Kirienko_C_Logika_prakt_ta_samost

Види понять

Позитивні

Негативні

Безвідносні

За характером ознак

Співвідносні

Реєструючі

Нереєструючі

Загальні та одиничні по-
				Загальні
няття можуть бути збірними
	За числом				Одиничні
	елементів
					Порожні

Конкретні

За характером елементів обся- Абстрактні

гу

30

Модуль 4 Логічні операції з поняттями

Запитання для самоконтролю.

1.Які поняття вважаються порівнянними, а які ні? 2.На які види понять поділяються порівнянні поняття?

3.Які є види сумісних понять і чим вони відрізняються між собою? 4.Які є види несумісних понять?

5.Що є межею обмеження понять і що є межею узагальнення понять?

6.Що означае „поділити поняття”?

7.Які є види класифікації понять?

8.Розкрити зміст наукової класифікації.

9.Яких правил треба дотримуватись при поділі понять?

10.Яке значення має операція поділу понять?

11.Які основні логічні дії формування понять?

12.Що означає „дати означення поняття”?

13.Які найбільш поширені види означень понять?

▼Головні терміни і поняття, які потрібно запам'ятати

Аксіоматичне визначення – вид неявного визначення, в якому контекстом є сукупність аксіом деякої теорії.

Атрибутивно – реляційне визначення – вид явного визначення, в

якому видовою ознакою є властивості визначуваного предмета, або його відношення до інших предметів.

Види неявних визначень – звичайні контекстуальні, остенсивні, аксіоматичні.

Види поділу – поділ за видозміною ознаки, дихотомічний поділ.

Види класифікації – природна, штучна.

Дефінієндум – поняття, зміст якого розкривають.

31

Види явних визначень – атрибутивно-реляційні, генетичні, операційні.

Визначення – (дефініція) – логічна операція, за допомоги якої розкривають зміст поняття.

Генетичне визначення – вид явного визначення, в якому видовою ознакою є спосіб походження, створення, конструювання предметів.

Дефінієнс – поняття, за допомоги якого розкривають зміст дефінієндума.

Дихотомічний поділ – вид поділу, в якому підставою є ознака, притаманна лише частині предметів, що увіходять до обсягу подільного поняття. Дихотомічний поділ здійснюють виходячи з наявності або відсутності цієї ознаки у предметів.

Звичайне контекстуальне визначення – вид неявного визначення,

в якому контекстом є звичайний уривок будь-якого тексту.

Класифікації – багаторівневий, послідовний поділ обсягу поняття з метою систематизації, поглиблення та отримання нових знань стосовно членів поділу.

Неявне визначення – визначення, яке не має форми тотожності дефінієндума та дефінієнса.

Операційне визначення – вид явного визначення, в якому видовою ознакою є вказівка на операцію, за допомоги якої можна розпізнати ті чи інші предмети.

Опис – прийом, який полягає в перерахуванні низки ознак предмета з метою нестрогого відокремлення його з ряду схожих на нього предметів.

Обмеження понять – логічна операція, в результаті якої здійснюють перехід від деякого поняття до поняття з меншим обсягом, але більшим змістом.

Остенсивне визначення – вид неявного визначення, яке здійснюють за допомого демонстрування предмета. Контекстом такого визначення є ситуація, в якій зустрічається предмет.

Підстава поділу – ознака, за якою обсяг родового поняття поділяють на обсяги видових понять.

32

Подільне поняття – поняття, обсяг якого підлягає поділу.

Природна класифікація – класифікація, яку здійснюють на підставі суттєвих ознак досліджуваних об'єктів.

Поділ за видозміною ознаки – вид поділу, в якому підставою є ознака, притаманна всім предметам, що увіходять до обсягу подільного поняття. З кожним членом поділу ця ознака змінюється, тому її називають видостворюючою ознакою.

Поділ понять – логічна операція, в результаті якої здійснюють перехід від родового поняття до множини видових понять.

Прийоми, подібні до визначень, - опис, характеристика,

порівняння, розрізнення.

Розрізнення – прийом, який встановлює ознаки, що відрізняють один предмет від іншого (подібного до нього) предмета.

Структура визначення – дефінієндум, дефінієнс.

Стуктура поділу – подільне поняття, члени поділу, підстава поділу.

Узагальнення поняття – логічна опереція, в результаті якої здійснюють перехід від деякого поняття до поняття з більшим змістом.

Члени поділу – видові поняття, які отримують у наслідок поділу.

