- •Реферат
- •Перелік умовних позначень
- •Огляд літератури розділ 1
- •1.1. Виділення та ідентифікація біотехнологічно-перспективних штамів роду Nocardia
- •1.2. Використання представників роду Nocardia у деградації нафтових забруднень
- •1.2.1. Механізми споживання гідрофобних сполук мікроорганізмами
- •1.2.1.1. Роль поверхнево-активних речовин у асиміляції вуглеводнів
- •1.2.1.2. Гідрофобність клітин мікроорганізмів і споживання вуглеводнів
- •1.2.1.3. Міжфазне споживання гідрофобних сполук, якому сприяють поверхнево-активні речовини
- •1.2.1.4. Генетичні основи деградації вуглеводнів
- •1.2.2. Деградація аліфатичних вуглеводнів
- •1.2.3. Деградація ароматичних вуглеводнів
- •1.2.4. Деградація гетероциклічних сполук
- •1.2.5. Біодеградація складових нафти імобілізованими клітинами бактерій роду Nocardia
- •1.3. Біосинтез практично-важливих метаболітів
- •1.3.1. Представники роду Nocardia як продуценти антимікробних речовин
- •Антибіотичні речовини представників роду Nocardia
- •1.3.2. Біосинтез поверхнево-активних речовин
- •1.4. Використання поверхневого культивування для отримання цільових продуктів
- •1.5. Використання представників роду Nocardia у процесах біотрансформації
- •1.6. Дослідження біосинтезу нокобактину Nocardia farcinica ifm10152
- •Висновки до огляду літератури
- •Експериментальна частина розділ 2 матеріали і методи досліджень
- •2.1. Об’єкти досліджень
- •При рості на агаризованих середовищах штам n. Vaccinii к-8 на 24 год утворює колонії схожої структури та зовнішнього вигляду, зображено у таблиці. Культуральні ознаки штаму Nocardia vaccinii к-8
- •2.2. Культивування Nocardia vacсinii к-8
- •2.3. Визначення параметрів росту і синтезу поверхнево-активних речовин
- •2.3.4. Метод кількісного визначення поверхнево-активних речовин
- •2.4. Визначення хімічного складу пар за допомогою тонкошарової хроматографії
- •2.5. Статистична обробка експериментальних результатів
- •Розділ 3 вплив органічних кислот на синтез поверхнево-активних речовин штамом nocardia vacсinii k-8 за умов росту на гліцерині
- •3.1 Хімічний склад поверхнево-активних речовин Nocardia vaccinii k 8
- •3.2. Вибір попередників та синтез поверхнево-активних речовин залежно від моменту їх внесення
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від моменту внесення та концентрації цитрату натрію
- •3.3. Визначення оптимальних концентрацій цитрату й фумарату натрію
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від концентрації цитрату
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від концентрації фумарату
- •3.4. Синтез поверхнево-активних речовин за спільного внесення органічних кислот
- •Синтез пар штамом n. Vaccinii k-8 під час спільного внесення фумарату й цитрату натрію
- •3.5. Вплив регуляції рН на синтез поверхнево-активних речовин
- •Вплив регуляції рН на вихід поверхнево-активних речовин n. Vaccinii k-8
- •3.6. Вплив якості інокуляту на синтез поверхнево-активних речовин за присутності попередників
- •Вплив якості інокуляту на синтез поверхнево-активних речовин n. Vaccinii k-8
- •Висновки до експериментальної частини
- •Розділ 4 охорона праці
- •4.1 Організація служби охорони праці в лабораторії
- •Аналіз виробничого травматизму
- •Санітарні умови праці на виробництві Мікроклімат
- •Загазованість
- •Запиленість повітря
- •Заходи захисту від шуму та вібрацій
- •Освітлення
- •Випромінювання
- •Висновки по матеріалам аналізу санітарних умов
- •4.2 Розрахунок штучної освітленості для науково-дослідної лабораторії Національного університету харчових технологій Загальне освітлення
- •Місцеве освітлення
- •Список використаної ліератури
- •Ксерокопії публікацій
3.4. Синтез поверхнево-активних речовин за спільного внесення органічних кислот
На наступому етапі нами було оцінено здатність до синтезу ПАР N. vaccinii K-8 за одночасного внесення фумарату і цитрату. Так, для штаму R. erythropolis ЕК-1 за спільного внесення цитрату (0,1 %) і фумарату (0,2 %) на початку стаціонарної фази росту були отримано результати, які показали збільшення кількості синтезованих ПАР на 60 % (до 6,5–7,0 г/л) та індексу емульгування на 40 % порівняно з вирощуванням бактерій на середовищі з гексадеканом без органічних кислот [10, 11]. За спільного внесення попередників на етанолвмісному середовищі фіксували збільшення всіх показників синтезу ПАР порівняно з контролем. Так, індекс емульгування підвищився на 35 %, а кількість синтезованих ПАР на 102 % [9].
