- •Патологічна анатомія тварин предмет патологічної анатомії
- •Історія патологічної анатомії тварин
- •Вчення про смерть (танатологія)
- •Частина 1. Загальна патологічна анатомія
- •1.1. Пошкодження
- •1.1.2. Патологія клітини
- •1.1.2. Дистрофії
- •1.1.3. Некроз
- •1.2. Порушення кровообігу, лимфовідтоку та вмісту тканинної рідини
- •1.2.1. Порушення кровообігу
- •1.2.2. Порушення лімфовідтоку
- •1.2.3. Порушення вмісту тканинної рідини
- •1.3. Компенсаторно-пристосувні та відновлювальні процеси
- •1.4. Запалення
- •1.4.1. Альтеративне запалення
- •1.4.2. Ексудативне запалення
- •1.4.3. Проліферативне запалення
- •1.4.4. Катаральне запалення
- •1.5. Патологія системи імунітету
- •1.6. Пухлини
- •1.6.1. Загальна характеристика пухлин
- •1.6.2. Епітеліальні пухлини без специфічної локалізації (органонеспецифічні) Доброякісні органонеспецифічні епітеліальні пухлини
- •Злоякісні органонеспецифічні епітеліальні пухлини
- •1.6.3. Пухлини екзо- та ендокринних залоз та епітеліальних покривів (органоспецифічні)
- •1.6.4. Мезенхімні пухлини
- •Доброякісні мезенхімні пухлини
- •Злоякісні мезенхімні пухлини
- •1.6.5. Пухлини з меланінутворюючої тканини
- •1.6.6. Пухлини нервової системи та оболонок мозку
- •Нейроепітеліальні пухлини
- •Пухлини мозкових оболонок
- •Пухлини периферичної нервової системи
- •1.6.7. Тератоми
- •1.7. Вади розвитку
- •Природжені вади розвитку
- •Основні природжені вади розвитку в тварин
- •Природжені вади розвитку губ
- •Природжені вади розвитку хребта
- •Природжені вади розвитку спинного мозку
- •Природжені вади розвитку серця
- •Природжені вади розвитку судин
- •Природжені вади розвитку органів травлення
- •Природжені вади розвитку органів дихання
- •Природжені вади розвитку органів сечоутворення та сечовиділення
- •Природжені вади розвитку статевих органів
- •Природжені вади розвитку кінцівок
- •Природжені вади розвитку зовнішнього покриву
- •Частина 2. Спеціальна патологічна анатомія тварин
- •2.1. Органопатологія
- •2.1.1. Патологія центральної нервової системи
- •2.1.1.2. Енцефаліт і мієліт
- •2.1.1.3. Зміни нервових клітин
- •2.1.2. Патологія органів кровообігу та лімфовідтоку
- •2.1.2.1. Патологія серця
- •2.1.2.2. Патологія оболонок серця
- •2.1.2.3. Патологія кровоносних судин
- •2.1.2.4. Запалення лімфатичних вузлів
- •2.1.2.5. Запалення селезінки
- •2.1.2.5. Патологія органів дихання
- •2.1.3.1. Патологія легень незапального характеру
- •2.1.3.2. Запалення легень
- •Геморагічна пневмонія – характеризується геморагічним запаленням легень.
