- •Реферат
- •Перелік умовних позначень
- •Огляд літератури розділ 1
- •1.1. Виділення та ідентифікація біотехнологічно-перспективних штамів роду Nocardia
- •1.2. Використання представників роду Nocardia у деградації нафтових забруднень
- •1.2.1. Механізми споживання гідрофобних сполук мікроорганізмами
- •1.2.1.1. Роль поверхнево-активних речовин у асиміляції вуглеводнів
- •1.2.1.2. Гідрофобність клітин мікроорганізмів і споживання вуглеводнів
- •1.2.1.3. Міжфазне споживання гідрофобних сполук, якому сприяють поверхнево-активні речовини
- •1.2.1.4. Генетичні основи деградації вуглеводнів
- •1.2.2. Деградація аліфатичних вуглеводнів
- •1.2.3. Деградація ароматичних вуглеводнів
- •1.2.4. Деградація гетероциклічних сполук
- •1.2.5. Біодеградація складових нафти імобілізованими клітинами бактерій роду Nocardia
- •1.3. Біосинтез практично-важливих метаболітів
- •1.3.1. Представники роду Nocardia як продуценти антимікробних речовин
- •Антибіотичні речовини представників роду Nocardia
- •1.3.2. Біосинтез поверхнево-активних речовин
- •1.4. Використання поверхневого культивування для отримання цільових продуктів
- •1.5. Використання представників роду Nocardia у процесах біотрансформації
- •1.6. Дослідження біосинтезу нокобактину Nocardia farcinica ifm10152
- •Висновки до огляду літератури
- •Експериментальна частина розділ 2 матеріали і методи досліджень
- •2.1. Об’єкти досліджень
- •При рості на агаризованих середовищах штам n. Vaccinii к-8 на 24 год утворює колонії схожої структури та зовнішнього вигляду, зображено у таблиці. Культуральні ознаки штаму Nocardia vaccinii к-8
- •2.2. Культивування Nocardia vacсinii к-8
- •2.3. Визначення параметрів росту і синтезу поверхнево-активних речовин
- •2.3.4. Метод кількісного визначення поверхнево-активних речовин
- •2.4. Визначення хімічного складу пар за допомогою тонкошарової хроматографії
- •2.5. Статистична обробка експериментальних результатів
- •Розділ 3 вплив органічних кислот на синтез поверхнево-активних речовин штамом nocardia vacсinii k-8 за умов росту на гліцерині
- •3.1 Хімічний склад поверхнево-активних речовин Nocardia vaccinii k 8
- •3.2. Вибір попередників та синтез поверхнево-активних речовин залежно від моменту їх внесення
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від моменту внесення та концентрації цитрату натрію
- •3.3. Визначення оптимальних концентрацій цитрату й фумарату натрію
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від концентрації цитрату
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від концентрації фумарату
- •3.4. Синтез поверхнево-активних речовин за спільного внесення органічних кислот
- •Синтез пар штамом n. Vaccinii k-8 під час спільного внесення фумарату й цитрату натрію
- •3.5. Вплив регуляції рН на синтез поверхнево-активних речовин
- •Вплив регуляції рН на вихід поверхнево-активних речовин n. Vaccinii k-8
- •3.6. Вплив якості інокуляту на синтез поверхнево-активних речовин за присутності попередників
- •Вплив якості інокуляту на синтез поверхнево-активних речовин n. Vaccinii k-8
- •Висновки до експериментальної частини
- •Розділ 4 охорона праці
- •4.1 Організація служби охорони праці в лабораторії
- •Аналіз виробничого травматизму
- •Санітарні умови праці на виробництві Мікроклімат
- •Загазованість
- •Запиленість повітря
- •Заходи захисту від шуму та вібрацій
- •Освітлення
- •Випромінювання
- •Висновки по матеріалам аналізу санітарних умов
- •4.2 Розрахунок штучної освітленості для науково-дослідної лабораторії Національного університету харчових технологій Загальне освітлення
- •Місцеве освітлення
- •Список використаної ліератури
- •Ксерокопії публікацій
Висновки до огляду літератури
-
Використання нафтоокиснювальних мікроорганізмів є перспективним методом подолання наслідків нафтових забруднь. Мікроорганізми можуть розкладати ці сполуки за двома головними механізмами: специфічною адгезією клітин до великих частинок гідрофобних сполук та розчинення частинок за допомогою ПАР. Для деяких представників роду Nocardia (Nocardia TSH1, Nocardia sp.SoB, N. hydrocarbonoxydans NCIM 2386, N. vaccinii K 8) ефективність деградації складових нафти становить понад 90 %.
