- •Реферат
- •Перелік умовних позначень
- •Огляд літератури розділ 1
- •1.1. Виділення та ідентифікація біотехнологічно-перспективних штамів роду Nocardia
- •1.2. Використання представників роду Nocardia у деградації нафтових забруднень
- •1.2.1. Механізми споживання гідрофобних сполук мікроорганізмами
- •1.2.1.1. Роль поверхнево-активних речовин у асиміляції вуглеводнів
- •1.2.1.2. Гідрофобність клітин мікроорганізмів і споживання вуглеводнів
- •1.2.1.3. Міжфазне споживання гідрофобних сполук, якому сприяють поверхнево-активні речовини
- •1.2.1.4. Генетичні основи деградації вуглеводнів
- •1.2.2. Деградація аліфатичних вуглеводнів
- •1.2.3. Деградація ароматичних вуглеводнів
- •1.2.4. Деградація гетероциклічних сполук
- •1.2.5. Біодеградація складових нафти імобілізованими клітинами бактерій роду Nocardia
- •1.3. Біосинтез практично-важливих метаболітів
- •1.3.1. Представники роду Nocardia як продуценти антимікробних речовин
- •Антибіотичні речовини представників роду Nocardia
- •1.3.2. Біосинтез поверхнево-активних речовин
- •1.4. Використання поверхневого культивування для отримання цільових продуктів
- •1.5. Використання представників роду Nocardia у процесах біотрансформації
- •1.6. Дослідження біосинтезу нокобактину Nocardia farcinica ifm10152
- •Висновки до огляду літератури
- •Експериментальна частина розділ 2 матеріали і методи досліджень
- •2.1. Об’єкти досліджень
- •При рості на агаризованих середовищах штам n. Vaccinii к-8 на 24 год утворює колонії схожої структури та зовнішнього вигляду, зображено у таблиці. Культуральні ознаки штаму Nocardia vaccinii к-8
- •2.2. Культивування Nocardia vacсinii к-8
- •2.3. Визначення параметрів росту і синтезу поверхнево-активних речовин
- •2.3.4. Метод кількісного визначення поверхнево-активних речовин
- •2.4. Визначення хімічного складу пар за допомогою тонкошарової хроматографії
- •2.5. Статистична обробка експериментальних результатів
- •Розділ 3 вплив органічних кислот на синтез поверхнево-активних речовин штамом nocardia vacсinii k-8 за умов росту на гліцерині
- •3.1 Хімічний склад поверхнево-активних речовин Nocardia vaccinii k 8
- •3.2. Вибір попередників та синтез поверхнево-активних речовин залежно від моменту їх внесення
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від моменту внесення та концентрації цитрату натрію
- •3.3. Визначення оптимальних концентрацій цитрату й фумарату натрію
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від концентрації цитрату
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від концентрації фумарату
- •3.4. Синтез поверхнево-активних речовин за спільного внесення органічних кислот
- •Синтез пар штамом n. Vaccinii k-8 під час спільного внесення фумарату й цитрату натрію
- •3.5. Вплив регуляції рН на синтез поверхнево-активних речовин
- •Вплив регуляції рН на вихід поверхнево-активних речовин n. Vaccinii k-8
- •3.6. Вплив якості інокуляту на синтез поверхнево-активних речовин за присутності попередників
- •Вплив якості інокуляту на синтез поверхнево-активних речовин n. Vaccinii k-8
- •Висновки до експериментальної частини
- •Розділ 4 охорона праці
- •4.1 Організація служби охорони праці в лабораторії
- •Аналіз виробничого травматизму
- •Санітарні умови праці на виробництві Мікроклімат
- •Загазованість
- •Запиленість повітря
- •Заходи захисту від шуму та вібрацій
- •Освітлення
- •Випромінювання
- •Висновки по матеріалам аналізу санітарних умов
- •4.2 Розрахунок штучної освітленості для науково-дослідної лабораторії Національного університету харчових технологій Загальне освітлення
- •Місцеве освітлення
- •Список використаної ліератури
- •Ксерокопії публікацій
4.2 Розрахунок штучної освітленості для науково-дослідної лабораторії Національного університету харчових технологій Загальне освітлення
Розрахуємо штучне освітлення за методом коефіцієнта використання світлового потоку.
