21. Зміст бойового наказу командира взводу. Що вказується при постановці бойових завдань механізованим відділенням в обороні.

Після прийняття рішення і проведення рекогносцировки, командир взводу віддає бойовий наказ.

У бойовому наказі командир взводу вказує:

У бойовому наказі командир взводу вказує:

В першому пункті — орієнтири, склад, положення і характер дій противника;

в другому пункті — задачу роти і взводу;

в третьому пункті (після слова “наказую”) — бойові задачі відділенням, приданим підрозділам;

Під час постановки завдань відділенням (приданим підрозділам) командир взводу вказує:

- відділенням: їх позиції, смуги вогню і додаткові сектори обстрілу; основні і запасні (тимчасові) вогневі позиції БМП, їх основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції; ділянки зосередженого вогню взводу і місця в них, по яких повинні вести вогонь відділення ;

- приданим вогневим засобам, їх основні і запасні вогневі позиції, основні і додаткові сектори обстрілу з кожної;

- завдання черговим вогневим засобам, їх основні і запасні вогневі позиції, порядок знищення розвідки противника;

- завдання снайперу, його основну і запасну вогневі позиції, порядок спостереження і ведення вогню;

- завдання стрільцю-санітару і порядок надання медичної допомоги пораненим;

- якими вогневими засобами забезпечити проміжки з сусідами і фланги.

в четвертому пункті — час заняття оборони, готовності системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання опорного пункту;

в п’ятому пункті —своє місце в ході оборонного бою, а при необхідності - заступника.

Віддавши бойовий наказ, командир взводу організує взаємодію і дає вказівки з бойового забезпечення і управління.

22. Мета і порядок розробки схеми опорного пункту взводу. Що вказується на схемі опорного пункту взводу

(показати схемою)

Після заняття опорного пункту, побудови бойового порядку і системи вогню, організації фортифікаційного обладнання опорного пункту командир взводу керує безпосередньою підготовкою взводу до виконання поставленої задачі, інженерним обладнанням опорного пункту, складає схему опорного пункту і представляє її командиру роти.

На схемі звичайно вказуються:

• орієнтири, їх номера, найменування і відстані до них;

• положення противника;

• смуга вогню взводу і додаткові сектори обстрілу;

• позиції відділень, їх смуги вогню і додаткові сектори обстрілу;

- основні і запасні (тимчасові) вогневі позиції танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), а також вогневих засобів, що забезпечують проміжки із сусідами, їх основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції;

• рубежі відкриття вогню з танків, бойових машин піхоти, протитанкових і інших вогневих засобів;

• ділянка зосередженого вогню взводу, ділянка зосередженого вогню роти і місце в ньому, по якому веде вогонь взвод;

• позиції вогневих засобів командира роти (батальйону), розташованих в опорному пункті взводу і на його флангах, і їх сектори обстрілу;

• загородження і фортифікаційні споруди;

• позиції сусідніх підрозділів і границі їх смуг вогню на флангах взводу;

• місце командно-спостережного пункту взводу.