2.1.5.2. Уроцистит

Уроцистит – це запалення сечового міхура. За перебігом може бути гострий і хронічний. Гострий уроцистит в залежності від характеру запальної реакції може бути серозним, геморагічним, фібринозним, гнійним і флегмонозним. Хронічний уроцистит – дифузним, поліпозним і фолікулярним. Патолого-анатомічні зміни – див. катаральне запалення.

2.1.5.3. Метрит

Метритом називають запалення матки. Залежно від локалізації запальних змін при метриті виділяють ендометрит (запалення слизової оболонки матки), міометрит – запалення м’язової оболонки матки, периметрит – запалення серозної оболонки матки та параметрит – запалення навколоматкової клітковини та широких маткових зв’язок.

Запалення матки в більшості випадків починається зі слизової оболонки, а потім може поширюватись на всі її шари. Виходячи з цього виділяють ендометрит та власне метрит (запалення всіх шарів стінки матки). До власне метриту відносять септичний, туберкульозний і некробактеріозний метрити. Як ендометрит, так і власне метрит можуть бути гострими й хронічними.

Етіологія. Ендометрити виникають при дії хімічних, термічних, механічних факторів та інфекційних агентів. Шляхи проникнення в матку інфекції різні, в залежності від чого виділяють висхідні (при яких збудник проникає в матку з піхви) та низхідні (при яких збудник проникає в матку з током крові й лімфи) метрити. Некротичний ендометрит частіше має стафілококове та некробацилярне походження. Септичний метрит виникає як тяжка пуерперальна інфекція.

Патолого-анатомічні зміни. При ендометритах запалення охоплює слизову оболонку й підслизову основу (патолого-анатомічні зміни – див. катаральне запалення). При гострих ендометритах в матці знаходять зміни, характерні для ексудативного катару: серозного (серозний ендометрит), фібринозного (фібринозний ендометрит), геморагічного (геморагічний ендометрит), гнильного (гнильний або іхорозний ендометрит) чи гнійного.

При гнійному ендометриті в одних випадках у порожнині матки накопичується велика кількість гнійного ексудату, який значно розтягує орган (піометра). Матка значно збільшена, при пальпації відчувається флуктуація. Серозна оболонка в більшості випадків не змінена. Іноді вона синюшно-червоного кольору, тьмяна, матова та, внаслідок наявності численних вузликів, що складаються з грануляційної тканини, трохи бугриста. В порожнині органу знаходять густий біло-жовтий або рідкий, шоколадного чи грязно-зеленого кольору гній. Слизова оболонка тьмяна, шорсткувата, від рожевого до сіро-зеленого кольору, вкрита численними клаптями некротизованої тканини. У ВРХ карбункули бугристі, шкіряної консистенції, з ерозіями. В гострих випадках стінка матки не змінена або трохи потовщена, а в хронічних – більш тонка.

Гнійний ендометрит також може протікати в вигляді абсцесів стінки матки, які можуть бути інкапсульованими.

При хронічних ендометритах в матці знаходять зміни, характерні для альтеративного чи проліферативного катару. В частині випадків, особливо в собак, на місці залоз утворюються кісти розміром від булавочної головки до грецького горіха. Вони мають вигляд матового скла, виступають над поверхнею слизової оболонки у вигляді напівшароподібних утворень і містять безколірну прозору або трохи мутну рідину з домішками слизу. Можливе вогнищеве звапнення слизової оболонки, особливо у ВРХ.

При септичному метриті матка має великі розміри (складається враження, що вона не скорочувалась після пологів). Серозна оболонка тьмяна, вкрита накладаннями фібрину. Стінки матки при пальпації дуже в’ялі. Вони легко рвуться навіть при незначному натягненні. В порожнині органу знаходять значну кількість мутного іхорозного ексудату. На розрізі стінка матки значно потовщена (в декілька раз), тьмяна, має однорідний грізно-сірий колір. Слизова оболонка тьмяна, шорсткувата, вкрита клаптями некротизованої тканини грізно-сірого кольору. Характерним є поширений тромбоз вен широкої маткової зв’язки. З часом метрит ускладнюється сепсисом.

Зміни при туберкульозному та некробактеріозному метриті – див. відповідні хвороби.

Мікроскопічні зміни. Мікроскопічні зміни при ендометриті – див. катаральне запалення. При септичному метриті всі шари стінки матки (включаючи й серозну оболонку) набряклі й інфільтровані лейкоцитами. Ділянки некрозу (на відміну від ендометриту) локалізуються не тільки в слизовій оболонці, але місцями поширюються й на глибше розташовані шари стінки аж до м’язової оболонки. Зміни судин стінки матки починаються з гнійного запалення адвентиції, яке потім поступово поширюється на медію й інтиму. Гнійне запалення судин ускладнюється їх тромбозом.