-
У представників роду Nocardia було виявлено велику кількість метаболітів (нокарацин, бразилібактин , нокатіоцин, аяміцин, цефаміцин) з антибіотичними активністю як проти бактерій і грибів, так і ракових клітин.
-
Підвищений інтерес викликають ПАР мікробного походження, продуцентами яких серед нокардій є Nocardia sp.L-417, N. alba MSA 10, N. lucentensis MSA 04, N. vaccinii K 8
-
Поряд з глибинним культивуванням необхідно розглядати можливість використання поверхневого, що дозволяє уникнути проблему надмірного піноутворення. Показано використання даного способу культивування для N. lactamdurans NRRL 3802 та N. lucentensis MSA 04.
-
Для штамів N. tartaricans ATCC 31190 та N. farcinica IFM10152 встановлено здатність приймати участь у процесах біотрансформації
Експериментальна частина розділ 2 матеріали і методи досліджень
2.1. Об’єкти досліджень
Об’єктом досліджень був штам Nocardia vaccinii K-8, виділений із зразків ґрунту, забруднених нафтою [1, 6, 7].
Штам N. vaccinіi К-8, належить до роду Nocardia, який згідно з дев’ятим виданням Керівництва Бергі з ідентифікації бактерій (1997 рік) належить до 1 підгрупи (бактерії, що містять міколові кислоти) 22 групи – нокардіоформних актиноміцетів [42]. За результатами досліджень 16S рРНК у 1977 р. К.Р. Везе та Г.Е.Фокс рід Nocardia віднесли до підгрупи ″Actinomicetes″ першої групи (грампозитивні бактерії) [43].
Представники роду Nocardia належить до грампозитивних еубактерій, які мають клітинну стінку. Частково кислотостійкі. Аероби. Не містять мікобактинів. Клітинна стінка містить міколові кислоти, а також велику кількість нерозгалужених насичених та ненасичених жирних кислот. У складі гліканового компоненту клітинної стінки присутні N-гліколільні залишки.
Морфолого-культуральні ознаки. Для представників роду Nocardia (у тому числі штаму Nocardia vacсinii характерні вегетативні гіфи від рудиментальних до густо розгалужених, діаметром 0,5–1,2 мкм, які ростуть на поверхні і проникають всередину агаризованого середовища. Гіфи часто розпадаються in situ (або при механічному впливі) на бактероїдні елементи, від паличко подібних до кокоподібних. Майже завжди утворюють повітряні гіфи, які в деяких випадках можна виявити тільки мікроскопіюванням. На повітряних, і рідше, як на повітряних, так і на субстратних гіфах можуть іноді бути присутні ланцюжки (від коротких до довгих) конідій (від добре до мало розвинутих).
Колонії можуть бути з крейдовою або бархатистою поверхнею коричневого, рудувато-кориневого, рожевого, оранжевого, червоного, пурпурного, сірого або білого кольору, гладенькі або зернисті, неправильної форми, зморшкуваті або скучені. Можуть утворювати коричневий або жовтий розчинний пігмент.
У N. vacсinii К-8 на 24 год росту спостерігається добре розвинутий міцелій. Також спостерігалися подовгуваті палочки та окремі коки. Морфологія культури на МПА та ГКА не відрізняеться, хоча візуально кращий ріст спостерігається на середовищі з ГКА.
На 48 год росту спостерігаються фрагменти міцелію, який розпався на палочки. Також присутні окремі коки. Морфологія культур під час росту на МПА та ГКА не відрізняється.
На 72 год росту на ГКА спостерігаються продовгуваті палочки і помітно збільшується кількість кокових форм. Міцелій відсутній.
При рості на середовищі з МПА спостерігаються поодинокі палочки або невеликі ланцюжки, переважають коки, але менше ніж в культурі на середовищі з ГКА. Міцелій відсутній.