Kirienko_C_Logika_prakt_ta_samost

Міркування – це декілька взаємопов'язаних умовиводів, які закінчуються новим умовиводом, або прийняттям рішення.

Необхідні умовиводи – це умовиводи в яких з істинних засновків при наявному відношенні логічного слідування між засновками та висновком отримують завжди істинний висновок.

Неправильний умовивід – це умовивід, у якому між засновками та висновком не існує відношення логічного слідування.

Обернення – це безпосередній умовивід, у якому змінюється предмет думки і утворюється висновок, де на місці S стоїть Р засновку, а на місці Р – S засновку.

Опосередкований категоричний умовивід (силогізм) – це дедуктивний умовивід в якому з декількох суджень, що становлять засновок, виводиться нове категоричне судження.

Перетворення – це безпосередній умовивід, в якому з вихідного судження виводиться рівнозначне нове судження , але протилежної якості.

Протиставлення – це безпосередній умовивід, у якому здійснюється перетворення і обернення.

Протиставлення предикатові – це такий умовивід в якому судження спочатку преретворюється а потім обертається.

◙Тест

1. Що таке дедуктивне міркування?

А. Міркування, в якому між засновками та висновком існує відношення логічного слідування.

Б. Міркування, в якому з істинних засновків може випливати як істинний, так і хибний висновок.

В. Міркування, в якому між засновками та висновком існує відношення підтвердження.

2. Чи можуть дедуктивні міркування бути неправильними?

А. Так. Б. Ні.

70

3. Чи можна за допомогою дедуктивних міркувань отримати вірогідне знання?

А.Так. Б. Ні.

4. Чи гарантує істинність засновків у дедуктивному міркуванні істинність висновку?

А.Так. Б. Ні.

5.Чи можуть у дедуктивному міркуванні бути хибні засновки?

А.Так. Б. Ні.

6.Чи можна за схемою дедуктивного міркування отримати хибной висновок?

А. Так. Б. Ні.

7.Прямі дедуктивні міркування – це міркування, в яких:

А. Висновок безпосередньо випливає із засновків. Б. Засновки безпосередньо випливають з висновку. В. Висновок підтверджують за допомогою

додаткових висловлювань.

8.Непрямі дедуктивні міркування – це міркування, в яких:

А. Висновок випливає з додаткових засновків.

Б. Висновок випливає із засновків опосередковано на підставі додаткових міркувань.

В. Висновок підтверджують за допомоги додаткових висловлювань.

9. Схема суто умовного міркування має такий вигляд:

А. А → В, В→ С А → С

Б. А → В, В→ С

71

С→В В. А → В, В→ С

А→В

10. Умовно-категоричні міркування мають:

А.Два правильних модуси. Б. Три правильних модуси.

В. Чотири правильних модуси.

■Вправи

1. Побудуйте безпосередній умовивід:

1.1За допомогою операції обернення суджень із загальнозаперечного судження-засновку.

1.2За допомогою операції перетворення суджень із частково заперечного судження-засновку.

1.3а допомогою операції перетворення суджень із частково стверджувального судження-засновку.

Приклад За допомогою операції обернення суджень із загальностверджувального судження-засновку.

Із загальностверджувальних суджень-засновків за допомогою операції обернення суджень можна отримати або частково стверджувальні судження-висновки (якщо у вихідних судженнях розподілений лише суб’єкт), або загальностверджувальні судження-висновки (якщо у вихідних судженнях розподілені і суб’єкт, і предикат).

Наприклад:

1 . Усі прокурори мають юридичну освіту (розподілений лише суб’єкт).

2. Побудуйте безпосередній умовивід за логічним квадратом на основі відношень контрадикторності:

1.1Із загальнозаперечного судження-засновку

1.2Із загальностверджувального судження-засновку

1.3Із частково заперечного судження-засновку.

Приклад. Із частково стверджувального судження-засновку

72

Із частково стверджувального судження-засновку за логічним квадратом на основі відношень контрадикторності ми отримаємо заперечення загальнозаперечного судження (формула: якщо І, то не-Е).

Наприклад:

Деякі юристи є депутатами.

Неправильно, що всі юристи не є депутатами.

3. Зробити безпосередній умовивід шляхом перетворення.

Приклад. Будь-який злочин є діянням суспільно небезпечним. Отже, жоден злочин не є діянням не суспільно небезпечним.

1.1Деякі студенти нашої групи не миколаївці.

1.2Будь-яке крімінальне покарання призначається за вироком суду.

1.3Деякі зі свідків були знайомі з потерпілим.

1.4Жоден студент нашої групи не запізнився на семінар.

1.5Деякі слова він вимовляв дуже тихо.

1.6Кожна людина має право на громадянство.

1.7Автомобіль підлягає обов'язковому страхуванню.

1.8Деякі його дії не були мотивовані.

1.9Жодна угода, спрямована на обмеження правоздатності, не є дійсною.

1.10Деякі правопорушники – неповнолітні.