Характеристика – прийом, який полягає в переліченні деяких властивостей предмета, важливих у певному відношенні.

Штучна касифікація – класифікація, яку здійснюють на підставі несуттєвих ознак досліджуваних об'єктів.

◙Тест

1.У результаті узагальнення здійснюють перехід від:

А. Родового поняття до видового поняття. Б. Видового поняття до родового поняття.

2.Межею узагальнення понять є:

А. Поняття, для яких неможливо знайти родове поняття. Б. Поняття, для яких неможливо знайти видове поняття.

33

В. Поняття, обсяг яких містить безкінечну кількість елементів.

3.У результаті обмеження здійснюють перехід від:

А. Родового поняття до видового поняття. Б. Видового поняття до родового поняття.

4.Межею обмеження понять є:

А. Поняття, для яких неможливо знайти родове поняття. Б. Поняття, для яких неможливо знайти видове поняття. В. Поняття, обсяг яких не містить жодного елемента.

5.Поділ – це логічна операція над:

А. Обсягом поняття. Б. Змістом поняття.

6.Яке визначення поділу є правильним?

А. Поділ – це логічна операція, в результаті якої здійснюють перехід від родового поняття до множини видових понять.

Б. Поділ – це логічна операція, в результаті якої здійснюють перехід від множини видових понять до родового поняття.

В. Поділ – це логічна операція, в результаті якої розкривають зміст поняття.

7.Структура поділу складена з:

А. Подільного поняття, членів поділу, підстави поділу.

Б. Подільного поняття, видового поняття, підстави поділу.

8.Поділ понять та розчленування предмета на частини (мереологічний поділ) – це одна й та сама логічна опереція?

А. Так. Б. Ні.

9. Головними видами поділу є:

А. Поділ за видозміною ознаки, поділ через найближчий рід та видову ознаку.

Б. Поділ за видозміною ознаки, дихотомічний поділ.

34

В. Поділ через найближчий вид та родову ознаку, дихотомічний поділ.

10.Правил поділу існує:

А. Три. Б. Чотири. В. П'ять.

11.Якщо обсяг подільного поняття не дорівнює сумі обсягів членів поділу, то мають місце такі помилки:

А. „Неповний поділ”, „стрибок у поділі”.

Б. „Неповний поділ”, „поділ із зайвими членами”. В. „Стрибок у поділі”, „поділ із зайвими членами”.

12. Як ви вважаєте?

А. Члени поділу повинні виключати один одного. Б. Члени поділу повинні мати спільні елементи.

13.Помилка „стрибок у поділі” виникає, коли:

А. Члени поділу не є однопорядковими видами. Б. Поділ здійснюють не за однією підставою. В. Члени поділу мають спільні елементи.

14.Класифікація – це:

А. Багаторівневий поділ.

Б. Узагальнення та обмеження поняття. В. Різноманітні визначення поняття.

15.Видами класифікації є:

А. Природна, логічна. Б. Логічна, змістовна. В. Природна, штучна.

16. Визначеня – це логічна операція над:

А. Обсягом поняття. Б. Змістом поняття.

35

17. Явні визначення – це визначення, в яких:

А. Дефінієндум та дефінієнс є поняттями, які знаходяться у відношенні тотожності.

Б. Дефінієндум та дефінієнс є поняттями, які знаходяться у відношенні перетину.

В. Дефінієндум та дефінієнс є поняттями, які знаходяться у відношенні підпорядкування.

18. Видами явних визначень є:

А. Атрибутивно-реляційні, контекстуальні, операційні. Б. Атрибутивно-реляційні, генетичні, операційні.

В. Генетичні, контекстуальні, операційні.

19.У неявному визначенні дефінієнсом є:

А. Поняття, яке визначають. Б. Висловлювання.

В. Контекст.

20.Видами неявних визначень є:

А. Звичайні контекстуальні, атрибутивно-реляційні, остенсивні. Б. Звичайні контекстуальні, аксіаматичні, остенсивні.

В. Прості контекстуальні, остенсивні, аксіоматичні.

21. Правил певних визначень існує:

А.Три.

Б. Чотири. В. П'ять.

22.Логічні помилки „надто широке визначення” виникає, коли:

А. Обсяг дефінієнса є ширшим, ніж обсяг дефінієндума.

В. Дефінієндум і дефінієнс знаходяться у відношенні тотожності.

23. Логічна помилка „тавтологія „ є видом логічної помилки:

А. „Надто вузьке визначення”.

