6. Порядок роботи командира взводу після отримання бойового завдання. Зміст рішення командира взводу.

Підготовка бою включає:

• організацію бою;

• підготовку взводу (особового складу, озброєння і військової техніки) до бою;

• здійснення контролю готовності до виконання поставленої завдання;

• інші заходи.

Робота командира щодо організації бою починається з отриманням завдання і здійснюється, як правило, на місцевості, а якщо це неможливо - у вихідному районі по карті (схемі, на макеті місцевості). У цьому випадку бойові завдання відділенням (танкам) і доданим засобам командир взводу уточнює на місцевості в період заняття ними позицій (висування їх до рубежу переходу в атаку).

Командир взводу після отримання бойового завдання:

• з’ясовує його;

• оцінює обстановку;

• приймає рішення;

• проводить рекогносцировку;

• віддає бойовий наказ;

• організовує взаємодію, бойове забезпечення і управління;

• організовує і особисто керує підготовкою особового складу, озброєння і військової техніки до бою;

• потім перевіряє готовність взводу до виконання бойового завдання;

• у встановлений час доповідає командиру роти.

В рішенні командир взводу визначає:

- способи виконання одержаного завдання (якому противнику, де і якими засобами нанести ураження, які при цьому заходи вживаються для його обману);

- завдання відділенням (танкам), приданим підрозділам та вогневим засобам;

- і організацію управління.

7. Порядок роботи командира взводу після отримання бойового завдання. Зміст бойового наказу.

Підготовка бою включає:

• організацію бою;

• підготовку взводу (особового складу, озброєння і військової техніки) до бою;

• здійснення контролю готовності до виконання поставленої завдання;

• інші заходи.

Робота командира щодо організації бою починається з отриманням завдання і здійснюється, як правило, на місцевості, а якщо це неможливо - у вихідному районі по карті (схемі, на макеті місцевості). У цьому випадку бойові завдання відділенням (танкам) і доданим засобам командир взводу уточнює на місцевості в період заняття ними позицій (висування їх до рубежу переходу в атаку).

Командир взводу після отримання бойового завдання:

• з’ясовує його;

• оцінює обстановку;

• приймає рішення;

• проводить рекогносцировку;

• віддає бойовий наказ;

• організовує взаємодію, бойове забезпечення і управління;

• організовує і особисто керує підготовкою особового складу, озброєння і військової техніки до бою;

• потім перевіряє готовність взводу до виконання бойового завдання;

• у встановлений час доповідає командиру роти.

Задачі підлеглим підрозділам (особовому складу, вогневим засобам) ставляться бойовим наказом або розпорядженням, що віддаються усно або по засобах зв’язку.

В бойовому наказі командир взводу указує:

в першому пункті - орієнтири і відомості про противника;

у другому пункті – склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;

у третьому пункті - завдання роти і взводу;

у четвертому пункті – об’єкти і цілі на напрямках дій взводу, які уражаються засобами старших командирів, а також завдання сусідів;

у п’ятому пункті (після слова «наказую») - бойові завдання відділенням (танкам), приданим підрозділам і вогневим засобам, а командир механізованого взводу, крім того, - завдання безпосередньо підпорядкованому особовому складу (снайперу, стрільцю-санітару та іншим);

у шостому пункті - час готовності до виконання завдання;

у сьомому пункті – своє місце і заступника.

У бойовому розпорядженні командир взводу вказує короткі відомості про противника і бойові задачі підлеглим підрозділам (танкам, вогневим засобам), а при необхідності й інші відомості.

Бойовий наказ (розпорядження) необхідно викладати коротко і зрозуміло.