- •Реферат
- •Перелік умовних позначень
- •Огляд літератури розділ 1
- •1.1. Виділення та ідентифікація біотехнологічно-перспективних штамів роду Nocardia
- •1.2. Використання представників роду Nocardia у деградації нафтових забруднень
- •1.2.1. Механізми споживання гідрофобних сполук мікроорганізмами
- •1.2.1.1. Роль поверхнево-активних речовин у асиміляції вуглеводнів
- •1.2.1.2. Гідрофобність клітин мікроорганізмів і споживання вуглеводнів
- •1.2.1.3. Міжфазне споживання гідрофобних сполук, якому сприяють поверхнево-активні речовини
- •1.2.1.4. Генетичні основи деградації вуглеводнів
- •1.2.2. Деградація аліфатичних вуглеводнів
- •1.2.3. Деградація ароматичних вуглеводнів
- •1.2.4. Деградація гетероциклічних сполук
- •1.2.5. Біодеградація складових нафти імобілізованими клітинами бактерій роду Nocardia
- •1.3. Біосинтез практично-важливих метаболітів
- •1.3.1. Представники роду Nocardia як продуценти антимікробних речовин
- •Антибіотичні речовини представників роду Nocardia
- •1.3.2. Біосинтез поверхнево-активних речовин
- •1.4. Використання поверхневого культивування для отримання цільових продуктів
- •1.5. Використання представників роду Nocardia у процесах біотрансформації
- •1.6. Дослідження біосинтезу нокобактину Nocardia farcinica ifm10152
- •Висновки до огляду літератури
- •Експериментальна частина розділ 2 матеріали і методи досліджень
- •2.1. Об’єкти досліджень
- •При рості на агаризованих середовищах штам n. Vaccinii к-8 на 24 год утворює колонії схожої структури та зовнішнього вигляду, зображено у таблиці. Культуральні ознаки штаму Nocardia vaccinii к-8
- •2.2. Культивування Nocardia vacсinii к-8
- •2.3. Визначення параметрів росту і синтезу поверхнево-активних речовин
- •2.3.4. Метод кількісного визначення поверхнево-активних речовин
- •2.4. Визначення хімічного складу пар за допомогою тонкошарової хроматографії
- •2.5. Статистична обробка експериментальних результатів
- •Розділ 3 вплив органічних кислот на синтез поверхнево-активних речовин штамом nocardia vacсinii k-8 за умов росту на гліцерині
- •3.1 Хімічний склад поверхнево-активних речовин Nocardia vaccinii k 8
- •3.2. Вибір попередників та синтез поверхнево-активних речовин залежно від моменту їх внесення
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від моменту внесення та концентрації цитрату натрію
- •3.3. Визначення оптимальних концентрацій цитрату й фумарату натрію
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від концентрації цитрату
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від концентрації фумарату
- •3.4. Синтез поверхнево-активних речовин за спільного внесення органічних кислот
- •Синтез пар штамом n. Vaccinii k-8 під час спільного внесення фумарату й цитрату натрію
- •3.5. Вплив регуляції рН на синтез поверхнево-активних речовин
- •Вплив регуляції рН на вихід поверхнево-активних речовин n. Vaccinii k-8
- •3.6. Вплив якості інокуляту на синтез поверхнево-активних речовин за присутності попередників
- •Вплив якості інокуляту на синтез поверхнево-активних речовин n. Vaccinii k-8
- •Висновки до експериментальної частини
- •Розділ 4 охорона праці
- •4.1 Організація служби охорони праці в лабораторії
- •Аналіз виробничого травматизму
- •Санітарні умови праці на виробництві Мікроклімат
- •Загазованість
- •Запиленість повітря
- •Заходи захисту від шуму та вібрацій
- •Освітлення
- •Випромінювання
- •Висновки по матеріалам аналізу санітарних умов
- •4.2 Розрахунок штучної освітленості для науково-дослідної лабораторії Національного університету харчових технологій Загальне освітлення
- •Місцеве освітлення
- •Список використаної ліератури
- •Ксерокопії публікацій
Санітарні умови праці на виробництві Мікроклімат
Людина під час праці витрачає енергію, яку накопичив її організм за рахунок харчування. Інтенсивність витрат енергії залежить від характеру та інтенсивності праці, а також від параметрів оточуючого середовища і, у першу чергу, від стану повітря в приміщенні. Стан повітря у виробничому приміщенні називають мікрокліматом виробничого приміщення, або метеорологічними умовами.