Основне рівняння методу:
F = Е•S•К•Z /η•n, лм
де F - світловий потік однієї лампи, лм; Е - мінімальна нормована освітленість, лк; S- площа приміщення, м2, К - коефіцієнт запасу, який враховує старіння ламп, запиленість та забруднення світильників; Z - поправочний коефіцієнт, що характеризує нерівномірність освітлення, приймається рівним 1,1. ..1,2; η- коефіцієнт використання світлового потоку освітлювальної установки у частках; n - кількість ламп.
Визначаємо кількість лам n, що необхідна для освітлення боксу.
n = Е•S•К•Z/η•F, шт
За нормами освітленості мінімальна штучна освітленість Е становить 100 лк.
Знайдемо індекс приміщення за формулою:
і = а•в/Нр(а+в),
де а, в — відповідно ширина і довжина приміщення, м; Нр - висота підвісу світильників над робочою поверхнею, м: а = 2,5 , в = 1,5. Площа боксу становить S = 2,5 • 1,5= 3,75 м2. Висота установки освітлюючи приладів над робочою поверхні становить 1,8 м. З цього знаходимо індекс приміщення:
і = 2,5 • 1,5/1,8 (2,5 + 1,5) = 0,52
За таблицею знаходимо коефіцієнт використання світлового потоку.
У нашій лабораторії використовуються лампи типу ЛД– 40.
η = 16 %= 0,16. Значення коефіцієнта запасу К − 1,5 для приміщення з малим виділенням пилу. Світловий потік становить 1960 лм.
Знаходимо кількість ламп n для нормальної мінімальної потужності:
n=(Е•S•К •Z)/(η•F) = (100 • 3,75 • 1,5 • 1,1)/(0,16 • 1960) =5940\233,1= 2 шт.
Кількість світильників знаходимо за формулою:
N = n/nc;
де nc− − число ламп в одному світильнику.
N = 2/2 = 1 шт.
Розрахункова освітленість:
E=Fη/SKZ;
E=1960 • 0,16/3,75 • 1,5 • 1,1=50,7 лк
Місцеве освітлення
. Місцеве штучне освітлення розрахуємо крапковим методом.
Кількість ламп:
, де l=2-1=1 м;
Світловий потік однієї лампи отримаємо з формули.
Числові значення величин, що входять до формули, виберемо з таблиць.
Визначимо висоту підвішування світильника Нс, виходячи з того, що в відділі є кран-балка і світильники, підвішені на 2 м від стелі:
.
Далі обчислюємо відношення
.
.
За мінімальним коефіцієнтом відбиття світлового потоку від стін = 0,16.
Підставимо отримані значення до формули
лм.
За віддаваним світловим потоком вибираємо напругу кожної лампи. Вона дорівнює 60 Вт.
Список використаної ліератури
-
Пирог Т.П., Шевчук Т.А., Волошина И.Н., Карпенко Е.И. Образование поверхностно-активных веществ при росте штамма Rhodococcus erythropolis ЭК-1 на гидрофильных и гидрофобных субстратах // Прикладная биохимия и микробиология. ─ 2004. ─ Т. 40, № 5 . ─ С. 544 ─ 550.
-
Волошина І.М., Пирог Т.П. Поверхнево-активні речовини мікробного походження // Харчова промисловість. ─ 2008. ─ № 6. ─ С. 54 ─ 57.
-
Пирог Т.П., Ігнатенко С.В. Мікробні поверхнево-активні речовини: проблеми промислового виробництва // Біотехнологія. ─ 2008. ─ Т.1, № 4. ─ С. 29 ─ 38.
-
Пирог Т.П., Антонюк С.І., Сорокіна А.І. Перспективи використання поверхнево-активних речовин Acinetobacter calcoaceticus K-4 для деградації нафтових забруднень // Харчова промисловість. ─ 2009. ─ № 8. ─ С. 8 ─ 11.
