- •Реферат
- •Перелік умовних позначень
- •Огляд літератури розділ 1
- •1.1. Виділення та ідентифікація біотехнологічно-перспективних штамів роду Nocardia
- •1.2. Використання представників роду Nocardia у деградації нафтових забруднень
- •1.2.1. Механізми споживання гідрофобних сполук мікроорганізмами
- •1.2.1.1. Роль поверхнево-активних речовин у асиміляції вуглеводнів
- •1.2.1.2. Гідрофобність клітин мікроорганізмів і споживання вуглеводнів
- •1.2.1.3. Міжфазне споживання гідрофобних сполук, якому сприяють поверхнево-активні речовини
- •1.2.1.4. Генетичні основи деградації вуглеводнів
- •1.2.2. Деградація аліфатичних вуглеводнів
- •1.2.3. Деградація ароматичних вуглеводнів
- •1.2.4. Деградація гетероциклічних сполук
- •1.2.5. Біодеградація складових нафти імобілізованими клітинами бактерій роду Nocardia
- •1.3. Біосинтез практично-важливих метаболітів
- •1.3.1. Представники роду Nocardia як продуценти антимікробних речовин
- •Антибіотичні речовини представників роду Nocardia
- •1.3.2. Біосинтез поверхнево-активних речовин
- •1.4. Використання поверхневого культивування для отримання цільових продуктів
- •1.5. Використання представників роду Nocardia у процесах біотрансформації
- •1.6. Дослідження біосинтезу нокобактину Nocardia farcinica ifm10152
- •Висновки до огляду літератури
- •Експериментальна частина розділ 2 матеріали і методи досліджень
- •2.1. Об’єкти досліджень
- •При рості на агаризованих середовищах штам n. Vaccinii к-8 на 24 год утворює колонії схожої структури та зовнішнього вигляду, зображено у таблиці. Культуральні ознаки штаму Nocardia vaccinii к-8
- •2.2. Культивування Nocardia vacсinii к-8
- •2.3. Визначення параметрів росту і синтезу поверхнево-активних речовин
- •2.3.4. Метод кількісного визначення поверхнево-активних речовин
- •2.4. Визначення хімічного складу пар за допомогою тонкошарової хроматографії
- •2.5. Статистична обробка експериментальних результатів
- •Розділ 3 вплив органічних кислот на синтез поверхнево-активних речовин штамом nocardia vacсinii k-8 за умов росту на гліцерині
- •3.1 Хімічний склад поверхнево-активних речовин Nocardia vaccinii k 8
- •3.2. Вибір попередників та синтез поверхнево-активних речовин залежно від моменту їх внесення
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від моменту внесення та концентрації цитрату натрію
- •3.3. Визначення оптимальних концентрацій цитрату й фумарату натрію
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від концентрації цитрату
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від концентрації фумарату
- •3.4. Синтез поверхнево-активних речовин за спільного внесення органічних кислот
- •Синтез пар штамом n. Vaccinii k-8 під час спільного внесення фумарату й цитрату натрію
- •3.5. Вплив регуляції рН на синтез поверхнево-активних речовин
- •Вплив регуляції рН на вихід поверхнево-активних речовин n. Vaccinii k-8
- •3.6. Вплив якості інокуляту на синтез поверхнево-активних речовин за присутності попередників
- •Вплив якості інокуляту на синтез поверхнево-активних речовин n. Vaccinii k-8