- •2.1.3.3. Плеврит
- •2.1.4. Патологія органів травлення
- •2.1.4.1. Патологія шлунково-кишкового тракту
- •1 2 3 4 Рис. 2. Схема ротаційного завороту кишечнику: 1 – брижа; 2 – поздовжня вісь брижі; 3 – стінка кишки; 4 – поздовжня вісь кишечнику; 5 – місце завороту. 5
- •2 3 Рис. 3. Схема лігаментозного завороту кишечнику: 1 – брижа; 2 – поздовжня вісь брижі; 3 – ділянка завороту. 1
- •2.1.4.2. Патологія печінки та підшлункової залози
- •2.1.5. Патологія органів сечо-статевої вистеми
- •2.1.5.1. Патологія нирок
- •Нефропатії (нефротичний синдром) Нефросклероз
- •Нефрози
- •Нефрити
- •Негнійні гематогенні нефрити
- •Гнійні гематогенні нефрити
- •Гнійний урогенний нефрит
- •Гломеруло-нефрози
- •Тубуло- нефрози
- •Гіаліноз судин клубочка
- •Білковий нефроз
- •Емболічний гнійничковий нефрит
- •Пієло-нефрит
- •Амілоїдний нефроз (амілоїдоз нирок)
- •Ліпоїдний нефроз
- •Апостоматоз-ний нефрит
- •Гострий інтерстицій-ний негній-ний нефрит
- •Некротичний нефроз (гостра ниркова недостатність)
- •Інтерстицій-ний сероз-ний нефрит
- •Інтерстиційний лімфоїдоцитар-ний нефрит
- •Хронічий інтерстицій-ний негній-ний нефрит
- •Гломерулонефрити (гломеруліти)
- •Інтра-капілярні
- •Екстра-капілярні
- •Гострий інтракапілярний гломерулонефрит
- •Хронічні інтракапілярні гломерулонефрити
- •Ексудативні екстракапілярні гломерулонефрити
- •Проліфера-тивний екстракапі-лярний гломеруло-нефрит
- •Мембранозний гломерулонефрит
- •Інтракапілярний ексудативний гломерулонефрит
- •Серозний екстракапілярний гломерулонефрит
- •Інтракапілярний ексу-дативно-проліфератив-ний гломерулонефрит
- •Мезангіальний гломерулонефрит
- •Фібринозний екстракапілярнийгломерулонефрит
- •Інтракапілярний проліферативний гломерулонефрит
- •Геморагічний екстракапілярний гломерулонефрит
- •Фібропластичний (термінальний) гломерулонефрит
- •Некротичний гломерулонефрит
- •2.1.5.2. Уроцистит
- •2.1.5.3. Метрит
- •2.1.5.4. Мастит
- •2.1.6. Патологія локомоторного апарату
- •2.1.6.1. Міозит
- •2.1.6.2. Патологія кісток та кісткового мозку
- •2.1.6.3. Патологія суглобів
- •Патологічна морфологія хвороб шкіри та її похідних
- •2.1.7.1. Первинні та вторинні зміни шкіри
- •2.1.7.2. Дерматози
- •2.1.7.3. Дерматити
- •2.1.7.4. Морфологічні особливості окремих дерматитів
- •2.1.8. Зміщення органів
- •2.1.9. Звуження трубчастих органів та порожнин тіла й органів
- •2.1.10. Розширення просвіту трубчастих і порожнинних органів та утворення патологічних порожнин
- •2.2. Патологічна анатомія хвороб тварин
- •2.2.1. Поняття про хворобу
- •2.1.2. Незаразні хвороби
- •2.1.2.1. Хвороби, зумовлені порушенням обміну речовин
- •2.1.2.1.1. Хвороби внаслідок порушення загальних умов годівлі та утримування тварин
- •2.1.2.1.2. Хвороби внаслідок недостатності
- •2.1.2.1.3. Гіповітамінози
- •2.1.2.2. Отруєння
- •2.1.2.2.1. Отруєння кормами.