-
Карпенко Е.В., Вильданова-Марцишин Р.И.. Щеглова Н.С, Пирог Т.П., Волошина И.Н. Перспектива использования бактерий рода Rhodococcus и микробных поверхностно-активных веществ для деградации нефтяных загрязнений // Прикладная биохимия и микробиология. ─ 2006. ─ Т. 42, № 2. ─ С. 175 ─ 179.
-
Пирог Т.П., Шевчук Т.А., Волошина И.Н., Грегирчак H.М.. Использование иммобилизованных на керамзите клеток нефтеокисляющих микроорганизмов для очистки воды от нефти // Прикладная биохимия и микробиология. ─ 2005. ─ Т. 41, № 1. ─ С. 58─63.
-
Пирог Т.П., Манжула H.A. Штам бактерій Nocardia vaccinii К-8 як потенційний продуцент поверхнево-активних речовин // Харчова промисловість ─ 2008. ─ № 7. ─ С. 29 ─ 32.
-
Пирог Т.П., Манжула H.A. Синтез поверхнево-активних речовин у процесі культивування Nocardia vaccinii К-8 на гліцерині // Наукові праці НУХТ. ─ 2008. ─ №25,Ч. І. ─ С. 107 ─ 109.
-
Пирог Т.П., Антонюк С.И., Карпенко Е.В., Шевчук Т.А. Влияние условий культивирования штамма Acinetobacter calcoaceticus K-4 на синтез поверхностно-активных веществ // Прикладная биохимия и микробиология. ─ 2009. ─ Т.45, №3. ─С. 304─310.
-
Пирог Т.П., Корж Ю.В. Шевчук Т.А., Тарасенко Д.О. Роль екзогенних попередників в утворенні поверхнево-активних речовин під час культивування Rhodococcus erythropolis ЕК-1 на етанолі // Мікробіол. журнал. ─ 2000. ─ Т. 70, № 6. ─ С. 11 ─ 18.
-
Пирог Т.П., Тарасенко Д.А. Влияние фумарата и цитрата на образование поверхностно-активных веществ штаммом Rhodococcus erythropolis ЭК-1 // Биотехнология. ─ 2008. ─ № 3. ─ С. 48─55.
-
Zeinali M., Vossough M., Ardestani S. K. Characterization of a moderate thermophilic Nocardia species able to grow on polycyclic aromatic hydrocarbons // Lett. Appl. Microbiol. – 2007. – Vol. 45. – P. 622-628.
-
Nhi-Cong L.T., Mikolasch A., Awe S., Sheikhany H., Klenk H.-P., Schauer F. Oxidation of aliphatic, branched chain, and aromatic hydrocarbons by Nocardia cyriacigeorgica isolated from oil-polluted sand samples collected in the Saudi Arabian Desert // J. Bas. Microbiol. – 2010. - Vol. 50. – P. 241 - 253.
-
Quatrini P., Scaglione1 G., De Pasquale C., Riela S., Puglia A.M. Isolation of Gram-positive n-alkane degraders froma hydrocarbon-contaminated Mediterranean shoreline // J. Appl. Microbiol. – 2008. - Vol. 104. – P. 251 - 259.
-
Heiss-Blanquet S., Benoit Y., Marechaux C., Monot F. Assessing therole of alkane hydroxylase genotypes in environmental samples by competitive PCR // J. Appl. Microbiol. – 2005. Vol. 99. - P. 1392–1403.
-
Shetty K.V., Verma D.K., Srinikethan G. Modelling and simulation of steady-state phenol degradation in a pulsed plate bioreactor with immobilized cells of Nocardia hydrocarbonoxydans // Bioproc. Bios. Eng. – 2011. – Vol. 34. – P. 45 - 56.
-
Kavitha A., Prabhakar P., Vijayalakshmi M., Y.Venkateswarlu Production of bioactive metabolites by Nocardia levis MK-VL 113 // Letters in Appl. Microbiol. – 2009. – Vol. 49. – P. 484 - 490.