36

Б. „Надто широке визначення”. В. „Коло у визначенні”.

24.Визначення може бути заперечним:

А. Так. Б. Ні.

25.Прийомами, подібними до визначень є:

А. Опис, характеристика, порівняння, розрізнення. Б. Опис, характеристика, розрізнення, метафора.

В. Характеристика, порівняння, розрізнення, оцінка.

■Вправи

1.Наведіть приклади понять, обсяги яких перебувають між собою у відношеннях:

1.1 Перетину.

1.2Підпорядкованості.

1.3Контрадикторності.

Приклад У відношеннях контрарності перебувають такі поняття: прибуткове підприємство (Х), збиткове підприємство (У). Родовим для них поняття Z (підприємство). Обсяги понять: Х, У не вичерпують обсяг Z,

оскільки існують підприємства з нульовим прибутком.

2. Визначте відношення між обсягами понять, графічно зобразивши їх за допомогою кіл Ейлера або діаграм Ейлера — Венна:

1.1Будинок, цегляний будинок, дерев’яний будинок, одноповерховий будинок, двоповерховий будинок

1.2Студент, не студент

1.3Прекрасний пес, потворний пес, пес .

Приклад Навчальний заклад, Національна Академія Наук, університет, Миколаївський державний аграрний університет, технікум.

Позначимо поняття: навчальний заклад — Х,

37

Національна Академія наук України — У університет — А Миколаївський державний аграрний університет— Б технікум — В

Обсяги понять У, Х не містять спільних елементів. Поняття А, В співпідпорядковані Х. Обсяг поняття Б входить в обсяг поняття А, отже, А підпорядковує Б.

Y

У

Х A Бх А

В

3. Узагальніть і обмежте такі поняття:

1.1Місто України.

1.2Популярний сучасний співак.

1.3Спортсмен.

Приклад Геометрична фігура

Узагальнення: геометрична фігура — об’єкт математики. Обмеження: геометрична фігура — трикутник, рівносторонній трикутник.

4.Визначте, чи правильно виконано обмеження понять, обґрунтуйте свою думку:

1.1 Книга — підручник — підручник з історії України ; 1.2 Ліс — дерево — береза ; 1.3 Жива істота — тварина — їжак.

Приклад Книга — сторінка — абзац — слово

Обмеження понять виконано неправильно, оскільки поняття “книга”, “сторінка”, “абзац”, “слово” не містять спільних елементів у своїх обсягах. Наприклад, поняття “книга” складається з окремих видів книг: підручників, дитячих книжок тощо.

5.Визначте, чи правильно виконано узагальнення понять, обґрунтуйте свою відповідь:

1.1 Дуб — дерево — ліс .

1.2 Комп’ютер — машина — знаряддя праці — предмет.

38

1.3 С. Бубка — стрибун із жердиною — чемпіон світу — легкоатлет — спортсмен.

Приклад Г. С. Сковорода — відомий український філософ — філософ —людина.

Узагальнення понять виконано правильно, оскільки ми послідовно переходимо від понять із меншим обсягом до понять із більшим обсягом шляхом вилучення зі змісту вихідних понять видових ознак.

6.Дайте логічну характеристику таких визначень понять (чи є вони правильними, зазначте їхній вид, розкрийте їхню структуру):

1.1 Потерпілою є людина, якій завдано тілесних ушкоджень. 1.2 Найкоротшою відстанню між двома точками є пряма.

1.3 Хімія — це наука, яка вивчає склад, структуру речовин і процеси, що у них відбуваються.

Розв’язання

Приклад Конус — це геометричне тіло, утворене обертанням прямокутного трикутника навколо катета.

Це визначення є правильним, явним, атрибутивно-релятивним, генетичним. Розкриємо його структуру:

конус — дефінієндум (β, поняття, що визначається); геометричне тіло, утворене обертанням прямокутного трикутника навколо катета — дефінієнс (α, те поняття, за допомогою якого визначається вихідне); геометричне тіло — найближчий рід;

утворене обертанням прямокутного трикутника навколо катета — видозмінна ознака; це — оператор визначення (дефініція).

7.Поділіть наведені поняття, розкрийте структуру опе-

рацій поділу понять:

1.1Футболіст.

1.2Автомобіль.

1.3Навчальний заклад .

Приклад Студент

Ділене поняття — студент. Підстава поділу — форма навчання.

Члени поділу (видові поняття): очник, вечірник, заочник, кореспондентник.

39