При спільному внесені фумарату і цитрату на початку процесу культивування штаму A. calcoaceticus K-4 умовна концентрація ПАР зросла всього на 15 % в той час як за присутності екзогенного фумарату показник ПАР* збільшився на 20 %. Але після проведення вагового аналізу синтезованих ПАР було виявлено, що за концентрації цитрату 0,01 % і фумарату 0,01 %, внесених на початку стаціонарної фази росту, кількість синтезованих ПАР зросла на 195 % порівняно з контролем.
Тому на наступному етапі досліджень аналізували вплив цитрату й фумарату натрію, у випадку їх спільного внесення. Як і для R. erythropolis ЕК-1 та A. calcoaceticus K-4, для N. vaccinii K-8 спільне внесення попередників давало вищі результати (табл. 4.6). Зокрема, було встановлено, що внесення 0,1 % цитрату та 0,1 % фумарату підвищує вихід ПАР на 41 %, а при додаванні а 0,2 % фумарату кількісний вихід ПАР практично не змінювався (40 %). При збільшенні концентрації цитрату до 0,2 % рівень синтезу ПАР суттєво знижувався. Попри отримані результати значення інтенсифікації синтезу ПАР для N. vaccinii K-8 залишались нижчими, ніж для R. erythropolis ЕК-1 та A. calcoaceticus K-4.
Таблиця 3.6
Синтез пар штамом n. Vaccinii k-8 під час спільного внесення фумарату й цитрату натрію
Концентрація, % мас. (цитрат + фумарат) |
ПАР* |
ПАР*, % від контр. |
Кількість ПАР, г/л |
Кілкість ПАР, % від контролю |
контроль |
2,0±0,1 |
- |
1,72±0,09 |
- |
0,1 + 0,1 |
2,5±0,13 |
125 |
2,43±0,13 |
140,82 |
0,1 + 0,2 |
2,5±0,13 |
125 |
2,41±0,12 |
139,87 |
0,2 + 0,2 |
2,3±0,12 |
115 |
2,16±0,11 |
125,6 |
3.5. Вплив регуляції рН на синтез поверхнево-активних речовин
Оскільки у більшості бактерій солі органічних кислот транспортуються симпортом з протоном і оптимальним для цього є нейтральне значення рН, ми припустили, що нейтралізація у процесі росту штаму (і перед внесенням органічних кислот) супроводжуватиметься підвищенням синтезу ПАР. Для аналізу було вибрано варіанти, для яких у попередніх експериментах спостерігалися найвищі результати (див. табл. 3.4, 3.5)
Вимірювання рН на 72-у годину культивування показало його зниження до 4,8. Як відомо найкращі показники синтезу ПАР мікробного походження спостерігаються за нейтрального значення рН [47], тому в ході експерименту для одних варіантів рН залишали на рівні, а для інших – доводили до 7,0. Результати наведені у табл. 3.7.
При культивуванні R. erythropolis ЕК-1 на гексадекані стабілізація рН на рівні 7,2-7,4 супроводжувалася збільшенням показника ПАР* до 2,9-3,5, а концентрації ПАР – в 1,5-1,7 разів. Очевидно, що збільшення синтезу ПАР зумовлене підтриманням рН на нейтральному рівні [47].
Для A. calcoaceticus K-4 за нейтралізації спостерігалося зниження показників синтезу ПАР порівняно зі зразками де регуляція рН була відсутня, кількість синтезованих ПАР зменшувалася при цьому на 11-18 %.
Аналізуючі отримані результати спостерігаємо як підвищення синтезу ПАР у одних варіантах, так і незначне пониження в інших варіантах, проте суттєвої залежності між регуляцією рН та синтезом ПАР виявити не вдалося.
Таблиця 3.7