- •2.1.2.2.2. Отруєння вітамінами (гіпервітамінози)
- •2.1.2.2.3. Отруєння мікотоксинами (мікотоксикози)
- •2.1.2.2.4. Отруєння отруйними рослинами
- •2.1.2.2.5. Отруєння мінеральними речовинами
- •2.1.2.2.6. Отруєння отрутохімікатами
- •2.1.2.2.7. Отруєння зооцидними і рослинними антикоагулянтами
- •2.1.2.2.8. Отруєння зміїною отрутою
- •2.1.2.3. Променева хвороба
Пухлини мозкових оболонок
МЕНІНГІОМА – доброякісна пухлина, яка розвивається з мозкових оболонок. Якщо пухлина виникає з покривних клітин павутинної мозкової облонки, її називають арахноїдендотеліомою. Макроскопічно має вигляд щільного, як правило інкапсульованого, вузла, зв’язаного з твердою, рідше – з м’якою мозковою оболонкою. Мікроскопічно складається з тісно розташованих ендотеліоподібних клітин, які формують гніздні скупчення. Якщо клітини пухлини формують мікроконцентричні скупчення, пухлину називають менінготеліоматозною менінгіомою. При відкладанні в такі концентричні структури вапна утворюються псамомні тільця. Таку пухлину називають псамоматозною менінгіомою. Якщо пухлина складається з пучків клітин і колагенових волокон, її називають фібробластичною (син.: фіброзною) менінгіомою. Якщо пухлина складається з шарів гіалінізованих і кальцифікованих пухлинних клітин, її називають псамоматозною менінгіомою (син.: псамома, пісочна пухлина).
Пухлини периферичної нервової системи
НЕВРИЛЕММОМА (син.: невринома, шваннома) – доброякісна пухлина, яка розвивається з оболонок нервів. Локалізується частіше на дорсальних корінцях спинномозкових нервів. Макроскопічно має вигляд потовщеного вузла по ходу нерву. Мікроскопічно складається з веретеноподібних клітин з паличкоподібними ядрами.
НЕЙРОФІБРОМА – доброякісна пухлина нервів. Макроскопічно нерви виразно потовщені й ущільнені. Мікроскопічно пухлина складається з волокнистої сполучної тканини з домішками нервових клітин і волокон. Системну хворобу, що характеризується утворенням численних нейрофібром, називають нейрофіброматозом (син.: хвороба Реклінгхаузена).
1.6.7. Тератоми
Тератоми виникають внаслідок відщеплення одного з бластомерів яйця. Можуть бути доброякісними та злоякісними. Розрізняють наступні тератоми: 1) гістіоїдні – складаються з однієї тканини; 2) органоїдні – складаються з декількох тканин; 3) організмоєдні (син.: ембріоми) – складаються з різних тканин організму різних стадій зрілості; 4) кістозні (син.: кіста дермоїдна, дермоїд) – кістозне утворення, що виникає при порушеннях ембріогенезу й містить елементи ектодерми (волосся, рогову речовину тощо). Дермоїд обов’язково містить тканини, нехарактерні для даної ділянки. Макроскопічно вміст дермоїду являє собою драглисту масу з клубками волосся.
1.7. Вади розвитку
Вадами (син.: пороками) розвитку називають стійкі морфологічні зміни органу, частин тіла чи всього організму, які виходять за межі варіацій їх нормальної будови. Вони можуть бути природженими й набутими. Природженими вадами розвитку називають вади розвитку, що виникають в період внутрішньоутробного розвитку організму. Розділ загальної патології, що вивчає природжені вади розвитку, називають тератологією (від гр. teras, teracos – знак, диво, потвора, виродок).
Набутими вадами розвитку називають вади розвитку, що виникають в період постнатального розвитку організму (наприклад, не зарощений (син.: персистуючий) артеріальний протік, набуті вади серця, постнатальна зупинка розвитку органів тощо). Вони реєструються рідко.
Вади розвитку, які спотворюють частину або все тіло й виявляються під час зовнішнього огляду, називають потворностями. Вади розвитку, які не спотворюють тварину та не супроводжуються порушенням функції органу, називають аномаліями (наприклад, декстрокардія).
До вад розвитку не відносять постнатальне порушення пропорцій чи розмірів органів, які виникають внаслідок ендокринних розладів (гіпофізарну карликовість, гігантизм, акромегалію). Вони розглядаються як прояв відповідних хвороб.