- •Заняття №1
- •Зміст теми:
- •1. Вакуоля рослинної клітини виконує функцію:
- •Заняття №2
- •Зміст теми:
- •Заняття №3
- •Зміст теми:
- •Заняття №4
- •Зміст теми:
- •Заняття № 5
- •Зміст теми:
- •Заняття № 6
- •Зміст теми:
- •Заняття №7
- •Зміст теми:
- •Заняття № 8
- •Зміст теми:
- •Заняття № 9
- •Контрольні питання
- •Модуль 2 Змістовий модуль 2 Заняття № 10
- •Зміст теми:
- •Розглянути і розв’язати наступні задачі
- •Заняття № 11
- •Заняття № 12
- •Зміст теми:
- •Заняття № 13
- •Зміст теми:
- •Зміствий модуль 3 заняття № 14
- •Хід заняття:
- •Д) механізм утворення геномних мутацій. Розглянути і зарисувати в альбом
- •Заняття № 15
- •Зміст теми:
- •I. Аномалії аутосом:
- •II. Аномалії статевих хромосом:
- •Заняття № 16
- •Зміст теми:
- •В. Автосомно-рецесивний
- •Заняття № 17
- •Зміст теми:
- •Дерматогліфіка Популяційно-статистичний
- •Заняття № 18
- •Контрольні питання
- •Зміст теми:
- •Зміст теми:
- •Заняття № 21
- •Зміст теми:
- •Заняття № 22
- •Контрольні питання
- •Зміст теми:
- •Заняття № 24
- •Зміст теми:
- •Заняття №25
- •Заняття №26
- •Зміст теми:
- •Хід заняття:
- •Граф логічної структури до заняття № 26
- •Заняття № 27
- •Зміст теми:
- •Хід заняття:
- •Граф логічної структури до заняття № 27
- •Заняття № 28
- •Зміст теми:
- •Хід заняття:
- •Зміст теми:
- •Хід заняття:
- •Заняття № 30
- •Зміст теми:
- •Хід заняття:
- •Заняття № 31
- •Заняття № 3 2
- •Хід заняття. Практична частина
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 7 Заняття № 33
- •Зміст теми:
- •Хід заняття:
- •Москіт Phlebotomus papatasii Вид заняття: лабораторно-практичне.
- •Зміст теми:
- •Хід заняття:
- •Б) Комар малярійний – переносник збудників малярії
- •Вивчити під мікроскопом мікропрепарат лялечки. Звернути увагу на дихальну трубку у вигляді конуса. В) Москіт – переносник збудників лейшманіозів, пропасниці, папатачі
- •Заняття № 35
- •Зміст теми:
- •Заняття № 36
- •Зміст теми:
- •Заняття № 37
- •Зміст теми:
- •2.1.2 Еволюція сечостатевих проток
- •Заняття № 38
- •Зміст теми:
- •Заняття № 39
- •Зміст теми:
- •Заняття № 40
- •Література
Заняття № 36
Тема. Філогенез кровоносної системи. Онтофілогенетичні передумови вроджених вад розвитку у людини.
Вид заняття:лабораторно-практичне
Актуальність теми:вивчення філогенезу кровоносної системи хордових дозволяє інтерпретувати основні етапи еволюції на сучасному етапі та глибше пізнати будову і анатомію розвитку кровоносної системи у людини.
Мета заняття: вивчити особливості будови серця і схеми кровообігу хордових, звернути увагу на основні ароморфози та причини виникнення вроджених вад розвитку серця і судин у людини.
Зміст теми:
1. Особливості будови серця риб, земноводних, плазунів, птахів,ссавців.
2. Схема кровообігу у представників кожного класу хребетних тварин.
3. Основні ароморфози в кровоносній системі хребетних тварин.
4. Філогенез артеріальних зябрових дуг.
5. Вродженні вади розвитку серця і судин у людини.
Обладнання для проведення заняття: навчальні таблиці.
Інтегративні зв’язки теми: матеріал даної теми необхідний студентам при вивченні будови, фізіології систем органів та їх патології на клінічних і теоретичних кафедрах.