4.Зробити висновок (якщо це можливо) шляхом обернення.

Приклад. Деякі студенти – відмінники.

Отже , деякі відмінники – студенти.

1.1Усі люди – смертні.

1.2Деякі письменники пишуть детективні романи.

1.3Деякі європейські держави є унітарними.

1.4Кожен працівник міліції приймає присягу.

1.5Жоден невинний не має бути притягнений до кримінальної відповідальності.

1.6Деякі студенти не палять.

1.7Жодна людина не зацікавлена в ядерній катастрофі.

1.8Деякі установи є фондовими біржами.

1.9Деякі злочинці не є рецидивістами.

1.10Усі студенти складають іспити.

5.Зробити висновок, (якщо це можливо) шляхом протиставлення предиката.

Приклад. Деякі студенти не є відмінниками,

73

Отже, деякі невідмінники – студенти.

1.1Кожна юридична особа має рахунок у банку.

1.2Деякі юристи – адвокати.

1.3Жоден свідок не знав потерпілого.

1.4Деякі люди не вживають кави.

1.5Деякі люди – холерики.

1.6Усі договори є угодами.

1.7Жоден студент не одержав двійки з іспиту.

1.8Книга знаходить свого читача.

1.9Жоден невинний не має бути засуджений.

6.Перевірте правильність безпосередніх умовиводів, побудованих через видозміну суджень. Укажіть вид безпосереднього умовиводу. Якщо у виводі є помилка, поясніть її причину і зробіть правильний вивід:

А.Військові носять уніформу, отже той , хто носить уніформу, - військовий.

Б.Якщо закон є загальне, то не загальне не може бути законом. В. Хто сховав цю річ, знає, де її знайти. Отже, хто знає, де знайти цю річ, той сам її сховав.

Г. Деякі багатокутники не є правильними фігурами. Отже, деякі прямокутники є неправильними фігурами.

Д.Деякі студенти – відмінники. Отже, деякі відмінники не є студентами.

Е. Якщо трикутники – не квадрати, то деякі квадрати – не трикутники.

7.Перетворіть такі судження:

1.1Деякі люди – дальтоніки.

1.2Всі люди – мислячі істоти.

1.3Жоден патріот не зневажає культуру свого народу.

1.4Деякі метали не тонуть у воді.

8.Оберніть попередні судження з вправи 7.

9.Здійсніть операцію протиставлення предикатові усіх суджень вправи 7.

10.Здійсніть умовивід за логічним квадратом:

1.1Деякі люди – економісти (істинне).

1.2Кожна людина має право на освіту (істинне).

1.3Жодна людина не бажає загибелі життя на Землі (хибне).

1.4Деякі люди не є янголами (хибне).

74

Теми доповідей

1.Логічна характеристика основних видів умовиводів.

2.Основні види безпосередніх умовиводів.

3.Дедуктивні міркування.

Теми рефератів

1.Умовивід як форма мислення.

2.Основні види умовиводів: індуктивні, дедуктивні, традуктивні.

Література

1.Арутюнов В.Х., Кирик Д.П.,Мішин В.М. Логіка: навч. посіб. для економістів.- Вид.2- ге , допов. і перероб.- К.:КНЕУ, 2000.- С.46-48.

2.Билецкий И.П., Кузь О.Н., Черненко В.А. Логика: Учебное пособие для вузов.- К.: Кондор, 2007.-С.96-98.

3.Гетманова А.Д. Логика: Учебное пособие для вузов. – М., 2002.-

С.- 110-114.

4.Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник.-5-е вид., стер.- К.: Т- во

„Знання”, КОО, 2002.- С.115-148.

5.Конверський А.Є. Логіка: Підручник для студентів юридичних факультетів.- К.: Центр навчальної літератури, 2004.- С.213-241.

6.Мозгова Н.Г. Логіка: навч.посіб.- К.: Каравелла, 2006.-С.117-134.

7.Орендарчук Г.О. Основи логіки. Посібник для студентів вузів. – Тернопіль:СМТ „Астон”, 2001.- С.65-68.

8.Повторєва С.М. Логіка. Навчальний посібник.- Львів: Магнолія Плюс, 2006.- С.119-121.

9.Титов В.Д. Логіка: Харьків: Право, 2005 –С.119-122.

10.Тофтул М.Г.Логіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів.- К.: Видавничий центр „Академія”, 2002.- С.161-203.

11.Хоменко І.В. Логіка для юристів: Підручник.- К.: Юринком інтер, 2001.-

С.122-130.

75

Умовиводи

Умовивід – це форма мислення, у процесі якої з одного або більше висловлювань за певними правилами здобувається нове висловлювання, яке містить у собі нові знання.

Міркування – це своєрідний ланцюжок взаємопов'язаних умовиводів, який закінчується новим умовиводом або прийняттям рішення.

