Зміст теми:

1. Типи дроблення.

2. Будова бластули.

3. Основні способи гаструляції.

4. Зародкові листки.

5. Критичні періоди розвитку зародка.

Обладнання для проведення заняття: навчальні таблиці, методичні матеріали.

Інтегративні зв’язки теми: матеріал даної теми використовують при вивченні розділів гістології та ембріології, патоанатомії.

Хід заняття:

1. Контроль вихідного рівня знань студентів з даної теми (на основі перелічених питань змісту теми)

2. Практична частина

2.1. Характеристика етапів роботи

2.1.1. Пренатальний період онтогенезу.

Онтогенез – індивідуальний розвиток живого організму з моменту народження і до смерті. При нестатевому розмноженні онтогенез починається з поділу материнської клітини або групи клітин, з яких утворюється зачаток нового організму. При статевому розмноженні розрізняють передзародковий період – формування статевих клітин і їх запліднення або розвиток без запліднення (партеногенез), ембріональний розвиток та постембріональний розвиток. Онтогенезові передує гаметогенез – процес утворення чоловічих та жіночих статевих клітин - гамет, які необхідні для виникнення нового організму. У разі злиття чоловічої та жіночої статевих клітин утворюється одноклітинний зародок – зигота. З цього моменту починається ембріональний розвиток, або розвиток організму до народження, який у людини в нормі продовжується близько 280 діб (40 тижнів). В ембріональному розвитку розрізняють початковий період, який охоплює 1-7 добу. У цей період багатоклітинний організм – бластоциста в кінці початкового періоду вростає у стінку матки (здійснюється процес імплантації). З другого до восьмого тижня продовжується зародковий період розвитку, під час якого у складі зародка з’являються зачатки тканин, органів і систем. Плодовий період пренатального онтогенезу продовжується з третього до дев’ятого місяця і завершується народженням дитини. У цей період здійснюються процеси подальшого структурного і функціонального становлення тканин та органів плода, а також диференціації клітин, що їх утворюють.

Дроблення – наступний після запліднення період життя зародка, котрий включає низку послідовних мітотичних поділів, у результаті яких зигота перетворюється у багатоклітинний організм. Дроблення зиготи людини охоплює проміжок з першої до кінця шостої доби. Характерною його особливістю є дуже короткий період інтерфази між двома послідовними мітозами, внаслідок чого розміри новоутворених клітин зародка у період дроблення, мають назву бластомерів. Дроблення завершується, коли розмір бластомерів наближається до розміру соматичних клітин організму.

Гаструляція – період ембріогенезу, коли виникають зародкові листки – ектодерма, ендодерма, мезодерма – і зародок набуває тришарової будови. У людини гаструляція відбувається шляхом імміграції і делямінації. Гаструляція у людини охоплює період з 14-ї по 17-ту добу пренатального онтогенезу.Гістогенез і органогенез здійснюється в результаті розмноження, міграції, диференціації клітин, що його складають, встановлення міжклітинних контактів і загибелі частини клітин. З 17-ої по 20-у добу триває пресомітний період, з 20-ї доби починається сомітний період розвитку, коли одночасно дорсальні ділянки мезодерми зародка діляться на окремі сегменти, розташовані з обох боків хорди – соміти. На 21-шу добу в організмі зародка є 2-3 пари сомітів, а у кінці п’ятого тижня кількість сомітів в ембріоні досягає 43-44 пар. На основі підрахунку числа сомітів можна приблизно визначити термін розвитку (сомітний вік) ембріона.

Із зовнішньої частини кожного соміта виникає дерматом, із внутрішньої – склеротом, із середньої – міотом. Дерматом стає джерелом розвитку дерми шкіри, склеротом – хрящової та кісткової тканин, міотом – скелетних м’язів спинної частини зародка. Вентральні ділянки мезодерми – спланхнотом – не сегментуються, а поділяються на вісцеральний та парієтальний листки, з яких розвиваються серозні оболонки внутрішніх органів, м’язова тканина серця та кора надниркових залоз. З мезенхіми спланхнотома утворюються кровоносні судини, клітини крові, сполучна та гладка м’язова тканини зародка. Ділянка мезодерми, що зв’язує соміти із спланхнотомом, служить джерелом розвитку нирок і статевих залоз, а також парамезонефральних проток. З останніх утворюється епітелій матки і яйцеводів.

У процесі диференціації зародкової ектодерми утворюється нервова трубка, нервові гребені, плакоди, шкірна ектодерма та прехордальна пластинка. Процес формування нервової трубки має назву нейруляції. Він полягає в утворенні щілиноподібної заглибини на поверхні ектодерми; потовщені краї цієї заглибини зростаються з утворенням нервової трубки. З краніальної частини нервової трубки формуються мозкові пухирці, які є зачатком головного мозку. Клітини нервових гребенів мігрують у напрямку дерматома, дають початок пігментним клітинам – меланоцитам; мігрують у напрямку черевної порожнини; дають початок симпатичним та парасимпатичним нервовим вузлам, мозковій речовині надниркових залоз. З клітин нервових гребенів, що не мігрували, утворюються гангліозні пластинки, з яких розвиваються спинномозкові та периферійні вегетативні нервові ганглії. З плакод формуються ганглії голови та нервові клітини органа слуху та рівноваги. Прехордальна пластинка є джерелом розвитку епітелію трахеї, бронхів, легень, а також ротової порожнини і стравоходу.

Із шкірної ектодерми формуються епідерміс і його похідні, емаль і кутикула зубів, епітелію пристінка ротової порожнини, анального відділу прямої кишки та піхви. Ендодерма зародка є джерелом утворення епітелію середньої частини кишкової трубки, печінки та підшлункової залози.

