірогідне знання?

А.Так. Б. Ні.

6. Чи можна за допомогою неповної індукції отримати вірогідне знання?

А. Так. Б. Ні.

7.Головними видами неповної індукції є:

А. Популярна індукція, наукова індукція.

Б. Індукція через перелік, популярна індукція. В. Наукова індукція, звичайна індукція.

8.Методи встановлення причинних звязків застосовують при:

А. Популярній індукції.

98

Б. Науковій індукції.

9. Існують такі методи встановлення причинних зв'язків:

А.Метод схожості, метод різниці, об'єднаний метод схожості та різниці, метод супровідних змін, метод залишків.

Б. Метод схожості, метод різниці, метод супровідних змін, метод залишків.

В. Метод повноти, метод неповноти, метод супровідних змін, метод залишків.

10. Методи встановлення причинних зв'язків називають також:

А. Канонами Бекона. Б. Канонами Мілля. В.Канонами Канта.

■Вправи

1.Навести приклади індуктивних умовиводів в економіці.

2.Навести приклади умовиводів за індукцією через простий перелік.

3.Навести приклади умовиводів за індукцією через відбір фактів.

4.Визначити вид індуктивного умовиводу, знайти засновки і висновок:

„Здібності людини не залежать від освіти, досвіду, кваліфікації. Одні менеджери, немов би мають усі потрібні знання і навички, проте їм не вдається досягнути відчутних результатів. У інших же освітній рівень буває низьким, і на перший погляд їм немов би не вистачає управлінських навичок, але, не дивлячись на це, їх справи йдуть надзвичайно успішно”.

5.Знайти помилку у міркуванні: „Через міста Луцьк, Суми,

Дніпропетровськ, Ужгород, Херсон, Чернігів протікають ріки. Міста Луцьк, Суми, Дніпропетровськ, Ужгород, Херсон, Чернігів є обласними центрами України. Отже, через обласні

99