Хід заняття:
1. Контроль вихідного рівня знань студентів з даної теми (на основі перелічених питань змісту теми)
2. Практична частина
2.1 Характеристика етапів роботи
2.1.1 Еволюція кровоносної системи хордових тварин
Наявність рідкого динамічного внутрішнього середовища є необхідною умовою існування багатоклітинних організмів, оскільки воно забезпечує інтеграцію організму в цілісну систему, виконуючи транспортні функції. Ці функції є основними для кровоносної системи. Кровоносна система всіх хордових замкнена і утворена двома основними артеріальними судинами: черевною та спинною аортами. У ланцетника кровоносна система найпростіша. Коло кровообігу одне. Черевною аортою венозна (деоксигенована)кров надходить до приносних зябрових артерій, насичується киснем, по виносних зябрових артеріях проходить до коренів спинної аорти, котрі симетрично розміщені з обидвох боків тіла. Передні гілки цих судин-це сонні артерії, а задні гілки на рівні заднього кінця глотки утворюють спинну аорту, котра розгалужується до численних артерій і, таким чином, постачає всі органи і тканини. Після тканинного газообміну деоксигенована кров надходить до парних передніх і задніх кардинальних вен, які з кожного боку впадають в кюверову протоку. Обидві кюверові протоки впадають до черевної аорти. Від стінок травної системи венозна кров надходить ворітньою веною печінки до печінкового виросту і тут формується система капілярів. Тоді капіляри знову збираються і утворюють венозну судину -печінкову вену, котра впадає в черевну аорту. У риб більш активний спосіб життя передбачає інтенсифікацію метаболічних процесів. У зв’язку з цим на тлі олігомеризації їх артеріальних зябрових дуг до чотирьох пар в них відмічається високий ступінь диференціації: зяброві судини розгалужуються до капілярів, які пронизують зяброві пелюстки. В процесі інтенсифікації скоротливої функції черевної аорти частина її перетворюється на двокамерне серце, утворене передсердям і шлуночком. До передсердя прилягає венозний синус, а до шлуночка -цибулина аорти. В іншому кровоносна система риб відповідає її будові у ланцетника. У амфібій, внаслідок їх виходу на сушу і формування легеневого дихання, виникає два кола кровообігу. Відповідно, в будові серця і артерій з’являються пристосування, спрямовані на розмежування артеріальної і венозної крові. Серце амфібій трикамерне і складається з двох передсердь (правого та лівого)і шлуночка. У шлуночку є три порції крові: венозна, змішана і артеріальна. Від правої частини шлуночка бере початок єдина судина -артеріальний конус, що розгалужується на три пари судин: шкірно-легеневі артерії, дуги аорти, сонні артерії. Як і у всіх більш високоорганізованих класів, до правого передсердя впадають парні передня і непарна задня порожнисті вени великого кола, котрі несуть деоксигеновану кров, до лівого передсердя вени -малого кола з оксигенованою кров'ю. Під час скорочення передсердь, до шлуночка, у якого внутрішня стінка має велику кількість м'язових перетинок, одночасово надходять обидві порції крові. Повного змішування немає у зв'язку зі своєрідною будовою стінки шлуночка, тому при його скороченні перша порція венозної крові надходить до артеріального конуса і за допомогою спірального клапана, що є в його стінці, проходить в шкірно-легеневі артерії. Змішана кров із середини шлуночка надходить таким самим чином до дуг аорти, а невелика кількість артеріальної крові, яка потрапляє останньою до артеріального конуса, надходить в сонні артерії. Дуги аорти огинають серце і стравохід дорзально, утворюють спинну аорту, котра постачає всі органи тіла, за виключенням голови. Задні кардинальні вени редукуються, і їх функціонально замінює непарна задня порожниста вена. Передні кардинальні вени називають вже яремними венами, а кюверові протоки, в які вони впадають разом із підключичними венами, -передніми порожнистими венами. У рептилій виникають наступні прогресивні зміни в будові кровоносної системи: в шлуночку серця є неповна перетинка, котра запобігає повному змішуванню крові, що надходить з правого та лівого передсердь, від серця відходять три судини, що утворились внаслідок поділу артеріального стовбура. З лівої половини шлуночка бере початок права дуга аорти з оксигенованою кров'ю, з правої-легенева артерія, що несе деоксигеновану кров. Зі середини шлуночка, в ділянці неповної перетинки, бере початок ліва дуга аорти зі змішаною кров'ю. Обидві дуги аорти зростаються і утворюють спинну аорту, у якій кров змішана, проте більш насичена киснем, ніж у амфібій. Окрім цього, сонні і підключичні артерії беруть початок від правої дуги аорти, а , отже, оксигенованою кров'ю постачається не лише голова, а також передні кінцівки. Венозна система рептилій не має принципових відмінностей від системи вен амфібій.
