Kirienko_C_Logika_prakt_ta_samost

8. Дайте логічну характеристику наведених поділів понять(чи є вони правильними, зазначте їх вид, розкрийте їх структуру):

1.1В еволюції органічного світу видрізняють два види відбору — природний і штучний .

1.2Промені поділяють на ультрафіолетові, видимі та інфрачервоні.

1.3Існують такі види теплових двигунів: парова машина, двигун внутрішнього згоряння, парова турбіна, карбюраторний, газова турбіна, реактивний двигун, фотонний двигун .

Приклад Залежно від обраного способу, яким задають значення температури, виділяють такі температурні шкали: Кельвіна, Фаренгейта, Реомюра, Ранкіна, Цельсія.

Поділ виконано правильно.

Це поділ за видозмінюваною ознакою (цей поділ також можна визначити як класифікацію).

Ділене поняття — температурна шкала.

Підстава поділу — спосіб, яким задають значення температури. Члени поділу (видові поняття): шкала Кельвіна, шкала Фаренгейта, шкала Реомюра, шкала Ранкіна, шкала Цельсія.

Теми доповідей

1.Логічні операції: узагальнення й обмеження понять.

2.Операції визначення понять.

3.Операція поділу понять.

4.Правила поділу понять.

5.Класифікація та її види.

Теми рефератів

1.Види касифікації та її роль у науці.

2.Означення (дефініція) понять та види означень.

40

Література

1 Билецкий И.П., Кузь О.Н., Черненко В.А. Логика: Учебное пособие для вузов.- К.: Кондор, 2007.- С.70-72

2.Гладунський В.Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей: Львів: Афіша, 2004.- С.31-51.

3.Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник.-5-е вид., стер.- К.: Т- во

„Знання”, КОО, 2002.- 48-61.

4.Конверський А.Є. Логіка: Підручник для студентів юридичних факультетів.- К.:Центр навчальної літератури, 2004.- С.152-173.

5.Орендарчук Г.О. Основи логіки. Посібник для студентів вузів. – Тернопіль: СМТ „Астон”, 2001.- С.27-35.

6.Повторєва С.М. Логіка. Навчальний посібник.- Львів: Магнолія Плюс, 2006.- С.67-74.

7.Солодухин О.А.Логика.Серия „Учебники, учебные пособия”. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2000.- 39-67.

ПОДІЛ ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ПОДІЛУ

Поділ поняття — це логічна дія, за допомогою якої обсяг (рід) поняття розподіляється на підмножини (види)

на основі деяких ознак.

41

Види поділу

	За видоутворюваль-	Дихотомія	Класифікація
	ною ознакою
	Це поділ за ознаками	Це поділ обсягу	Це послідовний поділ
	завдяки яким утво-	поняття на два супе-	обсягу понять на кла-
	рюється видові
		речливих поняття	си за істотними для
	поняття
			даного поділу
			ознаками

		Наукова
Штучна		класифікація
класифікація

Правила поділу

1.Поділ понять має здійснюватись за однією основою .

2.Поділ має бути співмірним.

3.Основою поділу має бути чітко визначена ознака.

4.Члени поділу мають виключати один одного. 5.Поділ має бути послідовним ( не може бути стрибка).

Ознаки наукової класифікації

-це система послідовних поділів, які здійснюються з точки зору характеристик, ознак, істотних для розвязання певного теоретичного чи практичного завдання; -при класифікації розподіляють пред-

мети так, щоб за їх місцем у класифікації можна було судити і про їх властивості; - результати класифікації подають-

ся у вигляді таблиці чи схеми

42

Блок 2 Судження Модуль 5 Просте судження

Запитання для самоконтролю

1.Розкрити зміст судження як форми мислення.

2.Які судження називаються судженнями властивастей, а які – судженнями відношень?

3.Розкрити логічну структуру простого категоричного судження.

4.На які види поділяються прості категоричні судження за кількістю і якістю?

5.Що означає розподіленість термінів у судженні і з якою метою ця розподіленість розглядається?

6.Які є відношення між простими категоричними судженнями?

7.З якою метою використовується „Логічний квадрат”?

▼Головні терміни і поняття, які потрібно запам'ятати

Дескриптивне висловлювання – висловлювання, в якому стверджують або заперечують наявність певних ситуацій фактичного, реального характеру.

Заперечувальне судження – судження, в якому заперечують наявність ознаки у предмета.

Загальне судження – судження, в якому стверджують або заперечуют наявність ознаки у всього класу предметів.

