- •Реферат
- •Перелік умовних позначень
- •Огляд літератури розділ 1
- •1.1. Виділення та ідентифікація біотехнологічно-перспективних штамів роду Nocardia
- •1.2. Використання представників роду Nocardia у деградації нафтових забруднень
- •1.2.1. Механізми споживання гідрофобних сполук мікроорганізмами
- •1.2.1.1. Роль поверхнево-активних речовин у асиміляції вуглеводнів
- •1.2.1.2. Гідрофобність клітин мікроорганізмів і споживання вуглеводнів
- •1.2.1.3. Міжфазне споживання гідрофобних сполук, якому сприяють поверхнево-активні речовини
- •1.2.1.4. Генетичні основи деградації вуглеводнів
- •1.2.2. Деградація аліфатичних вуглеводнів
- •1.2.3. Деградація ароматичних вуглеводнів
- •1.2.4. Деградація гетероциклічних сполук
- •1.2.5. Біодеградація складових нафти імобілізованими клітинами бактерій роду Nocardia
- •1.3. Біосинтез практично-важливих метаболітів
- •1.3.1. Представники роду Nocardia як продуценти антимікробних речовин
- •Антибіотичні речовини представників роду Nocardia
- •1.3.2. Біосинтез поверхнево-активних речовин
- •1.4. Використання поверхневого культивування для отримання цільових продуктів
- •1.5. Використання представників роду Nocardia у процесах біотрансформації
- •1.6. Дослідження біосинтезу нокобактину Nocardia farcinica ifm10152
- •Висновки до огляду літератури
- •Експериментальна частина розділ 2 матеріали і методи досліджень
- •2.1. Об’єкти досліджень
- •При рості на агаризованих середовищах штам n. Vaccinii к-8 на 24 год утворює колонії схожої структури та зовнішнього вигляду, зображено у таблиці. Культуральні ознаки штаму Nocardia vaccinii к-8
- •2.2. Культивування Nocardia vacсinii к-8
- •2.3. Визначення параметрів росту і синтезу поверхнево-активних речовин
- •2.3.4. Метод кількісного визначення поверхнево-активних речовин
- •2.4. Визначення хімічного складу пар за допомогою тонкошарової хроматографії
- •2.5. Статистична обробка експериментальних результатів
- •Розділ 3 вплив органічних кислот на синтез поверхнево-активних речовин штамом nocardia vacсinii k-8 за умов росту на гліцерині
- •3.1 Хімічний склад поверхнево-активних речовин Nocardia vaccinii k 8
- •3.2. Вибір попередників та синтез поверхнево-активних речовин залежно від моменту їх внесення
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від моменту внесення та концентрації цитрату натрію
- •3.3. Визначення оптимальних концентрацій цитрату й фумарату натрію
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від концентрації цитрату
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від концентрації фумарату
- •3.4. Синтез поверхнево-активних речовин за спільного внесення органічних кислот
- •Синтез пар штамом n. Vaccinii k-8 під час спільного внесення фумарату й цитрату натрію
- •3.5. Вплив регуляції рН на синтез поверхнево-активних речовин
- •Вплив регуляції рН на вихід поверхнево-активних речовин n. Vaccinii k-8
- •3.6. Вплив якості інокуляту на синтез поверхнево-активних речовин за присутності попередників
- •Вплив якості інокуляту на синтез поверхнево-активних речовин n. Vaccinii k-8
- •Висновки до експериментальної частини
- •Розділ 4 охорона праці
- •4.1 Організація служби охорони праці в лабораторії
- •Аналіз виробничого травматизму
- •Санітарні умови праці на виробництві Мікроклімат
- •Загазованість
- •Запиленість повітря
- •Заходи захисту від шуму та вібрацій
- •Освітлення
- •Випромінювання
- •Висновки по матеріалам аналізу санітарних умов
- •4.2 Розрахунок штучної освітленості для науково-дослідної лабораторії Національного університету харчових технологій Загальне освітлення
- •Місцеве освітлення
- •Список використаної ліератури
- •Ксерокопії публікацій
1.6. Дослідження біосинтезу нокобактину Nocardia farcinica ifm10152
Створення банків геномних послідовностей та їх аналіз призводить до покращення розуміння природи мікроорганізмів, їхньої фізіології, еволюції та патогенності. Одним з перспективних напрямків є виявлення здатності до синтезу бактеріями цільових продуктів на підставі генних кластерів у геномі, що відповідають за утворення даної сполуки. Проте, попри ідентифікацію сотень генів натуральних продуктів, поки лише для декількох метаболітів ці дослідження проводилися досить детально, особливо для нерибосомальних пептидів (кодуються NRPS генами), таких як коеліхелін (Streptomyces coelicolor M145) та фускахеліну (Thermobifida fusca), що зумовлено їх хімічною структурою та, відповідно, простотою виявлення серед багатьох метаболітів шляхом сиквенування амінокислотної послідовності [36].