У птахів і ссавців прогресивні зміни кровоносної системи полягають в повному розмежуванні венозного і артеріального плину крові. Це досягається, в першу чергу, завершеною чотирикамерністю серця, а, по-друге, редукцією лівої (у птахів)чи правої (у ссавців) дуги аорти. В результаті цього всі органи птахів і ссавців (крім печінки)постачаються артеріальною кров'ю. У венах великого кола кровообігу також спостерігаються прогресивні зміни: виникла безіменна вена, яка об'єднала ліві яремну і підключичну вени з правими, тому залишилась одна передня порожниста вена. Ліва кюверова протока у вигляді рудиментарної судиниsinuscoronarisзбирає венозну кров лише від міокарду, а непарна і напівнепарна вени -рудименти задніх кардинальних вен, мають суттєве значення переважно у випадку формування обхідних шляхів венозного відтоку через кава-кавальні анастомози, що формуються ними.
2.1.2 Формування артеріальних судин у ссавців і людини -результат філогенезу артеріальних зябрових дуг хребетних тварин.
В ембріогенезі абсолютної більшості хребетних закладається шість пар артеріальних зябрових дуг, що відповідають шести парам вісцеральних дуг черепа. У зв'язку з тим, що перші дві пари вісцеральних дуг входять до складу лицьового черепа, дві перші артеріальні дуги швидко редукуються. Решта чотири пари функціонують як зяброві артерії. У наземних хребетних 3-япара зябрових артерій втрачає зв'язок з коренями спинної аорти і несе кров до голови (сонні артерії).Судини 4-оїпари досягають найбільшого розвитку і разом з ділянкою кореня спинної аорти у постембріональному періоді формуються у дуги аорти -основні судини великого кола кровообігу.
У земноводних і плазунів обидві судини розвинені і беруть участь у кровообігу. У ссавців і людини також закладаються обидві судини 4-оїпари, а пізніше права дуга аорти редукується таким чином, що від неї залишається невеликий рудимент -плечоголовий стовбур. П'ята пара артеріальних дуг, у зв'язку з тим, що вона функціонально дублює четверту, редукується у всіх наземних хребетних, за винятком хвостатих амфібій. Шоста пара, котра постачає кров'ю крім зябер ще і плавальний міхур, у кистеперих риб формується у легеневу аотерію.
2.1.3 Вроджені вади розвитку серця і судин у людини-наслідок порушень ембріонального розвитку
Персистенція обидвох дуг аорти 4-ої пари - одна з найбільш поширених атавістичних вад розвитку судин і зустрічається з частотою 1 випадок на 200 розтинів дітей, що померли від вроджених вад серця. При цьому обидві дуги зростаються позаду стравоходу і трахеї, утворюючи низхідну частину спинної аорти (подібно до земноводних і плазунів).Вада проявляється порушенням ковтання (дисфагія ).Дещо частіше (2,8випадки на 200розтинів)зустрічається порушення редукції правої дуги аорти з редукцією лівої. Ця аномалія часто клінічно не проявляється. Одна з поширених вад (0,5 -1,2випадки на 1000новонароджених) -персистенція артеріальної (боталової)протоки, яка є частиною кореня спинної аорти між 4-оюі 6-оюпарами артерій зліва. Проявляється регургітацією артеріальної крові з великого кола кровообігу в мале. Дуже важка вада -персистенція первинного артеріального стовбура, в результаті якої з серця виходить лише одна судина, яка локалізується переважно над дефектом у міжшлуночковій перетинці. Ця вада у переважній більшості випадків закінчується смертю. Порушення диференціації первинного стовбура може призвести до транспозиції судин -виходу аорти з правого шлуночка, а легеневого стовбура -з лівого (1випадок на 2500новонароджених).Ця вада несумісна з життям. Серед вад розвитку венозного русла можливим є персистенція обидвох верхніх порожнистих вен. Якщо вони обидві впадають до правого передсердя, то аномалія -без клінічного прояву. За умови впадання лівої порожнистої вени до лівого передсердя відбувається викид венозної крові у велике коло кровообігу. Така вада несумісна з життям і зустрічається з частотою 1%від всіх вроджених вад серцево-судинної системи.
