2.1.2.4. Запалення лімфатичних вузлів

Запалення лімфатичних вузлів (син.: лімфаденіт, лімфанодуліт) за шляхом проникнення етіологічного чинника може бути лімфогенним і гематогенним. Лімфогенні лімфаденіти реєструються частіше й виникають у реґіонарних лімфовузлах при потраплянні етіологічного фактора з током лімфи з уражених органів і тканин. Гематогенні лімфаденіти виникають при потраплянні етіологічного фактора з током крові. За характером запальної реакції лімфаденіти поділяють на серозний, геморагічний, гнійний і продуктивний.

Етіологія. Як правило виникають при інфекційних хворобах (переважно бактеріальних і грибкових) та різних інтоксикаціях.

Патолого-анатомічні зміни. При серозному (син.: простому) запаленні лімфовузол збільшений, сіро-білого або рожевого кольору, капсула напружена, фолікули різко виступають, поверхня розрізу підвищеної вологості, або з неї виділяється мутна рідина білого чи рожевуватого кольору. Про збільшення лімфовузла свідчать наступні критерії: капсула напружена, поверхня в багатьох випадках нерівномірно горбиста, паренхіма на розрізі випинається. При геморагічному запаленні лімфовузол збільшений, червоного кольору, капсула напружена, фолікули різко виступають. У свиней часто набувають „мармурового” вигляду – на червоному фоні виступають біло-сірі фолікули. При гнійному запаленні спочатку в тканині лімфовузла знаходять сірі, мутні, розм’якшені плями. Потім в цих місцях утворюються абсцеси, що містять напіврідкий гній. В частині випадків гнійне запалення реєструються і в оточуючих лімфатичний вузол тканинах. З часом на місці лімфовузла й оточуючих тканин може утворюватись абсцес. При гнійному запаленні лімфовузлів, розташованих під шкірою, остання в місці контакту з абсцесом нерідко тоншає та проривається з утворенням нориці. При продуктивному запаленні лімфовузол збільшений, сірого або сіро-білого кольору. В частині випадків в тканинах лімфовузла виявляються гранульоми. Як закінчення будь-якого запального процесу можливий частковий чи повний фіброз лімфовузла.

Мікроскопічні зміни. При серозному (син.: простому) запаленні кровоносні судини лімфовузла розширені, переповнені кров’ю. Лімфатичні синуси й ходи розширені, містять серозний ексудат, в якому виявляється незначна кількість еритроцитів і лейкоцитів, а також велика кількість синусових макрофагів. Останні являють собою великі клітини з великою цитоплазмою та округлим чи овальним ядром. Частина з них дистрофічно змінена. Одночасно реєструють гіперплазію лімфоїдної тканини. При геморагічному запаленні кровоносні судини різко розширені, переповнені кров’ю. В тканинах лімфовузла, особливо в синусах, виявляється велика кількість еритроцитів. При гнійному запаленні спочатку виявляється інфільтрація тканин лімфовузла лейкоцитами, потім – утворення їх більш-менш щільних вогнищевих скупчень і розпад лейкоцитів та оточуючих їх клітин. Навколо таких ділянок може формуватись вал з гістіоцитів і фібробластів, з яких надалі може утворюватись сполучнотканинна капсула. При продуктивному запаленні в різних зонах лімфовузла знаходять розростання фібробластів та появу гістіоцитів, епітеліоїдних і гігантських клітин, які витісняють лімфоїдну тканину (крупноклітинна гіперплазія лімфатичного вузла). В частині випадків утворюються гранульоми, специфічні для певної хвороби.