Маса зародка до кінця восьмого тижня досягає 5 г, до цього часу в ембріона вже сформовані зачатки всіх органів.

З початком третього місяця розвитку завершується зародковий і розпочинається третій, плодовий, період пренатального онтогенезу.

Зв’язок зародка із середовищем забезпечується спеціальними позазародковими органами, які функціонують тимчасово і називаються провізорними. До них відноситься плацента, амніон, пуповина, жовтковий мішок та алантоїс. Вони формують транспортну систему, яка забезпечує постачання плода поживними речовинами і киснем, видалення продуктів обміну речовин, продукують гормони, виконують функцію імунного захисту.

Жовтковий мішок закладається на ранніх етапах ембріогенезу, але не розвивається, а поступово редукується. Алантоїс також не розвинений. Зачаток його входить до складу нового пупкового канатика. Функцією зовнішньої зародкової оболонки виконує хоріон, або ворсиста оболонка. Численні вирости, ворсинки хоріона вростають у слизову оболонку матки – спеціального органа материнського організму, який є тільки у ссавців. Місце найбільшого галуження ворсинок хоріона і найбільш тісного контакту їх із слизовою оболонкою матки носить назву дитячого місця, або плаценти.

Зв’язок тіла зародка з плацентою здійснюється через пуповину або пупковий канатик, який містить кровоносні судини. Кровоносні капіляри тіла зародка галузяться у ворсинках хоріона. Так встановлюється плацентарний кровообіг. Через плаценту плід постачається поживними речовинами, киснем і звільняється від продуктів життєдіяльності. Епітелій хоріона і стінок судин утворює специфічний клітинний бар’єр; мікроорганізми і ряд речовин із кровоточу матері у нормі не потрапляють у кровоток плода. Плацента є бар’єром для ряду лікарських речовин, у тому числі наркотиків, виробничих і харчових отрут, чужорідних білків і антитіл.

Навколо плода розташована суцільна оболонка, яка називається амніон і бере участь у виробленні навколоплодових вод, які містять антитіла, що має суттєве значення для захисту зародка від дії хвороботворних чинників.

Хребетні, які мають амніон ( плазуни, птахи і ссавці ), об’єднуються у групу вищих хребетних, або амніот. Нижчі хребетні, які не мають амніона ( круглороті, риби і земноводні), відносяться до групи анамній.

а) зарисувати стадію бластули (на прикладі ланцетника), позначити бластоцель і бластодерму.

б) зарисувати стадію гаструли (на прикладі ланцетника), позначити ектодерму, ентодерму, бластопор, гастроцель.

в) заповнити таблицю

Гістогенез і органогенез

Зародкові листки	Тканини і органи
Ектодерма
Ентодерма
Мезодерма: дерматом склеротом міотом нефротом спланхнотом

2. 2. Оформлення результатів практичної роботи

Зарисувати в альбом будову яйцеклітини, сперматозоїда, стадії бластули і гаструли (на прикладі ланцетника)

3. Вироблення практичних навичок: розпізнавати основні типи дроблення, визначати зародкові листки.

4. Питання для контролю засвоєння теми

1. Типи дроблення.

2. Будова бластули.

3. Основні способи гаструляції.

4. Зародкові листки.

5. Критичні періоди розвитку зародка.

6. Визначення поняття онтогенезу.

7. Прямий та непрямий типи онтогенезу.

8. Гістогенез – процес утворення тканин.

9. Провізорні органи.

10. Поняття тотіпотентності.

11. Ембріональна індукція.

5.Тестовий контроль до практичного заняття № 20

1. Які тканини чи органи розвиваються з ектодерми?

A. Дерма

B. Нервова трубка

C. Печінка

D. Селезінка

E. Серце

2. На яких етапах ембріонального розвитку зародок переживає критичні періоди?

A. 1-й місяць

B. 3-й місяць

C. 4- місяць

D. 5-й місяць

E. 6-й місяць

3. У вагітної жінки, яка вживала алькоголь, порушилась закладка ектодерми в ембріональний період. В яких похідних цього листка розвинуться вади?

A. Нервова трубка

B. Нирки

C. Епітелій кишечника

D. Надниркові залози

E. Статеві залози

4.На певному етапі онтогенезу людини між кровоносними системами матері і плоду встановлюється фізіологічний зв”язок. Цю функцію виконує провізорний орган:

A. Плацента

B. Жовтковий мішок

C. Амніон

D. Серозна оболонка

E. Алантоїс

5. У жінки, що перенесла під час вагітності краснуху, народилася дитина з розщепленням губи і верхнього піднебіння. Чим викликане це явище?

A. Тератогенним впливом

B. Генною мутацією

C. Хромосомною мутацією

D. Геномною мутацією

E. Комбінативною мінливістю

6. У немовляти виявлено мікроцефалію. Лікарі вважають, що це пов”язано з застосуванням жінкою під час вагітності актиноміцину D. На які зародкові листки подіяв цей тератоген?

A. Ектодерма

B. Усі листки

C. Ентодерма

D. Мезодерма

E. Ентодерма та мезодерма

7. Під час експерименту над бластулою жаби на стадії 16 бластомерів було вилучено 1 бластомер. Відокремлена клітина продовжувала нормально розвиватися і започаткувала новий зародок.

Яка важлива властивість бластомерів була продемонстрована?

A. Тотіпотентність

B. Здатність до ембріональної індукції

C. Здатність до диференціації

D. Утворення полюсів ембріона

E. Утворення зародкових листків

8. Внаслідок дії тератогенного фактора у зародка порушено розвиток кровоносної ситеми. В якому зародковому листку виникло це порушення?

A. Мезодерми

B. Ентодерми

C. Екзодерми

D. Енто-і мезодерми

E. Енто-і ектодерми