- •Реферат
- •Перелік умовних позначень
- •Огляд літератури розділ 1
- •1.1. Виділення та ідентифікація біотехнологічно-перспективних штамів роду Nocardia
- •1.2. Використання представників роду Nocardia у деградації нафтових забруднень
- •1.2.1. Механізми споживання гідрофобних сполук мікроорганізмами
- •1.2.1.1. Роль поверхнево-активних речовин у асиміляції вуглеводнів
- •1.2.1.2. Гідрофобність клітин мікроорганізмів і споживання вуглеводнів
- •1.2.1.3. Міжфазне споживання гідрофобних сполук, якому сприяють поверхнево-активні речовини
- •1.2.1.4. Генетичні основи деградації вуглеводнів
- •1.2.2. Деградація аліфатичних вуглеводнів
- •1.2.3. Деградація ароматичних вуглеводнів
- •1.2.4. Деградація гетероциклічних сполук
- •1.2.5. Біодеградація складових нафти імобілізованими клітинами бактерій роду Nocardia
- •1.3. Біосинтез практично-важливих метаболітів
- •1.3.1. Представники роду Nocardia як продуценти антимікробних речовин
- •Антибіотичні речовини представників роду Nocardia
- •1.3.2. Біосинтез поверхнево-активних речовин
- •1.4. Використання поверхневого культивування для отримання цільових продуктів
- •1.5. Використання представників роду Nocardia у процесах біотрансформації
- •1.6. Дослідження біосинтезу нокобактину Nocardia farcinica ifm10152
- •Висновки до огляду літератури
- •Експериментальна частина розділ 2 матеріали і методи досліджень
- •2.1. Об’єкти досліджень
- •При рості на агаризованих середовищах штам n. Vaccinii к-8 на 24 год утворює колонії схожої структури та зовнішнього вигляду, зображено у таблиці. Культуральні ознаки штаму Nocardia vaccinii к-8
- •2.2. Культивування Nocardia vacсinii к-8
- •2.3. Визначення параметрів росту і синтезу поверхнево-активних речовин
- •2.3.4. Метод кількісного визначення поверхнево-активних речовин
- •2.4. Визначення хімічного складу пар за допомогою тонкошарової хроматографії
- •2.5. Статистична обробка експериментальних результатів
- •Розділ 3 вплив органічних кислот на синтез поверхнево-активних речовин штамом nocardia vacсinii k-8 за умов росту на гліцерині
- •3.1 Хімічний склад поверхнево-активних речовин Nocardia vaccinii k 8
- •3.2. Вибір попередників та синтез поверхнево-активних речовин залежно від моменту їх внесення
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від моменту внесення та концентрації цитрату натрію
- •3.3. Визначення оптимальних концентрацій цитрату й фумарату натрію
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від концентрації цитрату
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від концентрації фумарату
- •3.4. Синтез поверхнево-активних речовин за спільного внесення органічних кислот
- •Синтез пар штамом n. Vaccinii k-8 під час спільного внесення фумарату й цитрату натрію
- •3.5. Вплив регуляції рН на синтез поверхнево-активних речовин
- •Вплив регуляції рН на вихід поверхнево-активних речовин n. Vaccinii k-8
- •3.6. Вплив якості інокуляту на синтез поверхнево-активних речовин за присутності попередників
- •Вплив якості інокуляту на синтез поверхнево-активних речовин n. Vaccinii k-8
- •Висновки до експериментальної частини
- •Розділ 4 охорона праці
- •4.1 Організація служби охорони праці в лабораторії
- •Аналіз виробничого травматизму
- •Санітарні умови праці на виробництві Мікроклімат
- •Загазованість
- •Запиленість повітря
- •Заходи захисту від шуму та вібрацій
- •Освітлення
- •Випромінювання
- •Висновки по матеріалам аналізу санітарних умов
- •4.2 Розрахунок штучної освітленості для науково-дослідної лабораторії Національного університету харчових технологій Загальне освітлення
- •Місцеве освітлення
- •Список використаної ліератури
- •Ксерокопії публікацій
3.3. Визначення оптимальних концентрацій цитрату й фумарату натрію
Аналізуючи дані табл. 3.1. можна прийти до висновку, що внесення цитрату у концентраціях 0,01-0,05 % не призводило до суттєвого підвищення рівня ПАР, а тому було прийнято рішення збільшити концентрацію цитрату. Провели визначення синтезованих ПАР ваговим методом, так як раніше було показано, що найоптимальнішим показником рівня синтезу ПАР для штаму N. vaccinii K-8 є їх кількісне визначення за допомогою вагового методу. Отримані результати наведено у табл. 3.4.