Зв'язка – частина судження, яка вказує на відношення між субєктом та предикатом.

Предикат – частина судження, яка вказує на ознаки , що їх приписують суб'єкту.

Структура судження - суб'єкт (S), предикат (Р), зв'язка. Суб'єкт – частина судження, яка вказує на предмет думки.

43

Судження – думка, яка розкриває зв'язок між предметами та їхніми ознаками через ствердження або заперечення.

◙Тест

1. Яке визначення судження є правильним?

А. Думка, яка розкриває зв'язок між предметами та їхніми ознаками через ствердження або заперечення.

Б. Думка, яка відображає предмети в їхніх суттєвих ознаках.

В. Думка, яка встановлює відношення між засновками та висновком міркування.

2. Структура судження складається з:

А. Суб'єкта, предиката, зв'язки.

Б. Суб'єкта предиката, сполучника. В. Об'єкта, предиката, зв'язки.

3.Яке визначення дескриптивного висловлювання є правильним?

А.Дескриптивне висловлювання – це висловлювання, головна мета якого полягає в описі дійсності.

Б. Дескриптивне висловлювання – це висловлювання, головна мете якаго полягає в описі дій людини.

В. Дескриптивне висловлювання – це висловлювання, головна мета якого полягає в описі дійсності та дій людини.

4.Що таке логічне значення висловлювання?

А. Істинність та хибність висловлювання.

Б. Осмисленість та нісенітність висловлювання.

5.Які модальності увіходять до складу алетичних висловлювань?

А. Необхідно, можливо, випадково. Б. Необхідно, спростовано, доведено. В. Можливо, випадково, дозволено.

44

6. Які модальності увіходять до складу темпоральних

висловлювань?

А. Завжди було, завжди буде, було, буде.
Б. Необхідно буде, можливо буде, випадково буде.
В. Знаю, що буде; сумніваюся, що було.
7. Які модальності увіходять до складу	епістемічних
висловлювань?
А.Знаю, вірю, сумніваюся.
Б. Спростовано, необхідно, можливо.
В. Дозволено, заборонено, ймовірно.
8. Які модальності увіходять до складу	деонтичних
висловлювань?
А. Дозволено, заборонено, обов'язково.
Б. Необхідно, можливо, випадково.
В. Спростовано, доведено, ймовірно.
■Вправи

1. Визначте вид судження і його структуру:

1.1“Деякі ліки є небезпечнішими, ніж сама хвороба” (Сенека).

1.2“Рукописи не горять” (М. Булгаков) .

1.3“Слово часто буває переконливішим від золота” (Демокріт).

Приклад · “Жодна причина не вибачає неввічливості” (Т. Шевченко).

Це судження є загальнозаперечним (виду Е), має структуру: всі S не є Р.

2. Наведіть приклади двох суджень, які б перебували між собою у відношеннях:

1.1Контрадикторності (за логічним квадратом).

1.2Контрарності (за логічним квадратом).

1.3Підпорядкування (за логічним квадратом).

Приклад Субконтрарность (за логічним квадратом)

45

Відношення субконтрарності існують між судженнями виду: І (деякі S є Р) — О (деякі S не є Р). Субконтрарні судження не можуть бути одночасно хибними, але можуть бути одночасно істинними. Також може мати місце ситуація, коли одне з них буде істинним, а інше хибним.

Наприклад: І “деякі люди є студентами” та О “деякі люди не є студентами”.

3. Що ви можете сказати про наведені пари суджень?

1.1Аральське море —глибоке; Аральське море – мілке.

1.2Жодна флейта не є струнним інструментом;

деякі флейти — струнні інструменти.

1.4Деякі студенти вчаться добре; деякі студенти вчаться погано.

Приклад Усі озера — прісні водоймища; жодне озеро не є прісним водоймищем

Аральське море — глибоке;

Перше судження має структуру: всі S є Р (загальностверджувальне, виду А), а друге — всі S не є Р (загальнозаперечне, виду Е).

Між цими судженнями за логічним квадратом існує відношення контрарності, тобто такі судження не можуть бути одночасно істинними, але можуть бути одночасно хибними.

Також може мати місце ситуація, коли одне з них буде істинним, а інше — хибним. У нашому прикладі і перше, і друге судження — хибні.

4. Наведіть приклади релятивних суджень, які б перебували між собою у відношеннях:

1.1Підпорядкування і суперечності

1.2Транзитивності і нетранзитивності

1.3Рефлексивності і нерефлексивності .

Приклад Відношення симетричності і несиметричності.