-
R. Gandhimathi, G. Seghal Kiran, T. A. Hema, Joseph Selvin, T. Rajeetha Raviji, S. Shanmughapriya Production and characterization of lipopeptide biosurfactant by a sponge-associated marine actinomycetes Nocardiopsis alba MSA10 // Bioproc. Biosyst. Eng. – 2009. – Vol. 32. – P. 825-835.
-
El-Gendy M.M.A., Hawas W.U., Jaspars M. Novel Bioactive Metabolites from a Marine Derived Bacterium Nocardia sp. ALAA 2000 // J. Antibiot. – 2008. - Vol. 6. – P. 379 – 386.
-
Mukai A., Fukai T., Hoshino Y., Yazawa K., Harada K., Mikami Y. Nocardithiocin a novel thiopeptide antibiotic, produced pathogenic by Nocardia pseudobrasiliensis IFM0757 // J. Antibiot. – 2009. - Vol. 62. – P. 613 – 619.
-
Sariaslani F.S., Harper D.B., Higgins I.J. Microbial degradation of hydrocarbons. Catabolism of 1-phenylalkanes by Nocardia salmonicolor // Biochem. J. - 1974. - Vol. 140. – P. 31 – 45.
-
Webley D.M., Duff R.B., Farmer V.C. Evidence for β-oxidation in the metabolism of saturated aliphatic hydrocarbons by soil species of Nocardia // Nature. – 1956. – Vol. – 178. – P. 1467 – 1468.
-
Bordoloi N.K., Konwar B.K. Bacterial biosurfactant inenhancing solubility and metabolism of petroleum hydrocarbons// J. Hazard. Mater. – 2009. - Vol. 170. - P. 495 – 505.
-
Bouchez Naïtali M., Rakatozafy H., Marchal R., Leveau J.Y., J. P. Vandecasteele J. P. Diversity of bacterial strains degrading hexadecane in relation to the mode of substrate uptake // J. Appl. Microbiol. – 1999. Vol. 3. - P. 421 – 428.
-
Coimbra C.D., Rufino R.D., Luna J.M., Sarubbo L.A. Studies of the Cell Surface Properties of Candida Species and Relation to the Production of Biosurfactants for Environmental Applications // Curr. Microbiol. – 2009. – Vol. 58. – P.245 – 251.
-
Bhatia M., Singh D.H. Biodegradation of comercial linear alkyl benzenes by Nocardia amarae // J. Bio-sci. – 1996. - Vol. 21. – P. 487 – 496.
-
Cox D.P., Goldsmith C.D. Microbial Conversion of Ethylbenzene to 1-Phenethanol and Acetophenone by Nocardia tartaricans ATCC 31190 // Appl. Environ. Microbiol. – 1979. – Vol. 38. – P. – 514 – 520.
-
Padoley K.V., Mudliar S.N., Pandey R.A. Microbial degradation of pyridine and a-picoline using a strain of the genera Pseudomonas and Nocardia sp. // Bioproc. Bios. Eng. – 2009. – Vol. 32. – P. 501 - 510.
-
Rhee S.K., Lee K.Y., Chung J.C., Lee S.T Degradation of pyridine of Nocardioides sp.strain OS4 isolated from the oxic zone of a spent shale column // Can. J. Microbio. – 1997. – Vol. 43. – P. 205 – 209
-
Shukla O.P., Kaul S.M. Microbial transformation of pyridine-N-oxide and pyridine by Nocardia sp. // Can. J. Microbio. – 1986. – Vol. 32. – P. 330 – 332.
-
Tsuda M., Yamakawa M., Oka S., Hoshino Y., Mikami Y. Brasilibactin A, a cytotoxic compound from actinomycete Nocardia brasiliensis // J.Nat.Prod. – 2005. – Vol. 68. – P. 462 – 464.
-
Imai T., Yazawa K., Tanaka Y., Mikami Y., Kudo T., Suzuki K. Productivity of antimicrobial substances in pathogenic actinomycetes Nocardia brasiliensis // Microbiol.Cult.Coll. – Vol. 13. – P. 103 – 108.