- •Висновки до експериментальної частини
- •Розділ 4 охорона праці
- •4.1 Організація служби охорони праці в лабораторії
- •Аналіз виробничого травматизму
- •Санітарні умови праці на виробництві Мікроклімат
- •Загазованість
- •Запиленість повітря
- •Заходи захисту від шуму та вібрацій
- •Освітлення
- •Випромінювання
- •Висновки по матеріалам аналізу санітарних умов
- •4.2 Розрахунок штучної освітленості для науково-дослідної лабораторії Національного університету харчових технологій Загальне освітлення
- •Місцеве освітлення
- •Список використаної ліератури
- •Ксерокопії публікацій
Вплив регуляції рН на вихід поверхнево-активних речовин n. Vaccinii k-8
|
Концентрація (цитрат + фумарат), % мас. |
Регуляція рН |
ПАР* |
ПАР*, % від контр. |
Кількість ПАР, г/л |
Кілкість ПАР, % від контролю |
|
контроль |
- |
2,0±0,1 |
- |
1,72±0,09 |
- |
|
0,1 + 0,1 |
- |
2,5±0,13 |
125 |
2,43±0,13 |
140,82 |
|
+ |
2,7±0,14 |
135 |
2,52±0,14 |
146,23 |
|
|
0,1 + 0,2 |
- |
2,5±0,13 |
125 |
2,41±0,12 |
139,87 |
|
+ |
2,6±0,13 |
130 |
2,51±0,13 |
145,76 |
|
|
0,2 + 0,2 |
- |
2,4±0,12 |
120 |
2,16±0,11 |
125,6 |
|
+ |
2,3±0,12 |
115 |
2,21±0,11 |
128,33 |
|
|
0,1 + 0,3 |
- |
2,5±0,13 |
125 |
2,31±0,12 |
134,50 |
|
+ |
2,4±0,12 |
120 |
2,30±0,12 |
134,12 |
|
|
0,2 + 0,3 |
- |
2,3±0,12 |
115 |
2,13±0,11 |
123,42 |
|
+ |
2,3±0,12 |
115 |
2,09±0,1 |
121,67 |
3.6. Вплив якості інокуляту на синтез поверхнево-активних речовин за присутності попередників
Ще однією спробою інтенсифікації синтезу ПАР було внесення органічних кислот у посівний матеріал, що може ривести до зміни активності відповідних за дію цитрату й фумарату ферментів (ізоцтитратдегідрогенази, ізоцитратліази, фумаратгідратази, ФЕП-карбоксикінази та ін.) Результати наведені у табл. 3.8.
Таблиця 3.8
Вплив якості інокуляту на синтез поверхнево-активних речовин n. Vaccinii k-8
|
Конц. (цитрат + фумарат), % мас. |
Внесення поперед-ників у середовище для посівний матеріал |
ПАР* |
ПАР*, % від контр. |
Кількість ПАР, г/л |
Кілкість ПАР, % від контролю |
Біомаса, г/л |
|
контроль |
- |
2,0±0,1 |
- |
1,72±0,09 |
- |
1,0±0,05 |
|
контроль |
+ |
1,8±0,09 |
90 |
1,65±0,08 |
95,93 |
1,3±0,07 |
|
0,1 + 0,2 |
- |
2,5±0,13 |
125 |
2,41±0,12 |
139,87 |
1,0±0,05 |
|
0,1 + 0,2 |
+ |
2,3±0,12 |
115 |
2,10±0,11 |
122,09 |
1,4±0,07 |
Проте результати показали, що внесення органічних кислот при підготовці посівного матеріалу не чинить позитивного ефекту на вихід ПАР, спостерігається лише приріст біомаси. Отже, можна зробити висновок, що цитрат і фумарат в даному випадку використовуються клітиною як субстрати, і не чинять регулюючого впливу.
Аналізуючи дані, отримані під час інтенсифікації біосинтезу ПАР за рахунок екзогенних попередників можна припустити, що N. vaccinii K-8 володіє певними відмінностями конструктивного і енергетичного метаболізму від R. erythropolis ЕК-1 та A. calcoaceticus K-4 [10, 11, 47]. Для детального встановлення біохімії синтезу ПАР перспективним є проведення аналізу активності ферментів та виявлення можливих сайтів метаболічного лімітування для N. vaccinii K-8 під час росту на гліцерині.