Для забезпечення безпечних умов праці людини повітря у виробничому приміщенні повинно відповідати санітарно-гігієнічним нормативам.
Стан повітря у приміщенні називають мікрокліматом. Мікроклімат повинен відповідати ГОСТ 12.1.005-88 "Стан повітря робочої зони".
Мікроклімат виробничих приміщень визначається такими параметрами: температурою повітря в приміщенні, °С; відносною вологістю повітря, % і швидкістю руху повітря, м/с.
Мікроклімат виробничих приміщень нормується в залежності від теплових характеристик виробничого приміщення, категорії робіт по важкості і періоду року. Основні нормативні документи, де наводяться норми мікроклімату,- це санітарні норми та стандарти безпеки праці [23].
Для визначення температури повітря у виробничих приміщеннях використовуються звичайні ртутні і спиртові термометри, термопари або термоанемометри.
Найбільш ефективними заходами щодо нормалізації мікроклімату є попередження поступання надлишкового тепла, вологи.
Для цього вживаються такі заходи:
-
теплоізоляція нагрітого обладнання;
-
швидке видалення з цеху нагрітих виробів;
-
трубопроводів пари, гарячої води;
-
постійна робота припливно-витяжної вентиляції.
Важливим є вентиляція та кондиціювання виробничих приміщень. Контроль проводиться 1 раз на 2 місяці.
Загазованість
Можливість отруєння газом виникає при тривалій роботі у недостатньо вентильованих приміщеннях або при несправних газових пальниках. При цьому потрібно здійснювати повсякденний контроль за справністю роботи припливно-витяжної вентиляції і газових пальників у боксах.
Запиленість повітря
Для підтримання чистоти повітря виробничих приміщень проводяться наступні заходи:
1.Застосування індивідуальних засобів захисту,
2 .Герметизація обладнання, ущільнення з'єднань, люків та отворів.
3.Видалення шкідливих речовин, що потрапляють у повітря робочої зони, за рахунок вентиляції, аспірації або за допомогою кондиціонерів.
На стадіях, що розглядаються підвищеної запиленості не спостерігається.
Шум
Одним із найбільш розповсюджених негативних факторів, які впливають на людину в процесі виробництва є шум. Для успішної боротьби з шумом необхідно знати його фізичну природу, основні закономірності його виникнення і поширення [48].
Шум - це механічні звукові коливання в пружних середовищах (повітря). Основним джерелом виробничого шуму на даних стадіях є обертаючі частини обладнання(наприклад, мішалки в реакторі).
Основна ціль нормування шуму на робочих місцях-встановлення допустимих рівнів шуму, які при щоденному впливі протягом всього робочого дня і протягом багатьох років не можуть викликати суттєвих захворювань організму людини і не заважають його нормальній трудовій діяльності .
Допустимі рівні шуму на робочих місцях регламентуються ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ "Шум. Загальні вимоги безпеки". Цей стандарт також встановлює класифікацію шуму, вимоги до шумових характеристик і до захисту від шуму на робочих місцях.
З метою попередження високого рівня шуму обладнання передбачається з малими габаритами деталей, що обертаються, і електроприводами малої потужності (до 5.0 кВт), які виробляють шум невисокого рівня, що знаходиться в межах допустимого (не вище 80 дБ).
Контроль проводиться 1 раз на рік.