-
El-Sersy N.A., Abou-Elela M.G. Antagonistic effect of marine Nocardia brasiliensis against the fish pathogen Vibrio damsela: Application of Plackett-Burman experimental design to evaluate factors affecting the production of the antibacterial agent // International Journal of Oceans and Oceanography. – 2006. – Vol. 1. – P. 141 – 150.
-
Leet J.E. et al. Nocathiacins, new thiazolyl peptide antibiotics from Nocardia sp.II. Isolation, characterization,and structure determination. // J.Antibiot. – 2003. – Vol. 56. – P. 232–242.
-
Kagliwal L.D., Survase S.A., Singhal R.S. A novel medium for the production of cephamycin C by Nocardia lactamdurans using solid-state fermentation // Biores. Technol. – 2009. - Vol. 100. – P. 2600 – 2606.
-
Hoshino Y., Chiba K., Ishino K., Fukai T., Igarashi Y., Yazawa K., Mikami Y., Ishikawa J. Identification of Nocobactin NA Biosynthetic Gene Clusters in Nocardia farcinic // J. Bacteriol. – 2011. - Vol. 193. – P. 441 – 448.
-
Ratledge C., Snow G.A. Isolation and structure of nocobactin NA,a lipid-soluble iron-binding compound from Nocardia asteroides // Bio-chem.J. – 1974. – Vol. 139. – P. 407 – 413.
-
Kim S.H., Lim E.J., Lee S.O., Lee J.D., Lee T.H. Purification and characterization of biosurfactants from Nocardia sp.L-417 // Biotechnol. Appl. Biochem. – 2000. – Vol. – 31. – P. – 249 - 253.
-
Kiran G.S., Thomas T.A., Selvin J. Production of a new glycolipid biosurfactant from marine Nocardiopsis lucentensis MSA04 in solid-state cultivation // Coll. and Surf. B – 2010. - Vol. 78. – P. 8 – 16.
-
Neto D.C., Meira J.A., Araújo J.M., Mitchell D.A., Krieger N. Optimization of the production of rhamnolipids by Pseudomonas aeruginosa UFPEDA614 in solid-state culture // J. Appl. Microbiol. Biotechnol. – 2008. - Vol. 81.- P. 441 – 448.
-
Choi K.-Y., Park H.-Y., Kim B.-G. Characterization of bi-functional CYP154 from Nocardia farcinica IFM10152 in the O-dealkylationand ortho-hydroxylation of formononetin // Enz. Microb. Technol. – 2010. - Vol. 47. – P. 327 – 334.
-
Определитель бактерий Берги. 9-е изд. / Ред. Г. А. Заварзин. М.: Мир, 1997. Т. 1, 2. 800 с.
-
Пирог Т.П. Загальна мікробіологія: Підручник. – К.: НУХТ, 2004. – 471 с.
-
Kretschmer A., Bock H., Wagner F. Chemical and Physical Characterization of Interfacial-Active Lipids from Rhodococcus erythropolis Grown on n-Alkanes // Appl. Environ. Microbiol. – 1982. – Vol. 44. – P. 864 - 870.
-
Banat I., Franzetti A., Gandolfi I., Bestetti G., Martinotti M., Fracchia L., Smyth T., Marchant R. Microbial biosurfactants production, applications and future potential // Appl. Microbiol. Biotechnol. – 2010.− 87, N 2. – P. 427−444.
-
De Roubin M.R., Mulligan C.N., Gibbs B.F. Correlation of enhanced surfactin production with decreased isocitrate dehydrogenase activity // Can. J. Microbiol. – 1989. – 35, N 9. – P. 854-859.
-
Пирог Т.П., Волошина И.Н., Игнатенко С.В., Вильданова-Марцишин Р.И. Синтез поверхностно-активных веществ при росте штамма Rhodococcus erythropolis EК-1 на среде с гексадеканом // Биотехнология. – 2005. - № 6. – С. 27-36.
-
Купчик М.П., Гандзюк М.П., Степанець І.Ф., Вендичанський В.Н., Литвиненко А.М., Іваненко О.В. Основи охорони праці.- К.: Основа, 2000.- 416 с.
-
Керб Л. П. Основи охорони праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 215 с.
Додаток 1