2.1.3.3. Плеврит

Плевритом називають запалення плеври. Він може бути гострим і хронічним, вогнищевим і дифузним, специфічним і неспецифічним, а за характером запального процесу – ексудативним (серозним, серозно-фібринозним, фібринозним, геморагічним, гнійним і гнильним) та продуктивним (вогнищевим і дифузним). Неспецифічні плеврити характеризуються запальною реакцією плеври без розвитку будь-яких характерних для певної хвороби змін. Специфічні плеврити виникають при певних хворобах і характеризуються утворенням в плеврі гранульом характерної для цієї хвороби будови (наприклад, при туберкульозі, актиномікозі).

Етіологія. Як самостійна хвороба (первинний плеврит), як правило, не виникає. Зазвичай плеврит ускладнює запальні процеси в легенях, інфаркт легень, перикардит, перитоніт, гнійне запалення печінки, селезінки (вторинний плеврит). Він також виникає при травмах тканин грудної стінки та при розпаді злоякісних пухлин тканин грудної порожнини. Гнійний дифузний плеврит частіше виникає при проникаючих травмах грудної порожнини, септикопіємії та прориву в плевральну порожнину абсцесів (як правило легеневих). Іхорозний плеврит виникає як ускладнення фібринозного чи гнійного плевриту при потраплянні в плевральну порожнину гнильної мікрофлори.

Патолого-анатомічні зміни. Серозний плеврит характеризується серозним запаленням плеври. В грудній порожнині виявляється серозний ексудат. Плевра тьмяна, почервоніла, часто шорсткувата, кровоносні судини переповнені кров’ю. Можливі точкові крововиливи, переважно на костальній плеврі в міжреберних просторах.

Серозно-фібринозний плеврит характеризується серозно-фібринозним запаленням плеври. В грудній порожнині виявляється серозний ексудат з нитками та пластівцями фібрину жовтуватого чи жовтувато-зеленуватого кольору. При значному вмісті фібрину ексудат має вигляд мутної густої рідини жовтуватого чи жовтувато-зеленуватого кольору. Плевра вкрита накладаннями фібрину, тьмяна, почервоніла, часто шорсткувата, кровоносні судини переповнені кров’ю. Можливі точкові й плямисті крововиливи.

Фібринозний плеврит (син.: „сухий” плеврит) характеризується фібринозним запаленням плеври. Рідкий ексудат у грудній порожнині відсутній. Легенева та костальна плевра вкриті сухими фібринозними масами. Плевра під ними тьмяна, почервоніла, шорсткувата, з крововиливами.

При гострих серозно-фібринозному та фібринозному плевритах відкладення фібрину на плеврі досить легко відділяються.

Геморагічний плеврит характеризується геморагічним запаленням плеври. В грудній порожнині виявляється геморагічний ексудат. Плевра інтенсивно червоного кольору, тьмяна, набрякла, з численними крововиливами. На відміну від крововиливу в грудну порожнину зсідки крові відсутні, а плевра запалена. Від трупної транссудації геморагічний плеврит диференціюють за наявністю запальних змін плеври.

Гнійний плеврит характеризується гнійним запаленням плеври. Може бути вогнищевим і дифузним. Вогнищевий гнійний плеврит характеризується утворенням на плеврі інкапсульваних абсцесів. На окремих ділянках між легеневою й костальною плеврою утворюються спайки. При дифузному гнійному плевриті в грудній порожнині виявляється гній (емпієма плеври). Плевра тьмяна, набрякла, шорсткувата, з крововиливами, її кровоносні судини розширені, переповнені кров’ю.

Іхорозний плеврит характеризується гнильним запаленням плеври. В грудній порожнині виявляють мутну рідину грязно-коричневого або темно-сірого кольору з характерним неприємним запахом, яка може містити розрихлені згустки фібрину та пластівці гною. Плевра тьмяна, інтенсивно червоного кольору, вкрита грізно-коричневим нальотом, часто з ерозіями.

Якщо до виникнення будь-якого ексудативного плевриту в порожнині плеври були спайки чи часткові її заростання, запалення плеври й накопичення ексудату може відбуватись на ділянках, обмежений цими спайками чи заростаннями. В таких випадках говорять про вогнищевий осумкований плеврит.

Продуктивний дифузний плеврит (син.: адгезивний, злипливий, фіброзний) характеризується розростанням у запаленій плеврі та в грудній порожнині волокнистої сполучної тканини. Розвивається при переході гострого серозно-фібринозного чи фібринозного плевриту в хронічний внаслідок організації фібринозних мас, які відділяються від плеври важко чи не відділяються взагалі. Плевра нерівномірно потовщена, шорсткувата, білуватого чи білувато-сірого кольору. Місцями виявляються вогнищеві розростання сполучної тканини в вигляді бляшок та ворсинок. На окремих ділянках між костальною й легеневою плеврою утворюються спайки та синехії, що з часом може призводити до вогнищевого заростання грудної порожнини (вогнищева (син.: часткова) облітерація грудної порожнини). Іноді реєструється повне заростання грудної порожнини (фіброторакс або повна облітерація грудної порожнини), внаслідок чого розвивається колапс легень.

Продуктивний вогнищевий (син.: специфічний) плеврит характеризується утворенням специфічних для певної хвороби гранульом характерної будови.