- •Патологічна анатомія тварин предмет патологічної анатомії
- •Історія патологічної анатомії тварин
- •Вчення про смерть (танатологія)
- •Частина 1. Загальна патологічна анатомія
- •1.1. Пошкодження
- •1.1.2. Патологія клітини
- •1.1.2. Дистрофії
- •1.1.3. Некроз
- •1.2. Порушення кровообігу, лимфовідтоку та вмісту тканинної рідини
- •1.2.1. Порушення кровообігу
- •1.2.2. Порушення лімфовідтоку
- •1.2.3. Порушення вмісту тканинної рідини
- •1.3. Компенсаторно-пристосувні та відновлювальні процеси
- •1.4. Запалення
- •1.4.1. Альтеративне запалення
- •1.4.2. Ексудативне запалення
- •1.4.3. Проліферативне запалення
- •1.4.4. Катаральне запалення
- •1.5. Патологія системи імунітету
- •1.6. Пухлини
- •1.6.1. Загальна характеристика пухлин
- •1.6.2. Епітеліальні пухлини без специфічної локалізації (органонеспецифічні) Доброякісні органонеспецифічні епітеліальні пухлини
- •Злоякісні органонеспецифічні епітеліальні пухлини
- •1.6.3. Пухлини екзо- та ендокринних залоз та епітеліальних покривів (органоспецифічні)
- •1.6.4. Мезенхімні пухлини
- •Доброякісні мезенхімні пухлини
- •Злоякісні мезенхімні пухлини
- •1.6.5. Пухлини з меланінутворюючої тканини
- •1.6.6. Пухлини нервової системи та оболонок мозку
- •Нейроепітеліальні пухлини
- •Пухлини мозкових оболонок
- •Пухлини периферичної нервової системи
- •1.6.7. Тератоми
- •1.7. Вади розвитку
- •Природжені вади розвитку
- •Основні природжені вади розвитку в тварин
- •Природжені вади розвитку губ
- •Природжені вади розвитку хребта
- •Природжені вади розвитку спинного мозку
- •Природжені вади розвитку серця
- •Природжені вади розвитку судин
- •Природжені вади розвитку органів травлення
- •Природжені вади розвитку органів дихання
- •Природжені вади розвитку органів сечоутворення та сечовиділення
- •Природжені вади розвитку статевих органів
- •Природжені вади розвитку кінцівок
- •Природжені вади розвитку зовнішнього покриву
- •Частина 2. Спеціальна патологічна анатомія тварин
- •2.1. Органопатологія
- •2.1.1. Патологія центральної нервової системи
- •2.1.1.2. Енцефаліт і мієліт
- •2.1.1.3. Зміни нервових клітин
- •2.1.2. Патологія органів кровообігу та лімфовідтоку
- •2.1.2.1. Патологія серця
- •2.1.2.2. Патологія оболонок серця
- •2.1.2.3. Патологія кровоносних судин
- •2.1.2.4. Запалення лімфатичних вузлів
- •2.1.2.5. Запалення селезінки
- •2.1.2.5. Патологія органів дихання
- •2.1.3.1. Патологія легень незапального характеру
- •2.1.3.2. Запалення легень
- •Геморагічна пневмонія – характеризується геморагічним запаленням легень.
- •2.1.3.3. Плеврит
- •2.1.4. Патологія органів травлення
- •2.1.4.1. Патологія шлунково-кишкового тракту
- •1 2 3 4 Рис. 2. Схема ротаційного завороту кишечнику: 1 – брижа; 2 – поздовжня вісь брижі; 3 – стінка кишки; 4 – поздовжня вісь кишечнику; 5 – місце завороту. 5
- •2 3 Рис. 3. Схема лігаментозного завороту кишечнику: 1 – брижа; 2 – поздовжня вісь брижі; 3 – ділянка завороту. 1
- •2.1.4.2. Патологія печінки та підшлункової залози
- •2.1.5. Патологія органів сечо-статевої вистеми
- •2.1.5.1. Патологія нирок
- •Нефропатії (нефротичний синдром) Нефросклероз
- •Нефрози
- •Нефрити
- •Негнійні гематогенні нефрити
- •Гнійні гематогенні нефрити
- •Гнійний урогенний нефрит
- •Гломеруло-нефрози
- •Тубуло- нефрози
- •Гіаліноз судин клубочка
- •Білковий нефроз
- •Емболічний гнійничковий нефрит
- •Пієло-нефрит
- •Амілоїдний нефроз (амілоїдоз нирок)
- •Ліпоїдний нефроз
- •Апостоматоз-ний нефрит
- •Гострий інтерстицій-ний негній-ний нефрит
- •Некротичний нефроз (гостра ниркова недостатність)
- •Інтерстицій-ний сероз-ний нефрит
- •Інтерстиційний лімфоїдоцитар-ний нефрит
- •Хронічий інтерстицій-ний негній-ний нефрит
- •Гломерулонефрити (гломеруліти)
- •Інтра-капілярні
- •Екстра-капілярні
- •Гострий інтракапілярний гломерулонефрит
- •Хронічні інтракапілярні гломерулонефрити
- •Ексудативні екстракапілярні гломерулонефрити
- •Проліфера-тивний екстракапі-лярний гломеруло-нефрит
- •Мембранозний гломерулонефрит
- •Інтракапілярний ексудативний гломерулонефрит
- •Серозний екстракапілярний гломерулонефрит
- •Інтракапілярний ексу-дативно-проліфератив-ний гломерулонефрит
- •Мезангіальний гломерулонефрит
- •Фібринозний екстракапілярнийгломерулонефрит
- •Інтракапілярний проліферативний гломерулонефрит
- •Геморагічний екстракапілярний гломерулонефрит
- •Фібропластичний (термінальний) гломерулонефрит
- •Некротичний гломерулонефрит
- •2.1.5.2. Уроцистит
- •2.1.5.3. Метрит
- •2.1.5.4. Мастит
- •2.1.6. Патологія локомоторного апарату
- •2.1.6.1. Міозит
- •2.1.6.2. Патологія кісток та кісткового мозку
- •2.1.6.3. Патологія суглобів
- •Патологічна морфологія хвороб шкіри та її похідних
- •2.1.7.1. Первинні та вторинні зміни шкіри
- •2.1.7.2. Дерматози
- •2.1.7.3. Дерматити
- •2.1.7.4. Морфологічні особливості окремих дерматитів
- •2.1.8. Зміщення органів
- •2.1.9. Звуження трубчастих органів та порожнин тіла й органів
- •2.1.10. Розширення просвіту трубчастих і порожнинних органів та утворення патологічних порожнин
- •2.2. Патологічна анатомія хвороб тварин
- •2.2.1. Поняття про хворобу
- •2.1.2. Незаразні хвороби
- •2.1.2.1. Хвороби, зумовлені порушенням обміну речовин
- •2.1.2.1.1. Хвороби внаслідок порушення загальних умов годівлі та утримування тварин
- •2.1.2.1.2. Хвороби внаслідок недостатності
- •2.1.2.1.3. Гіповітамінози
- •2.1.2.2. Отруєння
- •2.1.2.2.1. Отруєння кормами.