Результати показали, що оптимальним є внесення цитрату у концентрації 0,1 %, що дозволяє підвищити синтез ПАР за результатами кількісного визначення на 36%. Цікаво, що для R. erythropolis ЕК-1 найбільш інтенсифікує синтез ПАР внесення цитрату також у концентрації 0,1 %, збільшення синтезу становить лише 10 %, але суттєво підвищується вихід емульгатора [11]. Для A. calcoaceticus K-4 оптимальною виявилася нижча концентрація – 0,02 %, підвищення рівня синтезу становило 45 % порівняно з культивуванням бактерії без попередника.
Як і для цитрату, було проаналізовано вплив фумарату у концентраціях 0,01–0,5 %. Як показали результати (табл. 3.5.), найсуттєвіше підвищення синтезу ПАР спостерігалося при додаванні 0,2 % фумарату (на 31 %).
Таблиця 3.4
Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від концентрації цитрату
Концентрація, % мас. |
ПАР* |
ПАР*, % від контр. |
Кількість ПАР, г/л |
Кілкість ПАР, % від контролю |
контроль |
2,0±0,1 |
- |
1,72±0,09 |
- |
0,01 |
2,0±0,1 |
100 |
1,65±0,08 |
95,92 |
0,03 |
2,1±0,1 |
105 |
1,78±0,09 |
104,08 |
0,05 |
2,3±0,12 |
115 |
1,99±0,1 |
116,33 |
0,1 |
2,3±0,12 |
115 |
2,35±0,12 |
136,63 |
0,2 |
2,2±0,11 |
110 |
2,21±0,11 |
128,49 |
0,3 |
2,5±0,13 |
125 |
2,17±0,11 |
124,42 |
0,4 |
2,6±0,13 |
130 |
1,85±0,09 |
107,56 |
0,5 |
2,4±0,12 |
120 |
2,01±0,1 |
116,86 |
Таблиця 3.5
Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від концентрації фумарату
Концентрація, % мас. |
ПАР* |
ПАР*, % від контр. |
Кількість ПАР, г/л |
Кілкість ПАР, % від контролю |
контроль |
2,0±0,1 |
- |
1,72±0,09 |
- |
0,01 |
1,9±0,1 |
95 |
1,65±0,08 |
95,92 |
0,03 |
2,0±0,1 |
100 |
1,78±0,09 |
104,00 |
0,05 |
2,2±0,11 |
110 |
2,00±0,1 |
116,33 |
0,1 |
2,1±0,11 |
105 |
2,14±0,11 |
118,60 |
0,2 |
2,1±0,11 |
105 |
2,26±0,11 |
131,40 |
0,3 |
2,3±0,12 |
115 |
2,18±0,11 |
126,74 |
0,4 |
2,5±0,13 |
125 |
2,12±0,11 |
124,42 |
0,5 |
2,5±0,13 |
125 |
1,9±0,09 |
110,47 |
Для R. erythropolis ЕК-1 оптимальною виявилася концентрація фумарату 0,2 % (синтез ПАР підвищувався на 44,7 %), а для A. calcoaceticus K-4 - 0,02 % (значення інтенсифікації становило 48 %)