У відношенні симетричності перебувають між собою такі релятивні судження: 1) “Олена — сестра Інни” (істинне, структура: х R у) і 2) “Інна — сестра Олени” (істинне, структура: у R х), оскільки зміна місць розташування суб’єктів не вплинула на істиннісне значення суджень.

46

У відношенні несиметричності перебувають між собою такі релятивні судження: 1) “Олена — дочка Валентини” (істинне, структура: х R у) і 2) “Валентина — дочка Олени” (хибне, структура: у R х), оскільки зміна місць розташування суб’єктів вплинула на істиннісне значення судження (перетворила істинне судження на хибне).

5. Виконайте операцію обернення (конверсії) таких атрибутивних суджень:

1.1 Усі злочини є суспільно небезпечними діями.

1.2Усі люди, які навчаються у вищих або середніх спеціальних навчальних закладах, є студентами.

1.3 Усі крокодили не є ссавцями .

Приклад Деякі студенти вчаться добре .

Операція обернення (конверсії) полягає в перестановці місцями су- б’єкта і предиката суджень. Судження: “Деякі студенти вчаться добре” є частково стверджувальним (І — деякі S є Р).

У цьому судженні суб’єкт і предикат разом не розподілені, тому в результаті обернення цього судження ми отримаємо таке частково стверджувальне судження:

“Деякі з тих, що вчаться добре, є студентами”.

6. Виконайте операцію перетворення (обверсії) таких атрибутивних суджень:

1.1Жодний тигр не є не хижаком.

1.2Деякі люди є економістами.

1.3Деякі люди не є студентами.

Приклад Усі люди є живими істотами.

Перетворення (обверсія) -це логічна операція над судженнями, яка полягає в зміні його якості на протилежну. Оскільки в результаті цієї операції загальностверджувальні судження (А) перетворюються на загальнозаперечні судження (Е), то судження: : “Всі люди є живими істотами” перетвориться на судження:

“Всі люди не є неживими істотами”.

7. Виконайте операцію обернення (конверсії) таких релятивних суджень:

1.1Роман — чоловік Інни.

1.2Монблан вищий за Говерлу.

1.3Дмитро — брат Михайла.

47

Приклад Петро — одноліток Степана.

Оскільки судження “Петро — одноліток Степана” є симетричним, то його обернення зведеться до простої заміни місцями суб’єктів, а саме відношення залишиться незмінним: “Степан — одноліток Петра”.

Теми доповідей

1.Загальна харатеристика судження як форми мислення.

2.Види простих суджень.

3.Структура простих суджень.

4.Категоричні судження та їх види.

5.Характеристика умовних суджень.

Теми рефератів

1.Модальна логіка.

2.Логіка предикатів.

Література

1. Арутюнов В.Х., Кирик Д.П.,Мішин В.М. Логіка: навч. посіб. для економістів.- Вид.2- ге , допов. і перероб.- К.:КНЕУ, 2000.- С.32-35. 2. . Гладунський В.Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей: Львів:Афіша, 2004.- С.56-70.

3.Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник.-5-е вид., стер.- К.: Т- во

„Знання”, КОО,2002.- 62-84.

4.Ірина Хоменко. Логіка:- Підручник для вищих навчальних закладів.- К.: Абрис 2004.- С. 121-123.

5.Конверський А.Є. Логіка: Підручник для студентів юридичних факультетів.- К.:Центр навчальної літератури, 2004.- С.176-203.

6.Мозгова Н.Г. Логіка: навч.посіб.- К.: Каравелла, 2006.- С.60-82.

7.Повторєва С.М. Логіка. Навчальний посібник.- Львів: Магнолія Плюс, 2006.- С.94-97.

8.Титов В.Д. Логіка: Харьків: Право, 2005 – С.84-89.

9.Тофтул М.Г.Логіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів.- К.: Видавничий центр „Академія”, 2002.-С.69-103.

48

Судження

Судження – це форма мислення, яка виражена розповідним реченням і в якій що-небудь стверджується або йдеться про відношення між предметами

Простим судженням

називатимемо судження, які не можна розкласти на частини, які собою виражали б також судження

Складними судженнями

називаються судження, які складаються з простих, з'єднаних між собою логічними сполучниками

Судження, в яких стверджується або заперечується наявність ознаки (властивості) у того чи іншого предмета,

називаються судженнями властивості

(антрибутивними судженнями). Вони ще називаються категоричними

судженнями

Судження, в яких відображається відношення між двома або більше предметами, називаються

судженнями відношень

(релятивними судженнями)

49