- •2.1.2.2.2. Отруєння вітамінами (гіпервітамінози)
- •2.1.2.2.3. Отруєння мікотоксинами (мікотоксикози)
- •2.1.2.2.4. Отруєння отруйними рослинами
- •2.1.2.2.5. Отруєння мінеральними речовинами
- •2.1.2.2.6. Отруєння отрутохімікатами
- •2.1.2.2.7. Отруєння зооцидними і рослинними антикоагулянтами
- •2.1.2.2.8. Отруєння зміїною отрутою
- •2.1.2.3. Променева хвороба
2.1.2.4. Запалення лімфатичних вузлів
Запалення лімфатичних вузлів (син.: лімфаденіт, лімфанодуліт) за шляхом проникнення етіологічного чинника може бути лімфогенним і гематогенним. Лімфогенні лімфаденіти реєструються частіше й виникають у реґіонарних лімфовузлах при потраплянні етіологічного фактора з током лімфи з уражених органів і тканин. Гематогенні лімфаденіти виникають при потраплянні етіологічного фактора з током крові. За характером запальної реакції лімфаденіти поділяють на серозний, геморагічний, гнійний і продуктивний.
Етіологія. Як правило виникають при інфекційних хворобах (переважно бактеріальних і грибкових) та різних інтоксикаціях.
Патолого-анатомічні зміни. При серозному (син.: простому) запаленні лімфовузол збільшений, сіро-білого або рожевого кольору, капсула напружена, фолікули різко виступають, поверхня розрізу підвищеної вологості, або з неї виділяється мутна рідина білого чи рожевуватого кольору. Про збільшення лімфовузла свідчать наступні критерії: капсула напружена, поверхня в багатьох випадках нерівномірно горбиста, паренхіма на розрізі випинається. При геморагічному запаленні лімфовузол збільшений, червоного кольору, капсула напружена, фолікули різко виступають. У свиней часто набувають „мармурового” вигляду – на червоному фоні виступають біло-сірі фолікули. При гнійному запаленні спочатку в тканині лімфовузла знаходять сірі, мутні, розм’якшені плями. Потім в цих місцях утворюються абсцеси, що містять напіврідкий гній. В частині випадків гнійне запалення реєструються і в оточуючих лімфатичний вузол тканинах. З часом на місці лімфовузла й оточуючих тканин може утворюватись абсцес. При гнійному запаленні лімфовузлів, розташованих під шкірою, остання в місці контакту з абсцесом нерідко тоншає та проривається з утворенням нориці. При продуктивному запаленні лімфовузол збільшений, сірого або сіро-білого кольору. В частині випадків в тканинах лімфовузла виявляються гранульоми. Як закінчення будь-якого запального процесу можливий частковий чи повний фіброз лімфовузла.
Мікроскопічні зміни. При серозному (син.: простому) запаленні кровоносні судини лімфовузла розширені, переповнені кров’ю. Лімфатичні синуси й ходи розширені, містять серозний ексудат, в якому виявляється незначна кількість еритроцитів і лейкоцитів, а також велика кількість синусових макрофагів. Останні являють собою великі клітини з великою цитоплазмою та округлим чи овальним ядром. Частина з них дистрофічно змінена. Одночасно реєструють гіперплазію лімфоїдної тканини. При геморагічному запаленні кровоносні судини різко розширені, переповнені кров’ю. В тканинах лімфовузла, особливо в синусах, виявляється велика кількість еритроцитів. При гнійному запаленні спочатку виявляється інфільтрація тканин лімфовузла лейкоцитами, потім – утворення їх більш-менш щільних вогнищевих скупчень і розпад лейкоцитів та оточуючих їх клітин. Навколо таких ділянок може формуватись вал з гістіоцитів і фібробластів, з яких надалі може утворюватись сполучнотканинна капсула. При продуктивному запаленні в різних зонах лімфовузла знаходять розростання фібробластів та появу гістіоцитів, епітеліоїдних і гігантських клітин, які витісняють лімфоїдну тканину (крупноклітинна гіперплазія лімфатичного вузла). В частині випадків утворюються гранульоми, специфічні для певної хвороби.