Рідкісна вроджена аномалія -редукція нижньої порожнистої вени. Відтік крові від нижньої частини тулуба і нижніх кінцівок здійснюється у цьому випадку через колатералі непарної і напівнепарної вен, що є рудиментами задніх кардинальних вен.
2.2. Оформлення результатів практичної роботи
Зарисувати схеми кровообігу та будову серця основних класів хребетних тварин.
3. Вироблення практичних навиків
Вміти обґрунтувати природу вроджених аномалій розвитку кровоносної системи людини.
4. Питання для контролю засвоєння теми
1. Особливості будови кровосної системи хордових.
2. Будова серця і схема кровообігу риб, земноводних.
3. Особливості будови кровоносної системи плазунів і птахів у зв’язку із способом життя.
4. Будова кровоносної системи людини.
5. Філогенез артеріальних зябрових дуг.
6. Наслідки порушень ембріонального розвитку кровоносної системи людини.
5. Тестовий контроль до практичного заняття № 36
1. Зміна кардинальних вен на порожнисті вперше спостерігається:
A.У ссавців
B.У риб
C.У земноводних
D.У птахів
E.У плазунів
2. Вкажіть, у якого класу хордових тварин кюверові протоки функціонують протягом життя:
A.У земноводних
B.У риб
C.У птахів
D.У ссавців
E.У плазунів
3. Вкажіть, у якого класу хребетних тварин наявний венозний синус:
A.У плазунів
B.У риб
C.У земноводних
D.У птахів
E.У ссавців
4. Назвіть судини малого кола кровообігу земноводних:
A.Зяброві артерії
B.Спинна аорта
C.Кардинальні вени
D.Порожнисті вени
E.Легеневі вени
5. В результаті неправильної закладки артеріального конуса виникає вроджена вада розвитку:
A.Дефект перетинки між передсердями
B.Аортальне кільце
C.Транспозиція судин
D.Дефект перетинки між шлуночками
E.Відкрита артеріальна протока
6. Вроджені вади розвитку серця і судин у людини пов’язані з порушенням закладки судин під-час ембріогенезу. Вкажіть патологію, яка виникає в результаті відсутності редукції правої дуги аорти.:
A.Відкрита артеріальна протока
B.Редукція нижньої порожнистої вени
C.Наявність двох верхніх порожнистих вен
D.Загальний артеріальний стовбур
E.Аортальне кільце
7. Вкажіть, у представників якого класу хребетних функціонує трикамерне серце із неповною перетинкою у шлуночку:
A.У ссавців
B.У птахів
C.У плазунів
D.У риб
E.У земноводних
8. Вкажіть, з якої пари зябрових дуг розвиваються сонні артерії:
A.З 2-ої пари
З 1-ої пари
З 4-ої пари
З 5-ої пари
З 3-ї пари
9. Вкажіть, яка судина зв’язує в процесі ембріонального розвитку легеневу артерію із спинною аортою:
A.Кюверова протока
B.Черевна аорта
C.Зяброва артерія
D.Боталова протока
E. Венозний синус
10. Яка з перелічених вад розвитку має онтофілогенетичну обумовленість:
A.Анофтальмія
B.Аортальне кільце
C.Природний вивих стегна
D.Викривлення стегна
E.Мікростомія