Вченими з Японії було просиквеновано геном Nocardia farcinica IFM10152, та виявлено наявність в ньому набагато більше генів, відповідних за синтез цільових продуктів, ніж попередньо традиційними методами, зокрема 14 NRPS та 7 PKS (полікетидсинтазних) послідовностей. Згідно результатів аналізу нуклеотидної послідовності частина генів (кластер 1 - nbtA,-B,-C,-D,-E,-F,-G,та-H; кластер 2 - nbtS,-T ) виявилася дуже близькою до аналогічної послідовності у Mycobacterium tuberculosis, що відповідає за синтез мікобактину. Тому в подальшому було проведено спроби по ізоляції гіпотетичного сідерофору з N. farcinica IFM10152. Масс-спектрометричними методами було виділено ідентифіковано дві сполуки: 10152A(C38H58N5O10) та 10152В (C40H62N5O10). За допомогою ЯМР-спектроскопії було встановлено, що це нокобактин, який продукує N. farcinica ATCC3313. Для представників роду Nocardia вже було ізольовано сідерофори формобактин, амамістан, бразілібактин, астеробактин, проте їх біосинтетичні гени ще не було просиквеновано [36]. Нокобактин складається з гідроксибензоату, N-гідрокси-N-ацетиллізину та N–гідрокси-ε-капролактаму, і відрізняється ноніловим (10152A) та ундециловим (10152В) боковими ланцюгами. Хочеться зазначити, що ще у 1973 р. з Nocardia asteroides ATCC 3318 було виділено подібну до мікобактину сполуку, здатну транспортувати йони заліза через ліпідну мембрану, що синтезувалася за пониженого вмісту феруму в середовищі [37].Кластер 1 відповідає за синтез всіх перелічених сполук крім N–гідрокси-ε-капролактаму, що походить від саліцилату. Тому було перевірено чи гени кластеру 2 відповідають за синтез саліцилату, а отже і нокобактину, шляхом перенесення nbtS послідовності у S. avermitilis, геном якого позбавлений саліцилатсинтазного гену. В результаті продукцію саліцилату здійснювали тільки трансформовані штами, що підтвердило припущення вчених. На наступному етапі дослідники сконструювали мутанти, позбавлені nbtA, nbtE та nbtS генів. Відмінностей у особливостях росту чи морфології помічено не було, проте у ΔnbtA та ΔnbtS варіантах синтез нокобактину знизився до 1 %, а у ΔnbtЕ взагалі припинився, проте було виявлено продукування подібної до нокобактину сполуки, позбавленої N –гідрокси-ε-капролактамної складової [36]. Дослідниками було запропоновано можливий шлях біосинтезу нокобактину (рис. 1.8.). Таким чином в ході даного дослідження вдалося встановити взаємозв’язок між генною послідовністю та хімічною структурою, вивити відповідальність гену за певну біохімічну реакцію та отримати раніше передбачуваний цільовий продукт.