Засновок

Логічну структуру умови-
воду складають:	Висновок

Вивід

Якщо в умовиводі висловлювання, що становлять засновок, позначити через F¹, F², F³...., Fⁿ, а висновок через F, то схематично умовивід запишеться у вигляді:

F¹, F², F³...., Fⁿ,

F

76

Модуль 9 Простий категоричний силогізм

Запитання для самоконтролю

1.Які умовиводи вважаються опосередкованими?

2.У чому відмінність між безпосереднім умовиводом і опосередкованим?

3.Дати означення простого категоричного силогізму.

4.Яких правил термінів слід дотримуватись при побудові простого категоричного силогізму?

5.Чому середній термін має бути розподіленим принаймні в одному із засновків?

6.Чому крайній термін, який є не розподіленим у засновку, не може бути розподіленим у висновку?

7.Яких правил, щодо засновків слід дотримуватись при побудові простого категоричного силогізму?

8.Чому люди часто вдаються до ентимем?

9.Розкрити зміст ентимеми, полісилогізму.

10.В чому полягає сутність скорочених силогізмів?

11.В чому полягає сутність складних силогізмів?

12.Розкрити сутність недедуктивного умовиводу.

▼Головні терміни і поняття, які потрібно запам'ятати

Більший термін силогізму – це предикат висновку. Менший термін силогізму – це субєкт висновку.

Модус – це різновидність силогізму, що розрізняється якістю та кількістю засновків та висновку.

Простий категоричний силогізм – це силогізм в якому засновок складається лише з двох простих категоричних суджень, одне з яких обов'язково загальне.

77

Сильний модус – це модус, що відповідає всім вимогам загальних правил силогізму.

Слабкий модус – це модус, що дає необхідний вивід при певних умовах.

Терміни силогізму – це поняття які входять до складу силогізму.

Середній термін – це поняття, що входить у перше і друге судження і не входить у висновок.

Фігура силогізму – це різновидність простого категоричного силогізму, що визначається позицією середнього терміна у ньому.

Розв'язання задач на простий категоричний силогізм

У практиці повсякденного мислення ми найчастіше користуємося дедуктивними умовиводами, і саме вони становлять переважну більшість логічних задач, які повинні розв'язувати студенти в процесі засвоєння курсу логіки та під час заліку.

До найпоширеніших дедуктивних умовиводів належить простий категоричний силогізм (ПКС).Під час розвязання задач на ПКС треба насамперед встановити тип суджень, що входять до складу даного силогізму, потім засновки, фігуру і модус силогізму. Тільки після цюго можна приступати до перевірки особливих правил фігури і загальних правил силогізму.

1. Визначення типу суджень, що входять до складу простого категоричного силогізму.

Аналіз (ПКС) треба починати із встановлення типу суджень з таких міркувань: встановлення типу суджень, по-перше, допомагає знайти висновок силогізму, а по-друге, в певних випадках дає змогу з самого початку встановити логічну неспроможність силогізму. Яке визначення типу суджень, що входять до складу силогізму, допомагає знайти висновок?

Покажемо це на аналізі такого силогізму: „Оскільки спорові рослини не розмножуються насінням, то й жоден гриб не розмножується насінням, тому що всі гриби – спорові рослини”. Визначивши тип кожного судження по черзі, побачимо, що до складу цього силогізму входять судження ЕЕА.

(Е) Жодна спорова рослина не розмножується насінням. (Е) Жоден гриб не розмножується насінням.

(А) Всі гриби – спорові рослини.

78

У цьому силогізмі судження А не може бути висновком, бо тоді висновок робився б з двох заперечних засновків. Значить, судження А обовязково має бути засновком, а висновком буде одно із суджень Е.

Припустимо, що висновком буде перше судження: „Жодна спорова рослина не розмножується насінням”.

М+	Р+
(Е) Жоден гриб не розмножується насінням.
М+	S-
(А) Всі гриби – спорові рослини.
S+	Р	+

(Е) Жодна спорова рослина не розмножується насінням.

Як бачимо, це силогізм третьої фігури (середній термін займає місце субєкта в обох засновках), а в третій фігурі висновак може бути тільки частковим судженням, а не загальним, як у цьому силогізмі.Крім того, порушене загальне правило силогізму, за яким термін, нерозподілений у засновку, не може бути розподіленим у висновку. У силогізмі, що аналізується, менший термін (S) у засновку нерозподілений, а у висновку взятий розподіленим, що забороняється зазначеним правилом силогізму.

Отже, судження „Жодна спорова рослина не розмножується насінням” висновком бути не може. Очевидно, висновком буде судження „Жоден гриб не розмножується насінням”.

М+ Р+ (Е) Жоден спорова рослина не розмножується насіням.

S +	М -
(А) Всі гриби – спорові рослини.
S +		Р+

(Е) Жоден гриб не розмножується насінням.

Перевірка силогізму показує, що всі його правила збережені. Отже, висновок знайдено правильно.

Так само знаходять висновок, якщо до складу силогізму входять два часткові судження, а висновок чітко не виражений.

79